ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.08.2019Справа № 910/8050/19
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО УКРАЇНА"
до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ"
про стягнення 100 000,00 грн.,
Приватне акціонерне товариство "АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО Україна" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" (відповідач) про стягнення 100 000,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач посилається на той факт, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну страхувальника позивача -ТОВ «Юридична фірма АНТІКА» страхувальником відповідача - ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди, яка відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування за Договором добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 310524124.16 від 15.03.2016 року, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач просить суд стягнути з відповідача 100 000,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України інформацію станом на 03.02.2017 року по полісу № АЕ/89948837.
11.07.2019 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по полісу № АЕ/89948837.
Ухвалою суду від 25.0.2019, зокрема, відповідачу було запропоновано у строк до п'ятнадцяти днів з дня її вручення подати відзив на позовну заяву, надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази чого надати суду.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, 27.06.2019р. ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.06.2019р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41.
09.07.2019р. до суду повернулось поштове повідомлення про вручення 01.07.2019р. поштового відправлення відповідачеві (ухвали суду від 25.06.2019р.).
Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення є днем вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву не подав до суду, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
15.03.2016 між Приватним акціонерним товариством "АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО Україна" (позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма АНТІКА» (страхувальник) було укладено Договір № 310524124.16 добровільного страхування (надалі - договір страхування).
Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль "БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 15.03.2016 до 24:00 год. 14.03.2017.
03.02.2017 на вулиці Саперно - Слобідська,26 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля "БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Шевроле", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 п. 2.3б,12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.03.2017 у справі № 752/3446/17, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля "БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до Звіту № 0047 про оцінку автомобіля, складеного 17.02.2017 оцінювачем ОСОБА_3 , становить 108 957,688 грн.
Вартість запасних частин та робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля "БМВ ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТ Баварія" №565060 від 05.02.2017, становить 123946,56 грн.
За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 148707 від 09.02.2017 по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 123 946,56 грн., виплата якого підтверджується позивачем наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1852 від 16.02.2017.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АЕ/8948837. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Відповідно до полісу № АЕ/8948837, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" (відповідачем), ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 100 000,00 грн., строк дії даного полісу з 16.06.2016 по 15.06.2017.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № АЕ/8948837, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
З матеріалів справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 148707 від 09.02.2017, рахунком-фактурою № 565060 від 05.02.2017 та платіжним дорученням № 1852 від 16.02.2017.
Положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № АЕ/8948837. становить 0,00 грн.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із претензією № 1397 від 22.05.2017 на суму 123 946,56 грн., відповідно до якої позивач просив відповідача в добровільному порядку перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму в розмірі суму 123 946,56 грн. Отримання 25.05.2017 зазначеної претензії відповідачем підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105420844545, копія якого наявна в матеріалах справи
Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування.
За встановлених обставин, до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 100 000,00 грн. (123 946,56 грн. - вартість відновлювального ремонту автомобіля, підтверджена звітом № 0047 від 17.02.2017, рахунком-фактурою №565060 від 05.02.2017, страховим актом № 148707 від 09.02.2017 по договору страхування та платіжним дорученням № 1852 від 16.02.2017, з урахуванням ліміту по майну за полісом №№ АЕ/8948837).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 100 000,00 грн. страхового відшкодування підлягає задоволенню повністю.
З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 1921,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41; ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп. страхового відшкодування та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складно та підписано 02.08.2019
Суддя Трофименко Т.Ю.