ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.07.2019Справа № 7/297
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій» (01042, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 7)
до проДочірнього підприємства «Готельний комплекс «Турист» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ Р.ОКІПНОЇ, будинок 2) стягнення заборгованості у розмірі 1 586 460 грн. 01 коп.
Представники:
від Позивача: Бортник К.П. (представник за довіреністю);
від Відповідача: Єфіменко А.О. (представник за довіреністю);
Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства Акціонерне товариство "Укрпрофтур" Готельний комплекс "Турист" про стягнення заборгованості у розмірі 1 586 460 грн. 01 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №460112/460113 від 01.01.1998 року.
Ухвалою від 27.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01.06.2009 року.
01.06.2009 року представник позивача в судовому засіданні надав письмові пояснення щодо застосування тарифів.
01.06.2009 року представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву згідно якого просить суд відмовити у задоволення позовних вимог повністю. У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі розгляд справи було відкладено до 22.06.2009 року.
22.06.2009 року в судовому засіданні оголошувалася перерва в розгляді справи до 13.07.2009 року.
13.07.2009 року представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи № 8/131.
В судовому засіданні 13.07.2009 року судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.
Зазначена постанова залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року по справі № 22-а 14381/08.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 року зупинено провадження у справі № 7/297 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131, зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по даній справі.
Розпорядженням в.о. Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 7/297 у зв'язку з звільненням з посади судді Якименка М.М.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 7/297 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2019 року поновлено провадження у справі №7/297, прийнято справу до провадження суддею Чинчин О.В., постановлено справу №7/297 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі №7/297 призначено на 15.05.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2019 року змінено найменування Позивача - Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" на Публічне акціонерне товариство "ЕКОСТАНДАРТ", змінено найменування Відповідача - Дочірнє підприємство Акціонерне товариство "Укрпрофтур" готельний комплекс "Турист" на Дочірнє підприємство "Готельний комплекс "ТУРИСТ" Приватного акціонерного товариства "УКРПРОФТУР".
В судове засідання 15.05.2019 року представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 05.06.2019 року.
04.06.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
04.06.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
05.06.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро - реконструкція" надійшла заява про заміну позивача.
В судове засідання 05.06.2019 року з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено ТОВ "Євро-реконструкція" строк для надання письмових пояснень щодо відсутності запису в ЄДР про правонаступника Позивача, встановлено Відповідачу строк для надання письмових пояснень щодо клопотання ТОВ "Євро-Реконструкція" про заміну Позивача на його правонаступника, відкладено підготовче судове засідання на 26.06.2019 року.
13.06.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рішень судів.
24.06.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" надійшла заява про заміну позивача його правонаступником.
26.06.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" надійшли пояснення по справі.
В судове засідання 26.06.2019 року з'явився представник Відповідача, представник Позивача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Представник ТОВ "Євро-реконструкція" заявив усне клопотання про залишення без розгляду заяви ТОВ "Євро-реконструкція".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача про надання часу на ознайомлення із заявою ТОВ "Центр інфотехнологій", встановлено Відповідачу строк до 05.07.2019 року для надання письмових пояснень з урахуванням заяви ТОВ "Центр інфотехнологій", відкладено підготовче судове засідання на 10.07.2019 року.
08.07.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" надійшла заява про долучення до матеріалів справи довідки.
08.07.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла відповідь на запит.
10.07.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Відповідача надійшли додаткові пояснення на позовну заяву.
10.07.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Відповідача надійшов лист про те, що останній не заперечує проти заміни позивача його правонаступником.
В судове засідання 10.07.2019 року з'явились представники сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 17.07.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 року здійснено заміну позивача у справі - Публічне акціонерне товариство "ЕКОСТАНДАРТ" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій".
В судове засідання 17.07.2019 року з'явилися представники сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2019 року.
24.07.2019 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" надійшла заява про долучення до матеріалів справи інформації щодо діючих у спірний період 2008-2009 років тарифів.
В судове засідання 24.07.2019 року з'явились представники сторін.
В судовому засіданні 24.07.2019 року представник Позивача підтримав позов, представник Відповідача проти позову заперечував.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 24.07.2019 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-
01.01.1998 р. між Спільним підприємством "Укр-Кан Пауер" (в подальшому неодноразово реорганізовувалось та змінювало назву, останнє найменування - Публічне акціонерне товариство "Екостандарт") (Енергопостачальна організація) та Дочірнім підприємством Акціонерного товариства «Укрпрофтур» «Готельний комплекс «Турист» (в подальшому змінено назву на Дочірнє підприємство «Готельний комплекс «Турист» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур») укладено Договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460112/460113 (далі - Договір № 460112/460113), відповідно до умов якого Позивач прийняв на себе зобов'язання виробляти, систематично поставляти та передавати у власність Покупця в період з 01.01.1998 р. по 31.12.1998 р. товар - теплову енергію у вигляді гарячої води, з максимальним тепловим навантаженням 6,743 Гкал/год, в тому числі: на опалення 1,995 Гкал, на гаряче водопостачання 2,498 Гкал, на вентиляцію 2,250 Гкал. (т.1 а.с.6-8)
Пунктами 5.1., 5.9 Договору № 460112/460113 від 01.01.1998 р. сторони погодили, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку SA-94/2-3, що встановлені на межі балансової належності Покупця та КТМ ДАЕК «Київенерго», у відповідності з «Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії». Облік поставленої теплової енергії виконується Покупцем з 25 числа попереднього місяця по 26 число звітного місяця. Звіт про прийняття теплової енергії подається Енергопостачальній організації до 27 числа звітного місяця.
Згідно з п.п. 6.4, 6.5 Договору № 460112/460113 від 01.01.1998 р. Покупець зобов'язався щомісяця з 12 по 14 число отримувати в Енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту Покупець повертає в Енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. Покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим платіжним дорученням не пізніше 28 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 10.1 Договору № 460112/460113 від 01.01.1998 р. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.01.2000 р.) договір укладений на термін з 01.01.1998 р. до 31.12.1998 р. і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 460112/460113 від 01.01.1998 р. Енергопостачальною організацією у період листопад 2008 року - січень 2009 року поставлено, а Відповідачем в свою чергу прийнято теплову енергію в кількості 1 560,07 Гкал, що підтверджується Актами приймання - передачі товарної продукції та особистими картками за листопад 2008 року - січень 2009 року (т. 1 а.с. 12-14, 18-20).
На виконання умов Договору № 460112/460113 від 01.01.1998 р. Відповідачем сплачено на рахунок Енергопостачальної організації грошові кошти у загальному розмірі 333 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №3020 від 09.12.2008 р. на суму 88 000 грн. 00 коп., №3103 від 15.12.2008 р. на суму 40 000 грн. 00 коп., №3186 від 23.12.2008 р. на суму 50 000 грн. 00 коп., №3239 від 29.12.2008 р. на суму 25 000 грн. 00 коп., №90 від 28.01.2009 р. на суму 130 000 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 56-60)
10.02.2009 року Енергопостачальною організацією направлено Відповідачу повідомлення № 2781 від 05.02.2009 року з вимогою сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію, розмір якої станом на 01.02.2009 року становив 1 586 460 грн. 01 коп., що підтверджується відміткою на повідомленні. (т. 1 а.с. 50)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що нарахування вартості спожитої за період листопад 2008 року - січень 2009 року теплової енергії здійснювалось із застосуванням тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1663 від 27 листопада 2008 р., № 1780/1 від 25 грудня 2008 р., вартість спожитої теплової енергії сплачена Відповідачем частково, у зв'язку з чим розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 1 586 460 грн. 01 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначав, що вартість спожитої теплової енергії сплачена Енергопостачальній організації у повному розмірі, в той же час, тарифи, застосовані Позивачем при розрахунку вартості спожитої теплової енергії, встановлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1663 від 27 листопада 2008 р., № 1780/1 від 25 грудня 2008 р., застосовано безпідставно, зважаючи на відсутність державної реєстрації вказаних розпоряджень. Крім того, зазначені розпорядження скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 16.01.2009 р. та № 65/2009 від 03 лютого 2009 р. розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1663 від 27 листопада 2008 р. та № 1780/1 від 25 грудня 2008 р. як такі, що суперечать Конституції та Законам України. Таким чином, відсутні підстави для стягнення вартості спожитої протягом листопада 2008 року - січня 2009 року теплової енергії.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій» задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460112/460113 від 01.01.1998 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Згідно із частиною 6 та частиною 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 460112/460113 від 01.01.1998 р. Енергопостачальною організацією у період листопад 2008 року - січень 2009 року поставлено, а Відповідачем в свою чергу прийнято теплову енергію в кількості 1 560,07 Гкал, що підтверджується Актами приймання - передачі товарної продукції та особистими картками за листопад 2008 року - січень 2009 року (т. 1 а.с. 12-14, 18-20).
На виконання умов Договору № 460112/460113 від 01.01.1998 р. Відповідачем сплачено на рахунок Енергопостачальної організації грошові кошти у загальному розмірі 333 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 3020 від 09.12.2008 р. на суму 88 000 грн. 00 коп., № 3103 від 15.12.2008 р. на суму 40 000 грн. 00 коп., № 3186 від 23.12.2008 р. на суму 50 000 грн. 00 коп., № 3239 від 29.12.2008 р. на суму 25 000 грн. 00 коп., № 90 від 28.01.2009 р. на суму 130 000 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 56-60)
10.02.2009 року Енергопостачальною організацією направлено Відповідачу повідомлення № 2781 від 05.02.2009 року з вимогою сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію, розмір якої станом на 01.02.2009 року становив 1 586 460 грн. 01 коп., що підтверджується відміткою на повідомленні. (т. 1 а.с. 50)
Суд зазначає, що зі змісту Актів приймання - передачі товарної продукції за період листопад 2008 року - січень 2009 року вбачається, що за вказаний період Відповідачем спожито теплової енергії в розмірі 1560,06775 Гкал.
Разом з тим, Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що вказані Акти підписані Енергопостачальною організацією в односторонньому порядку, однак, оскільки з наявних в матеріалах справи пояснень сторін не вбачається розбіжностей щодо обсягів спожитої теплової енергії, Акти приймання - передачі товарної продукції за період листопад 2008 року - січень 2009 року приймаються Судом в якості належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обсягів спожитої Відповідачем теплової енергії.
Згідно з поясненнями Енергопостачальної організації (т.1 а.с. 34-37), вартість поставленої протягом листопада 2008 року теплової енергії визначалась за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.03.2007 р., протягом грудня 2008 року - січня 2009 року за тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1663 від 27 листопада 2008 р., № 1780/1 від 25 грудня 2008 р.
Водночас, Указами Президента України № 1199/2008 від 16.01.2009 р. та № 65/2009 від 03 лютого 2009 р. розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1663 від 27 листопада 2008 р. та № 1780/1 від 25 грудня 2008 р. скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України, оскільки видані з перевищенням делегованих законодавством повноважень щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
Згідно із статтею 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, Суд вважає, що у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж Енергопостачальною організацією оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.
Судом встановлено, що за період грудень 2008 року - січень 2009 року Відповідачем було спожито 1166,99 Гкал теплової енергії, нарахування її вартості здійснено за тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1663 від 27 листопада 2008 р. та № 1780/1 від 25 грудня 2008 р., а саме у розмірі: 642,28 грн. і 610,16 грн. за 1 Гкал - тариф для інших споживачів., 1956,47 грн. за 1 Гкал - тариф для окремих суб'єктів господарювання.
Проте, оскільки розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1663 від 27 листопада 2008 р. та № 1780/1 від 25 грудня 2008 р. скасовані, відсутні підстави для визначення вартості спожитої теплової енергії за період з грудня 2008 року по січень 2009 року з урахуванням встановлених вказаними розпорядженнями тарифів, а саме: 642,28 грн. і 610,16 грн. за 1 Гкал - тариф для інших споживачів., 1956,47 грн. за 1 Гкал - тариф для окремих суб'єктів господарювання.
До 1 грудня 2008 р. були чинними тарифи на теплову енергію, що виробляється Енергопостачальною організацією, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 року.
Таким чином, для визначення вартості спожитої Відповідачем за період з грудня 2008 року по січень 2009 року теплової енергії необхідно застосовувати тариф, встановлений розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 року, а тому, враховуючи обсяги спожитої теплової енергії згідно з Актами приймання - передачі товарної продукції, відомостями обліку споживання теплової енергії за період грудень 2008 року - січень 2009 року в розмірі 1166,99 Гкал, вартість послуги становить 240 329 грн. 85 коп. з ПДВ (1166,99 Гкал *205,94).
При цьому, Суд зазначає, що за листопад 2008 року вартість теплової енергії у кількості 395,07808 Гкал розраховувалась Енергопостачальною організацією на підставі тарифів, встановлених Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 року.
З огляду на наведене, Суд вважає, що вартість спожитої у період листопад 2008 року - січень 2009 року теплової енергії у кількості 1 562,07 Гкал (395,08+532,94204+634,04763) складає 321 692 грн. 30 коп.
Судом встановлено, що за період з грудня 2008 року по січень 2009 року Відповідачем сплачено позивачу 333 000 грн. 00 коп., отже, у відповідача існувала переплата за спожиту теплову енергії у розмірі 11 307 грн. 70 коп.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності заборгованості Дочірнього підприємства «Готельний комплекс «Турист» Приватного акціонерного товариства «УКРПРОФТУР» за спожиту на підставі Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460112/460113 від 01.01.1998 року протягом листопада 2008 року - січня 2009 року теплову енергію.
Зважаючи на наведене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 1 586 460 грн. 01 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій» до Дочірнього підприємства «Готельний комплекс «Турист» Приватного акціонерного товариства «УКРПРОФТУР» - відмовити в повному обсязі.
2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02 серпня 2019 року.
Суддя О.В. Чинчин