справа №1.380.2019.003804
про забезпечення позову
01 серпня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Козак О.М.,
з участю:
представника позивача ОСОБА_1 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гал-Кат» до Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гал-Кат» (місцезнаходження: 45007, вул.Варшавська, 1, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 239961271) (далі - позивач, ТзОВ «ТД «Гал-Кат») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) (далі - відповідач-1, ГУДФС у Львівській області), Головного управління ДФС у Волинській області (місцезнаходження: 43010, Київський майдан, 4 м.Луцьк, код ЄДРПОУ 39400859) (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у Волинській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету та підстави позову від 29.07.2019, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації викладене у протоколі №247 від 31.07.2018 про включення ТзОВ «Торговий дім «Гал-Кат»;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі №73 від 18.07.2018 про включення ТзОВ «Торговий дім «Гал-Кат».
30.07.2019 представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію рішення ГУ ДФС у Волинській області, викладене у протоколі №73 від 18.07.2019, про включення ТзОВ «Торговий дім «Гал-Кат» до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.
Заява обґрунтована наявністю очевидних ознак протиправності вказаного рішення відповідача-2.
Позивач зазначає, що невжиття судом заходів забезпечення позову у вказаний в заяві спосіб, призведе до зупинення реєстрації всіх податкових накладних ТзОВ «Торговий дім «Гал-Кат» що, в свою чергу, призводить до збільшення вартості та зниження конкурентоспроможності продукції позивача на ринку. За час розгляду справи та вирішення спору по суті, ця обставина призведе до заподіяння значних збитків та банкрутства підприємства.
Відповідно до положень ч.3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Додатково представник позивача в судовому засіданні вказала, що оскаржуване рішення ГУ ДФС у Волинській області жодним чином не обґрунтоване, з посиланням на критерії ризиковості платника податків, що не дає позивачу розуміння конкретних шляхів усунення порушень, з метою виключення його з переліку підприємств, що мають ознаки ризиковості та відновлення попереднього стану. Крім цього, критерії оцінки ризиковості платника податків доводились ДФС України до відома регіональних підрозділів листом від 21.03.2018, а нові критерії викладені в листі ДФС України від 05.11.2018. Тому, незрозуміло якими саме критеріями керувався відповідач-2 при прийнятті такого рішення.
З цих підстав просить заяву задовольнити.
Представники відповідачів в судовому засіданні 31.07.2019 проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечили. Від представника ГУ ДФС у Волинській області 01.08.2019 на адресу суду надійшли письмові заперечення від 31.07.2019 на заяву про забезпечення позову. Суть заперечень зводиться до того, що в заяві про забезпечення позову ТзОВ «Торговий дім «Гал-Кат» не вказано про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказує ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Доводи позивача щодо протиправності рішення ГУ ДФС у Волинській області є предметом розгляду при вирішенні даної адміністративної справи по суті позовних вимог. Отже, заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, при вирішенні судом по суті заявлених позовних вимог, не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову. З цих підстав просить відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
При вирішені заяви представника позивача про забезпечення позову, суд керувався таким.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство діє в сфері специфічних публічно-правових відносин, де стороною у справах є особа, яка, використовуючи визначені законом інститути (суд) та процедуру, протистоїть державі чи окремим її владним інститутам, захищаючи свої права і свободи.
Згідно з Конституцією України права і свободи захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55).
За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову» (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для позивача рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом поданої представником позивача заяви про забезпечення позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Загалом, заява позивача обґрунтована очевидною протиправністю рішення відповідача-2 та існуванням очевидної небезпеки заподіяння цим рішенням шкоди правам, свободам та інтересам позивача та його контрагентів до ухвалення рішення в даній справі.
В межах розгляду заяви про забезпечення позову суд не дає оцінки доводам сторін щодо правомірності чи протиправності оскаржуваних рішень. Дослідження цих обставин буде проводитись судом під час вирішення спору по суті.
Водночас суд враховує, що будь-яке рішення органу владних повноважень має бути зрозумілим і обґрунтованим, в тому числі для осіб, безпосередньо яких воно стосується. Тобто, ця особа повинна мати можливість обирати спосіб реагування на такий індивідуальний акт органу владних повноважень - виконання його приписів чи оскарження та доведення протиправності такого. В протилежному випадку, за відсутності чіткого розуміння способу виконання приписів органу владних повноважень, такі рішення можуть призвести до необґрунтованого втручання в діяльність суб'єкта господарювання, блокування господарської діяльності та заподіяння майнової шкоди чи необхідності прикладення значних зусиль для відновлення ділової репутації такого суб'єкта господарювання.
Відповідно до принципів, викладених Комітетом Міністрів Ради Європи у Рекомендаціях №R (89) 8 від 13.09.1989 у випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта. Приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Зміст рішення ГУ ДФС у Волинській області, яке викладене в протоколі №73 від 18.07.2019, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гал-Кат» до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, не є чітким та зрозумілим для можливості його виконання та усунення позивачем можливих порушень, що стали підставою для його прийняття.
На переконання суду, метою рішення податкового органу про віднесення платника податків до критеріїв ризиковості є, зокрема, відображення в інформаційних системах контролюючого органу, в тому числі електронному кабінеті платника податків, конкретних ознак, які свідчать про здійснення таким платником податків ризикових операцій, що має наслідком зупинення реєстрації його податкових накладних. Водночас, таке рішення не може бути безстроковим. У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, у зв'язку з відповідністю її критеріям ризиковості платника податку, такий платник має право подати контролюючому органу інформацію щодо спростування його відповідності критеріям ризиковості. Така інформація досліджується комісією органу ДФС і, якщо платник усунув порушення та перестав відповідати критеріям ризиковості, він виключається з такого переліку за рішенням комісії. Отже, таке рішення повинно передбачати можливість його виконання та усунення порушень.
В даному випадку, позивач вказує на відсутність в оскаржуваному рішенні відповідача-2 конкретних шляхів усунення порушень для виключення його з переліку ризикових, що призводить до неможливості його виконання. Водночас, це рішення є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, що, в свою чергу, ускладнить відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову. Тому, забезпечення позову у вказаний спосіб збереже існуюче до прийняття оскаржуваного рішення становище на час розгляду справи.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову у наведений позивачем спосіб, оскільки невжиття таких заходів ускладнить відновлення можливого порушеного права позивача у випадку зупинення реєстрації його податкових накладних.
Таким чином, заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення відповідача-2, викладеного у протоколі №73 від 18.07.2019, про включення ТЗОВ «Торговий дім «Гал-Кат» до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, є обґрунтованою та такою, що відповідає положенням ч.2 ст.150 КАС України, відтак підлягає до задоволення. При цьому, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гал-Кат» про забезпечення позову - задовольнити повністю.
Зупинити дію рішення Головного управління ДФС у Волинській області, викладене у протоколі №73 від 18.07.2019, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гал-Кат» до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повна ухвала суду складена і підписана 02.08.2019.
Суддя Р.І. Кузан