Справа № 420/2843/19
23 липня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Огородніка І.М. (за ордером), представника відповідача - Козеровської А.О. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29927 від 16.11.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ГУ ДФС в Одеській області на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів сформовано відносно неї вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29927-51 від 16 листопада 2018 року, якою зобов'язано сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску (недоїмки), що виникла станом на 31.10.2018 року у розмірі 15819,54 грн.
Позивач вказала, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, 15.10.1998 року вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно позивача відсутні будь-які дані щодо перебування її у якості фізичної особи-підприємця.
Позивач зазначила, що 04.05.2000 року було проведено державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності.
Позивач вказала, що відповідно до частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , припинено за власним рішенням, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань від 04.05.2000 року.
Позивач зазначила, що з 04.05.2000 року вона позбавлена статусу фізичної особи-підприємця та на час прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-29927-51 від 16 листопада 2018 року не була платником єдиного внеску, перелік яких визначено статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стосовно яких, відповідно до положень розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня.
Ухвалою від 13.05.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 05 червня 2019 року об 11:00 год.
Ухвалою від 05.06.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 23 липня 2019 року о 14 год. 00 хв.
У судове засідання, призначене на 23 липня 2019 року на 14:00 годину, з'явилися представник позивача та представник відповідача.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим. 05.06.2019 року представник відповідача надав письмовий відзив, в якому зазначив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області було направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу щодо сплати боргу (недоїмки) №Ф-29927 від 16.11.2018 року.
Представник відповідача вказав, що відповідно до інтегрованої картки платника податків станом на 31.10.2018 року за позивачем рахується грошове зобов'язання щодо сплати єдиного внеску, який не було сплачено своєчасно.
Представник позивача зазначив, що дані про зняття з обліку фізичної особи-підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Врегулювання питань погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи 15.10.1998 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с. 16).
27.12.1999 року ОСОБА_1 видане Свідоцтво про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємства - фізичною особою Серії НОМЕР_2 № НОМЕР_3 (а.с. 17). Термін дії свідоцтва - з 01.01.2000 року по 31.03.2000 року.
Як вбачається з Довідки юридичного департаменту Одеської міської ради про дані суб'єктів підприємницької діяльності, які знаходяться у відділі станом на 01.07.2004 року, державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , припинено, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань від 04.05.2000 року №0454 (а.с. 55).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого за запитом суду 23.07.2019 року за критерієм пошуку "реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 " у вказаному Реєстрі записів не знайдено (а.с. 64).
16 листопада 2018 року ГУ ДФС в Одеській області сформовано відносно ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29927-51, якою зобов'язано сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску (недоїмки), що виникла станом на 31.10.2018 року у розмірі 15819,54 грн. (а.с. 15).
Згідно наданої відповідачем облікової картки платника - ОСОБА_1 нарахування єдиного внеску було здійснено в період з 09.02.2018 року по 19.10.2018 року (а.с. 42-43).
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) -консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч.2 ст.8 та ст.12 вищевказаного Закону єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до п.1 ч.10 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
За правилом частини другої статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Пунктом другим частиною другою статті 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема:
- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Приписами статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.
Відповідно до п.5 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), за формою згідно з додатком 15 до цієї Інструкції. Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.
З огляду на вищезазначене, платниками єдиного внеску, крім іншого, є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці, фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Як вбачається з Довідки юридичного департаменту Одеської міської ради про дані суб'єктів підприємницької діяльності, які знаходяться у відділі станом на 01.07.2004 року, державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , припинено, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань від 04.05.2000 року №0454 (а.с. 55).
Отже, з 04.05.2000 року ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , позбавлена статусу фізичної особи-підприємця та на час прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-29927-51 від 16 листопада 2018 року не була платником єдиного внеску, перелік яких визначено статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стосовно яких, відповідно до положень розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня.
З облікової картки платника податків та відзиву відповідача вбачається, що єдиний внесок у сумі 15819,54 грн. нараховано позивачу за період 2017-2019 роки, тобто за час, коли вона не була суб'єктом підприємницької діяльності та не була платником єдиного внеску. Тому у відповідача відсутні підстави для нарахування позивачу єдиного внеску за вказаний період, що свідчить про протиправність вимоги № Ф-29927-51 від 16 листопада 2018 року, а тому вона підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2018 року № Ф-29927-51, прийняту Головним управлінням ДФС в Одеській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02 серпня 2019 року.
Суддя В.В. Андрухів
.