29 липня 2019 рокум. ПолтаваСправа №440/2639/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Скорика С.В.
та представників сторін:
від заявника - Дутка І.М.,
від відповідача - Сухомлин Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Багачанський" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Багачанський" до Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу,
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Багачанський" 22.07.19 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу від 11.07.19 №1806 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Багачанський" (податковий номер 03770201)".
Прохальна частина позовної заяви містила заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного наказу та заборони відповідачу проводити документальну планову виїзну перевірку СВК "Багачанський".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні 29.07.19 представник заявника просив задовольнити заяву у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував.
Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення позову в адміністративній справі - це елемент права на судовий захист, спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).
У ході розгляду та вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову гарантувати фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Заходи забезпечення позову мають застосовуватись у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зауважує, що у межах даного провадження позивач оспорює правомірність наказу Головного управління ДФС у Полтавській області від 11.07.19 №1806 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Багачанський" (податковий номер 03770201)", яким передбачено проведення у період з 29.07.19 документальної планової виїзної перевірки СВК "Багачанський" тривалістю двадцять робочих днів.
У позовній заяві, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні 29.07.19, представник позивача стверджував про очевидну протиправність оспорюваного наказу з огляду на безпідставність включення СВК "Багачанський" до плану-графіка проведення документальних перевірок на 2019 рік. При цьому відсутність підстав для включення підприємства до плану-графіка проведення документальних перевірок представник позивача обґрунтовував посиланням на недотримання контролюючим органом умов формування плану-графіка з огляду на не здійснення доперевірочного аналізу діяльності підприємства.
З метою встановлення фактичних обставин справи у судовому засіданні 29.07.19 за клопотанням представника відповідача оголошено перерву на одну годину для надання суду доказів проведення аналізу діяльності підприємства як передумови для включення позивача до плану-графіка проведення документальних перевірок.
Після перерви представником відповідача надано інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності підприємства разом з письмовими поясненнями щодо підстав включення СВК "Багачанський" до плану-графіка проведення документальних перевірок на 2019 рік /а.с. 82-84/.
Відтак, повідомлені представником позивача обставини в обґрунтування доводів про очевидну протиправність спірного наказу не знайшли свого підтвердження.
Позовна заява не містить посилань на інші обставини, що достовірно свідчили б про недотримання контролюючим органом порядку та умов прийняття рішення про проведення документальної планової виїзної перевірки СВК "Багачанський", правомірність якого є предметом спору.
З урахуванням наведеного, позивачем не доведено, а судом не встановлено ознак очевидної протиправності спірного наказу, що свідчили б на користь висновку про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд зауважує, що обраний засіб забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення є фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову значно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову суд визнає безпідставними, оскільки прохальна частина позовної заяви не містить вимог зобов'язального характеру, задоволення яких призвело б до необхідності вжиття заходів з примусового виконання рішення суду.
Разом з цим, забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити документальну планову виїзну перевірку СВК "Багачанський" фактично призведе до втрати контролюючим органом права на проведення такої перевірки, оскільки чинним законодавством не передбачено зупинення чи перенесення термінів її проведення у разі накладення судом відповідної заборони.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.
А відтак, у задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Багачанський" про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Багачанський" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 2 серпня 2019 року.
Суддя О.О. Кукоба