№ 207/2639/19
№ 1-кс/207/1695/19
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
02 серпня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське клопотання слідчого Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, будучи раніше судимим, останній раз 27.05.2019 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік. На шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив повторно тяжке корисливе кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, 01.08.2019 приблизно о 17 год. 10 хв., ОСОБА_6 знаходячись біля торгівельного кіоску, що розташований по пр. Конституції, 15А побачив раніше не знайомого йому ОСОБА_7 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. В цей час в нього повторно виник прямий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.
У подальшому, 01.08.2019 року приблизно о 17 год. 20 хв, ОСОБА_7 попрямував по вул. В.Чорновола в бік будинку № 65. Реалізуючи свій прямий виниклий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_6 попрямував за ним. Коли ОСОБА_7 знаходився біля будинку №22 по Білоруському проїзду та повертав за торцеву частину вказаного будинку, ОСОБА_6 застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого наніс один удар кулаком правої руки ОСОБА_7 в скроневу частину голови праворуч. Від удару потерпілий впав на землю, після чого ОСОБА_6 наніс ОСОБА_7 ще один удар кулаком правої руки в область правого ока, тим самим не дав змоги йому підвестись та в подальшому лівою рукою утримував потерпілого, притиснувши його до землі в положенні лежачи на спині, а правою рукою перевіряв наявність коштовних речей у потерпілого в кишенях.
Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, викрав з передньої лівої кишені джинсів ОСОБА_7 гаманець, а також з правої руки забрав мобільний телефон «Sone Xperia M2 Dual D 2302».
Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у відкритому викрадені чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, тобто у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання, докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_6 , який визнав себе винуватим по пред'явленій підозрі та його захисника ОСОБА_5 , суд вважає що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення у своєму клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що цілком підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме показаннями свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання та огляду місця події, а також при розгляді клопотання підтверджено самим підозрюваним ОСОБА_6 . В судовому засіданні також доведено існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків. Зазначений факт на думку суду, підтверджений матеріалами справи, оскільки ОСОБА_6 ніде не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, вчинив тяжкий злочин, раніше судимий: 27.05.2019 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік.
За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Ч. 2 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Ч. 4 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час досудового слідства встановлено, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом оцінено репутацію підозрюваного, а саме останній не працює, не має постійного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який кримінальним кодексом України встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, раніше судимий, продовжує вчиняти інші кримінальні правопорушення, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не з'являтись за викликом слідчого, що може призвести до затягування досудового слідства та неможливості його проведення в розумні строки та своєчас ного розгляду справи у суді.
Окрім цього, суд приймає до уваги, що дане кримінальне правопорушення від 01.08.2019 року вчинено в період іспитового строку. Враховуючи зазначені обставини, застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість вчиненого кримінального правопорушення як самостійну підставу утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими підставами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту (справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, підозрюваного необхідно звільнити з-під варти, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки до суду (органу досудового розслідування), в тому числі, через внесення застави.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з свідками.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Відповідно до ст.209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через покорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст.29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, суд -
Клопотання слідчого Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , встановити 60 днів, до 29 вересня 2019 року.
Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з свідками.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчої судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_6 під розпис.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1