вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" липня 2019 р. Справа№ 920/137/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Смірнової Л.Г.
Буравльова С.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Оніщенко О.В.; Коростильова Я.В.;
від відповідача: Баулін О.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни
на рішення Господарського суду Сумської області від 04.04.2019
у справі № 920/137/19 (Суддя Заєць С. В.)
за позовом Фізичної особи - підприємця Скринник Марії Вікторівни
до Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни
про стягнення 33 969,64 грн.
Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа - підприємець Скринник Марія Вікторівна звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни про стягнення 33 969,64 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору суборенди своєчасно не розраховувався за орендоване приміщення.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.04.2019 у справі № 920/137/19 позов задоволено частково.
Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни на користь Фізичної особи - підприємця Скринник Марії Вікторівни 19387 грн. 10 коп. орендної плати, 3271 грн. 63 коп. пені, 4861 грн. штрафу, та 1556 грн. 10 коп. судового збору.
В інший частині позову відмовлено.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів сплати боргу, а відповідачем позовних вимог спростовано не було. В той же час, судом першої інстанції було здійснено власний розрахунок пені та штрафів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постановити ухвалу про зупинення провадження у справі до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Овсянко Н.Є. на ухвали господарського суду Сумської області від 25.03.2019 про повернення зустрічних позовних заяв; у разі задоволення апеляційної скарги на ухвали суду від 25.03.2019 скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 04.04.2019 та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом безпідставно та з порушенням норм матеріального та процесуального права було винесено дві ухвали про повернення зустрічного позову. Також апелянт зазначає на неврахування судом першої інстанції сплати відповідачем 45 970,33 грн. орендних платежів. На думку скаржника, судом першої інстанції взагалі не встановлено обставин щодо наявності будь-якого боргу з орендної плати за договором суборенди, а, як наслідок невірно нараховано відповідачу пеню та штраф за порушення зобов'язання.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 920/137/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 відкрито провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни на рішення Господарського суду Сумської області від 04.04.2019 у справі № 920/137/19 та призначено справу до розгляду на 19.06.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 справу № 920/137/19 призначено до розгляду в режимі відеоконференції.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 враховуючи перебування у відпустці суддів Пономаренко Є.Ю. та Руденко М.А., які не є головуючим суддею, справу № 920/137/19 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 19.06.2019, справу № 920/137/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л.Г., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 було прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни на рішення Господарського суду Сумської області від 04.04.2019 у справі № 920/137/19 у складі колегії суддів: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Смірнова Л.Г., Буравльов С.І. до свого провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 відкладено розгляд справи до 26.06.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 відкладено розгляд справи на 31.07.2019.
Результати розгляду заявлених клопотань
Стосовно заявленого в апеляційній скарзі клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ФОП Овсянко Н.Є. на ухвали господарського суду Сумської області від 25.03.2019 про повернення зустрічних позовних заяв колегія суддів, колегія суддів зазначає наступне.
Так, на розгляді Північного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни на ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.03.2019 про повернення зустрічної позовної заяви (вх. № 812зп від 22.03.2019) та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.03.2019 про повернення зустрічної позовної заяви (вх. № 521зп від 21.02.2019).
За результатами розгляду даної апеляційної скарги Північним апеляційним господарським судом були прийняті постанови від 22.05.2019 про залишення апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни без задоволення, а ухвал Господарського суду Сумської області від 25.03.2019 без змін.
В той же час, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни на рішення Господарського суду Сумської області від 04.04.2019 було призначено на 19.06.2019 та запропоновано учасникам судового процесу у відповідності до статті 267 Господарського процесуального кодексу України подати свої міркування або заперечення з приводу заявленого позивачем клопотання про зупинення провадження у справі № 920/137/19.
У судовому засіданні 19.06.2019 представник відповідача заявлене клопотання про зупинення провадження у справі не підтримував. Вказане, зокрема, підтверджується письмовими поясненнями відповідача, поданими до суду 29.07.2019.
Таким чином, враховуючи, що на момент початку розгляду апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни на рішення Господарського суду Сумської області від 04.04.2019 Північним апеляційним господарським судом вже була переглянута апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни на ухвали Господарського суду Сумської області від 25.03.2019 про повернення зустрічних позовних заяв (за вх. № 812зп від 22.03.2019 та № 521зп від 21.02.2019), вказане клопотання представниками відповідача не підтримувалось, а тому колегія суддів дійшла до висновку про залишення клопотання про зупинення провадження у справі без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
21 вересня 2017 між Фізичною особою - підприємцем Скринник Марією Вікторівною (позивач, орендар) та Фізичною особою - підприємцем Овсянко Наталією Євгенівною (відповідач, суборендар) укладено Договір суборенди (піднайму) нежилого приміщення.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3. орендар передає у найм, а суборендар бере у тимчасове платне володіння та користування частину нежилого приміщення, яке належить орендарю на підставі договору оренди і знаходиться в нежилому приміщенні за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 48 , ІІ-й поверх. Загальна площа об'єкту найма складає 20 (двадцять) кв.м. Цільове призначення - об'єкт найму надається суборендарю для господарської діяльності орендаря.
Згідно з п. 2.1. логовору об'єкт передається в піднайм на строк до 21серпня 2020 року і вважається переданим з дня підписання акту прийому-передачі.
Факт передачі приміщення підтверджується актом - приймання передачі від 13.11.2017, підписаного представниками обох сторін.
Відповідно до п. п. 3.1.,3.2., 3.3., 3.4. договору сторонами погоджено, що орендна плата за об'єкт найму складає 8000,00 грн. на місяць без урахування ПДВ. Суборендар протягом 10 днів з моменту підписання Договору сплачує орендарю гарантійний платіж за останній місяць оренди (найму) приміщення. За перший місяць оренди об'єкта найму суборендар сплачує орендарю орендну плату в розмірі десяти гривень. 00 коп. Орендна плата сплачується шляхом перерахування суми на поточний рахунок в кредитній установі орендаря або в інший не заборонений діючим законодавством спосіб. Оплата за об'єкт оренди здійснюється не пізніше 10 числа поточного місяця. Оплата оренди здійснюється по день фактичного звільнення приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами шляхом укладення додаткової угоди від 01.04.2018 до Договору суборенди нежилого приміщення п. 3.1. Договору викладено в наступній редакції:
" 3.1. Орендна плата за об'єкт найму складає 8000 грн. На місяць без урахування ПДВ. Суборендар протягом 10 днів з моменту підписання договору сплачує орендарю гарантійний платіж за останній місяць оренди (найму) приміщення. За перший місяць оренди об'єкта найму Суборендар сплачує орендарю орендну плату в розмірі десяти гривень. Орендна плата за квітень 2018 та травень 2018 року складає 7000 грн. за кожний місяць відповідно.
Додатковою угодою від 30.07.2018 до договору суборенди сторони погодили, що відповідно до пункту 8.2 та 9.5 Договору суборенди (піднайму) нежилого приміщення від 21.09.2017 сторони вирішили укласти цю Додаткову угоду про дострокове розірвання Договору з 17.08.2018.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача 06.06.2018 направлялася претензія з проханням сплатити заборгованість з орендної плати та нарахованих в зв'язку з простроченням сплати орендної плати штрафних санкцій. Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав, спірну суму орендної плати не сплатив, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, факт передачі майна в суборенду підтверджується актом приймання-передачі від 13.11.2017 та не заперечується сторонами у справі.
У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди від 01.04.2018 орендна плата за об'єкт найму складає 8000 грн. На місяць без урахування ПДВ. Суборендар протягом 10 днів з моменту підписання договору сплачує орендарю гарантійний платіж за останній місяць оренди (найму) приміщення. За перший місяць оренди об'єкта найму Суборендар сплачує орендарю орендну плату в розмірі десяти гривень. Орендна плата за квітень 2018 та травень 2018 року складає 7000 грн. за кожний місяць відповідно.
В той же час, додатковою угодою від 30.07.2018 сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору з 17.08.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з розрахунку позивача, відповідач починаючи з січня 2018 здійснював невчасні платежі за користування орендованим майном.
Апелянт посилається на те, що позивачем виставлялись відповідачу рахунки, в той же час як порядок виставлення рахунків не передбачений спірним договором.
Колегія суддів відзначає, що відповідно до умов п.п. 3.2., 3.3. договору суборенди орендна плата сплачується шляхом перерахування суми на поточний рахунок в кредитній установі орендаря або в інший не заборонений діючим законодавством спосіб. Оплата за об'єкт оренди здійснюється не пізніше 10 числа поточного місяця. Оплата оренди здійснюється по день фактичного звільнення приміщення.
А тому відповідач був зобов'язаний здійснювати оплату за користування орендованим приміщенням не пізніше 10 числа поточного місяця не залежно від виставлення позивачем рахунків на оплату.
Посилання апелянта на відсутність розрахунку суми боргу є необґрунтованим, оскільки такий розрахунок наявний в позовній заяві.
Крім того, як вбачається з наданого позивачем обліку розрахунків з відповідачем, ФОП Скринник М.В. було враховано суму оплат за користування орендованим майном у розмірі 43 913,23 грн., а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
В той же час, відповідач в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, не розрахувався в повному обсязі за суборенду приміщення, доказів протилежного суду не надав, а тому у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 19 387,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи, що відповідач неналежним чином виконував умови договору суборенди в частині сплати орендної плати, доказів протилежного відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 19 387,10 грн. заборгованості з суборендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та штрафів, колегія суддів зазначає про наступне.
Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.1. договору передбачили, що у разі несвоєчасної оплати за об'єкт суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми заборгованості по орендній платі.
Крім того, п. 6.3. договору передбачено, що за систематичне, два і більше разів, порушення грошових зобов'язань суборендар сплачує на користь орендаря штраф у розмірі 10% від орендної плати за кожний окремий випадок.
Також, п. 6.2. договору обумовлено, що в разі несвоєчасного прийому-передачі об'єкта найму, повернення об'єкту найму без складання акту здачі-приймання, винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 10% від орендної плати за місяць.
Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України, а одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Зокрема, такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 р. № 3-24гс12, від 09.04.2012 р. №3-88гс11, від 06.11.2013 р. № 116цс13.
Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пеня була нарахована понад шість місяців, визначених ст. 232 Господарського процесуального кодексу.
Також, судом першої інстанції під час розрахунку пені було вірно враховано здійснення відповідачем гарантійного платежу, передбаченого п. 3.1. договору, та переплати за квітень 2018.
Таким чином, колегія суддів погоджується з здійсненим судом першої інстанції розрахунком пені, відповідно до якого за період з 11.02.2018 по 11.08.2018, виходячи з заборгованості 8000,00 грн. пеня становить 1354,52 грн.; за період з 11.03.2018 по 11.09.2018 виходячи з суми 8000,00 грн. пеня становить 1 393,10 грн.; за період з 11.07.2018 по 31.01.2019 виходячи з суми 2612,90 грн. - пеня 524,01 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 3 271,63 грн.
В частині нарахування штрафу на підставі п. 6.3. договору, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідачем прострочено оплату за:
1. січень 2018 в сумі 8000 грн. (10% - 800),
2. лютий 2018 в сумі 8000 грн. (10%- 800),
3. березень 2018 в сумі 8000 грн. (10% - 800),
4. квітень 2018 в сумі 7000 грн. (10% - 700),
5. травень 2018 в сумі 7000 грн. (10% - 700),
6. червень 2018 в сумі 8000 грн. (10% - 800).
В той же час, судом першої інстанції при розрахунку штрафу було правомірно враховано сплату відповідачем гарантійного платежу та переплати за квітень 2018.
А тому, колегія суддів погоджується з здійсненим розрахунком суми штрафу на підставі п. 6.3. договору ((8000+8000+8000+7000+7000+8000+2612,90) 10%), у зв'язку з чим сума штрафу становить 4 861,29 грн.
В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення 800 грн. штрафу, позивач зазначає, що сторонами в п. 6.2. Договору обумовлено, що в разі несвоєчасного прийому-передачі об'єкта найму, повернення об'єкту найму без складання акту здачі-приймання, винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 10% від орендної плати за місяць.
В позовній заяві позивачем підтверджено, що відповідачем об'єкт оренди було повернуто. В той, же час позивачем не надано суду обґрунтованих доказів коли саме було повернуто майно та що саме відповідач винний у не складанні акту приймання-передачі об'єкта найму.
Самим договором сторони обумовили, а саме п. 7.1., що після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний передати (повернути) орендарю об'єкт найму та майно, що орендувалось, протягом 3-х днів з моменту закінчення терміну оренди за актом здачі-приймання, вимоги до якого аналогічні вимогам вказаним в п. 2.2. цього Договору, в стані не гіршому ніж на день приймання з урахуванням нормального зносу. Пунктом 2.2. Договору сторони передбачили, що акт прийому-передачі складається двосторонньою комісією та підписується уповноваженими особами сторін.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 800 грн. - 10% штрафу за повернення об'єкту найму без складання акту здачі-приймання.
В той же час, доводи апелянта щодо винесення судом першої інстанції ухвал від 25.03.2019 про повернення зустрічних позовних заяв в даному апеляційному провадженні не досліджуються, оскільки такі доводи були предметом розгляду окремого апеляційного провадження та щодо яких були прийняті відповідні постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскільки відповідач неналежним чином виконував умови договору суборенди в частині сплати орендної плати, доказів протилежного відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 19 387,10 грн. заборгованості з суборендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також, колегія суддів погоджується з здійсненим судом першої інстанції розрахунком пені та штрафів.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 04.04.2019 року у справі № 920/137/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Овсянко Наталії Євгеніївни на рішення Господарського суду Сумської області від 04.04.2019 року у справі № 920/137/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 04.04.2019 року у справі № 920/137/19 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 920/137/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 02.08.2019 р.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Л.Г. Смірнова
С.І. Буравльов