Справа № 761/38474/17 Головуючий у І інстанції Піхур О.В.
Провадження №22-ц/824/10766/2019 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
31 липня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Суханової Є.М., Олійника В.І., розглянув в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдінг», Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, апеляційний суд, -
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до суду з даним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року було роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдінг», Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року за позовом ОСОБА_1 було відкрито провадження у справі.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 20 травня 2016 року на належний йому автомобіль Mitsubishi Lanser 2.0 І, випуску 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 у дворі будинку по АДРЕСА_2 впало дерево, значно пошкодивши вказаний транспортний засіб.
На місце пригоди було викликано працівників поліції, які склали відповідний протокол і здійснили фотофіксацію наслідків падіння дерева.
Внаслідок падіння дерева позивач зазнав матеріальної шкоди, розмір якої становить 69 252,72 грн., до того ж ним понесені витрати у сумі 900 грн. за проведення експертного дослідження, 1 650грн. за транспортування пошкодженого автомобіля.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь 71 802,72 грн. матеріальної шкоди, та 15 000 грн. моральної шкоди, стягнути солідарно з відповідачів на свою користь судовий збір у сумі 718,02 грн. за позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди та 1600 грн. за відшкодування моральної шкоди, а загалом 2 318 грн. 02 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зокрема, серед доводів апеляційної скарги зазначено, що елементи благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, у дворі будинку по АДРЕСА_2 , не були передані на баланс КП «Керуюча компанія з обслуговування Шевченківського району» та ТОВ «Індустріальний будівельнй холдінг» і тому відповідальність за даною пригодою покладається на центральні органи виконавчої влади.
19 липня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду від представника КП «Керуюча компанія з обслуговування Шевченківського району» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року залишити без змін.
У відзиві зазначає, що зелені насадження прибудинкової території належать до об'єктів благоустрою зеленого господарства населених пунктів і не є об'єктами зовнішнього благоустрою, та передаються на балансове утримання на підставі розпорядчих документів їх власника, одночасно з реєстром зелених насаджень, паспортами на них, з ідентифікацією їх місця знаходження, земельної ділянки. Тобто, КП «Керуюча компанія з обслуговування Шевченківського району» не утримує на балансі зелені насадження, в тому числі дерева, які знаходяться у дворі будинку де впало дерево та не несе відповідальності за завдану позивачу шкоду.
23 липня 2019 року представник Департаменту міського благоустрою - Тіхонова І.С. надіслала відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що Департамент міського благоустрою не є балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_3 , і саме тому немає підстав вважати, що шкода завдана позивачу внаслідок вини департаменту.
23 липня 2019 року від ОСОБА_4 . яка представляє інтереси виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу Київського апеляційного суду направлено відзиви на апеляційну скаргу, в яких представник просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог апеляційної скарги у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року залишити без змін.
Також у відзивах зазначено, що споруди житлового комплексу або комплекси будинків і споруд по АДРЕСА_2 перебувають на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» і саме Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» є відповідальним за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У зв'язку з наведеним, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
За правилом частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду має бути залишене без змін, з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до неналежного відповідача, оскільки відповідальною за зелені насадження є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Судом встановлено, що 20 травня 2016 року на належний позивачу автомобіль Mitsubishi Lanser 2.0 І, випуску 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 у дворі Будинку по АДРЕСА_2 впало дерево, значно пошкодивши вказаний транспортний засіб. На місце пригоди було викликано працівників поліції, які склали відповідний протокол і здійснили фотофіксацію наслідків падіння дерева.
Згідно висновку № 127 від 08 червня 2016 року судового експерта- товарознавця ОСОБА_5 , матеріальна шкода, завдана позивачу внаслідок пошкодження автомобіля MitsubishiLanser 2.0 І, випуску 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час дослідження становить 69 252,72 грн. За проведення експертного дослідження позивачем сплачено 900 грн. За транспортування пошкодженого автомобіля до м. Біла Церква було сплачено 1650 грн. (а.с. 64-80, 86).
Власником будинку АДРЕСА_2 є територіальна громада міста Києва від імені якої виступає Київська міська рада.
10 грудня 2010 року КМДА, як виконавчий орган Київської міської ради, згідно з розпорядженням №1112 передала до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державній адміністрації будинок АДРЕСА_2.
Згідно з розпорядженням № 80 Шевченківська РДА від 09 лютого 2011 року будинок АДРЕСА_2 на праві господарського віддання закріплено за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (а.с. 96-98).
Протягом 2016 року послуги з утримання і обслуговування будинків та прибудинкових територій по АДРЕСА_2 надавало ТОВ «Індустріальний будівельний холдінг».
14 січня 2013 року, наказом Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА № 8 затверджено склад постійно діючої комісії з обстеження зелених насаджень м. Києва,
28 квітня 2016 року, за 20 днів до падіння дерева, вказана комісія проводила обстеження зелених насаджень території Шевченківського району та складено акт № 300 А обстеження насаджень, що підлягають видаленню і відповідно надано карту-схему насаджень, де зазначено аварійні дерева, які підлягають видаленню (а.с. 107-117).
Серед дерев, які є аварійними та відмічено на карті було і те дерево, яке впало на автомобіль позивача.
Законом України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (частина перша пункту 7 статті 17) передбачено право громадян звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів передбачає організацію належного утримання та раціонального використання об'єктів природоохоронного та іншого призначення.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто до відання саме виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку по АДРЕСА_2 .
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» відповідно до розпорядження № 80 є відповідальною за зелені насадження по по АДРЕСА_2 .
Аналогічні висновки викладенні в постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року при розгляді справі 203/5198/15-ц.
Доводи апеляційної скарги про те, що елементи благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, у дворі будинку по АДРЕСА_2 , не були передані на баланс КП «Керуюча компанія з обслуговування Шевченківського району» та ТОВ «Індустріальний будівельний холдінг», і тому відповідальними особами за організацію утримання елементів благоустрою є центральні органи виконавчої влади, не знайшли свого підтвердження, оскільки саме КП «Керуюча компанія з обслуговування Шевченківського району» є балансоутримувачем будинку і відповідно до п. 3.8.2 правил утримання будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом №76 від 17.05.2005 року Державного комітету з питань житлово-комунального господарства на прибудинковій території повинен забезпечувати належний догляд за зеленими насадженнями.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що Київська міська державна адміністрація, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища, Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винні у заподіянні позивачу майнової шкоди є необґрунтованими оскільки, саме балансоутримувач будинку, як орган, який зобов'язаний здійснювати належний контроль та утримання зелених насаджень на території земельної ділянки, яка ввірена йому в управління, має відповідати за неналежне виконання таких обов'язків.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони не містять жодних доказів на спростування висновків суду про законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції судового рішення, саме тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних та обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді: Д.О. Таргоній
Є.М. Суханова
В.І. Олійник