31 липня 2019 р. № 400/2655/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув за правилами загального в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", вул. Каботажний узвіз, 18, м.Миколаїв, 54020
до відповідача:Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, пр. Центральний, 288, м.Миколаїв,54003
про:визнання протиправним та скасування припису від 12.04.2018 № 002,
Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (надалі-позивач, ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль») звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (надалі-відповідач, Управління) про визнання протиправним та скасування припису № 002 від 12.04.2018 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач провів перевірку ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль», за наслідками якої склав відповідний акт, в якому зафіксовано, що для нарахування плати за спожиту теплову енергію, позивач використовує розрахунковий метод, не передбачений чинним законодавством. Позивач подав до Держпродспоживслужби скаргу на дії посадових осіб відповідача, але вона розглянута формально. Також, складений на підставі акту перевірки спірний Припис, не містить відомостей про наявність заперечень позивача, а також їх аналізу та спростування.
Ухвалою від 02.11.2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2655/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач адміністративний позов не визнав, у своєму відзиві просив в його задоволенні відмовити. Як зазначає відповідач, перевіркою позивача встановлено порушення вимог ст. 32 ч. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 р. № 1875-IV (надалі - Закон № 1875) та п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (надалі - Правила № 630), а саме, при наявності в будинках засобів обліку теплової енергії, відповідач здійснює її розрахунок не в спосіб, визначений названими нормативними актами.
21.01.2019 року суд ухвалив розглядати справу № 400/2655/18 за правилами загального позовного провадження.
05.02.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив вказану справу до судового розгляду по суті.
За клопотанням представників сторін справу розглянуто в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, встановив наступне.
Згідно з ліцензією № 901 від 13.07.2006 року та № 366 від 23.11.2012 року ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам.
У період з 21.03.2018 року по 04.04.2018 року Управлінням проведена позапланова перевірка ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» на предмет дотримання вимог щодо формування, встановлення і застосування державних регульованих цін, результати якої оформлені Актом № 002 (надалі - Акт перевірки).
Вказану перевірку здійснено на підставі зверненням мешканців будинку АДРЕСА_1 .
Як вбачається з Акту перевірки будинок обладнано вузлом комерційного обліку, яким забезпечується загальний облік спожитої комунальної послуги з централізованого опалення як для населення (1-5 поверхи і приєднана квартира) так і для юридичних осіб (цокольний поверх) та встановлено 1 вузол розподільного обліку, яким в опалювальному періоді 2016-2017рр. обліковувалося споживання комунальної послуги з централізованого опалення Дитячою стоматологічною поліклінікою. На початку опалювального періоду 2017-2018рр. поліклініку відключено від загального вузла комерційного обліку.
ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» на протязі опалювальних періодів щомісячно надаються показання вузла комерційного обліку (Відомості обліку спожитої і теплової енергії). Розрахована кількість теплової енергії розподіляється між юридичними та фізичними особами пропорційно максимальному тепловому навантаженню. Частка, яка відноситься на населення, розподіляється між квартирами пропорційно опалювальній площі. Здійснення розподілу кількості теплової енергії пропорційно максимальному тепловому навантаженню ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» пояснює, посилаючись на п.23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року №1198. Даними Правилами регулюються правовідносини, які виникають між теплопостачальною організацією і споживачем при купівлі-продажу теплової енергії, а не при надані послуги.
Відповідач встановив, що розподіл загального обсягу теплової енергії та нарахування оплати за послугу з централізованого опалення ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» здійснюється у супереч вимог пп. 3 п. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (надалі - Закон № 2119), п.12 Правил № 630.
В опалювальні періоди 2016-2017 рр. та з жовтня по грудень 2017 р. розподіл спожитої теплової енергії проводився без врахування нежитлового приміщення, яке належить ДП НВКГ «Зоря-Машпроект», що призвело до необґрунтованого завищення нарахувань за послугу з централізованого опалення. Вказане порушення усунуто до початку перевірки. А саме, по особових рахунках споживачів - фізичних осіб здійснено відповідні перерахунки за опалення у сторону зменшення.
Тариф на послугу з централізованого опалення, що надається населенню, для абонентів житлових будинків з будинковими приладами обліку теплової енергії, встановлено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 09.11.2017 року №1392 в розмірі 1157,75 грн./Гкал.
Тариф на послугу з централізованого опалення для юридичних осіб НКРЕКП не встановлювався. Розрахунки з юридичними особами ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» здійснюються за постачання теплової енергії в гарячій воді згідно укладених договорів.
Юридичні особи споживають теплову енергію для забезпечення умов перебування осіб у нежитлових приміщеннях, а отже є споживачами у розумінні ст. 1 Закону №1875 і фактично від позивача отримують комунальну послугу з централізованого опалення. Дана послуга надається без укладеного договору, що є порушенням вимог п.3 ч. 2 ст.21 Закону №1875, відповідно до якої виконавець зобов'язаний підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
За період з 22 жовтня по 16 листопада 2017 року відомість обліку теплової енергії до розрахунку нарахувань за послугу з централізованого опалення ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» не прийнято з причин похибки виміру, яка перевищує метрологічний показник для даного типу приладів. ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» здійснено нарахування згідно середнього тепло-споживання за минулий опалювальний сезон з посиланням на положення Закону № 2119. Відповідно до п.15 Правил №630 такий метод нарахування має місце у разі повірки засобів обліку. Документи, що підтверджують факт повірки відсутні. Таким чином, за зазначений період нарахування оплати за послугу з централізованого опалення без врахування показників приладу комерційного обліку здійснено безпідставно.
Перевіркою встановлено, що ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» при нарахуванні плати за послугу з централізованого опалення використовуються недостовірні дані, а саме:
- при зміні вихідних даних проектів, зокрема, при переході частини споживачів на автономне опалення теплове навантаження має бути підтверджене уповноваженою установою - не залежним енергетичним аудитом. ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» надано розрахунок розподілу максимального теплового навантаження між населенням, юридичними особами і 10-ма споживачами з автономним опаленням. Проте, документально розміри теплових навантажень приміщень не підтверджено. Зокрема, на площу 84,2 м2 (квартира №76) теплове навантаження становить 0,02010 Гкал/год, в той час, як на площу 188,5 м2 (Дитяча музична школа №2) теплове навантаження - 0,01800 Гкал/год;
- документи, що підтверджують опалювальну площу квартир (світлокопії технічних паспортів) у ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» наявні по 39 особових рахунках. По решті - опалювальну площу документально не підтверджено. На час перевірки розподіл загальної кількості теплової енергії здійснюється на 5041,5 м2. Згідно даних Міського інформаційно-розрахункового центру опалювальна площа житлових приміщень, що отримують послуги з централізованого опалення, становить 5049,0 м2, згідно даних технічного паспорту будинку - 5027,2 м2. Інформація стосовно розміру опалювальної площі нежитлових приміщень відсутня;
- нарахування плати за послуги з централізованого опалення здійснюється за| кількість теплової енергії, яка не відповідає даним за Відомостями обліку спожитої теплової енергії. Зокрема, відповідно до рахунків, виставлених мешканцям будинку, ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» здійснює розрахунки з населенням за грудень 2017 року виходячи з кількості 92,004 Гкал, при фактичному споживанні 79,4565 Гкал, за січень 2018 року розрахунок здійснено за 83,163 Гкал, при факті - 99,9763 Гкал. ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» пояснює, що нарахування складається з трьох частин: фактичного теплоспоживання за поточний період згідно показників приладів вузла обліку, планового теплоспоживання та уточнення планового теплоспоживання за минулий період. Такий спосіб нарахування плати за послугу з централізованого опалення суперечить вимогам статті 8 Закону № 2119 та п. 12 Правил № 630, якими передбачено, що споживач оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку теплової енергії.
- згідно даних ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» від централізованого опалення відключено 10 квартир (№№36, 76, 78, 65, 62, 74, 109, 99, 68, 102), а розподіл теплової енергії здійснено пропорційно і тепловому навантаженню з урахуванням 9 квартир, без квартири АДРЕСА_2 .
16 травня 2018 року позивач подав до Держпродспоживслужби скаргу на дії посадових осіб відповідача, яка залишена без задоволення.
12 квітня 2018 року Управління прийняло Припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 002, яким вимагає від позивача в місячний термін усунути порушення вимог законодавства щодо застосування цін на послугу з централізованого опалення, а саме: за період з 22 жовтня по 16 листопада 2017 року здійснити споживачам перерахунок вартості послуги з централізованого опалення згідно з показаннями вузла комерційного обліку; зі споживачами - юридичними особами укласти договори у відповідності до вимог п.3 ч. 2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875; нарахування оплати наданої комунальної послуги здійснювати за показаннями вузла комерційного обліку у відповідності до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р, №630; загальний обсяг комунальної послуги розподіляти між споживачами пропорційно до опалювальної площі таких споживачів у відповідності до п. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.
Вважаючи вказаний припис протиправним позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання Послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення типового договору про надання Послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630.
Згідно з підпунктом 11 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Держпродспоживслужба здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до ст. 18 ч. 1 п. 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Стаття 7 ч. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Одним з аргументів позивача є те, що скарга розглянута формально, у відповіді на неї відсутнє спростування доводів позивача. Суд відзначає, що дослідження питання про розгляд скарги виходить за межі предмету доказування в даній справі, так як розгляд скарги здійснював інший суб'єкт владних повноважень, який не є відповідачем в даній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_1 обладнано вузлом комерційного обліку, яким забезпечується загальний облік спожитої комунальної послуги з централізованого опалення як для населення так і для юридичних осіб.
ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» за період з 22 жовтня по 16 листопада 2017 року здійснило нарахування плати за спожиті послуги з централізованого опалення мешканцям зазначеного будинку не за показаннями засобу обліку, а з урахуванням середнього споживання теплової енергії протягом попереднього опалювального періоду, оскільки, облік теплової енергії приладом обліку, яким обладнаний будинок по АДРЕСА_1 в період з 27.10.2017 по 16.11.2017 здійснювався з похибкою виміру, яка перевищувала метрологічний показник для даного типу приладів, тобто прилад вийшов з ладу. В зв'язку з цим, покази будинкового приладу обліку, зафіксовані з 27.10.2017 р. (початок опалювального сезону) по 16.11.2017 р. до розрахунків не прийняті. Нарахування вартості послуг з централізованого опалення мешканцям будинку (фізичним особам) по АДРЕСА_1 у вказаний період здійснено у відповідності з положеннями Закону № 2119, згідно середнього тепло споживання за минулий опалювальний сезон.
Відповідно до п. 7.2.39 . 7.2.40 «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», у розрахунках між теплопостачальною організацією і споживачем необхідно враховувати час некоректної роботи теплолічильників. Гранично допустиме значення відносної похибки витратомірів (лічильників) не повинно перевищувати 3%. У разі виходу з ладу теплолічильника або в разі потреби повірки приладів обліку теплової енергії до поновлення їх працездатності облік і силової енергії здійснюється розрахунковим способом на підставі усереднених показів приладів за попередні три доби з коригуванням відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря.
Згідно п. 3 ст. 9 Закону № 2119, у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.
Суд з таким твердженням позивача погодитись не може з огляду на наступне.
В акті перевірки зазначено, що позивачем не надано підтверджуючих документів, які свідчать про вихід з ладу засобу обліку, ремонт, монтаж або демонтаж, повірку лічильника тощо. Матеріали адміністративної справи таких документів також не містять.
Відповідно до статті 32 Закону № 1875 плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Крім того, Наказ № 315 Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року, яким затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, прийнято 22.11.2018 року.
Тобто, на час нарахування позивачем плати за послугу у період з 22 жовтня по 16 листопада 2017 року, таку методику уповноваженим на те органом не прийнято, а отже норма вищезазначеного Закону не може бути застосована при нарахуванні плати за спожите тепло у разі виходу з ладу приладу комерційного обліку.
Крім того, посилання позивача на пункти 7.2.39, 7.2.40 «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» є необґрунтованим, оскільки термін застосування розрахункових значень не повинен перевищувати 15 діб на рік. В свою чергу, судом встановлено, що позивачем застосовувалися розрахункові значення протягом 26 діб, що перевищує граничний термін на 11 діб. Щодо укладання договорів зі споживачами - юридичними особами суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання»: споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію па підставі договору; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо позивачу згідно з договором купівлі - продажу.
На підставі вищевказаного, позивач укладає зі споживачами - юридичними особами Договори «про постачання теплової енергїї в гарячій воді».
Отже, теплова енергія, як товар, не використовується для її безпосереднього споживання споживачами комунальних послуг, а визначає перелік саме господарських і технологічних потреб, де її застосування можливе, а саме: для опалення (послуг з централізованого опалення), підігріву питної води (послуг централізованого постачання гарячої води), інших господарських і технологічних потреб (використання, наприклад, у промисловому виробництві).
Разом з тим, статтею 1 Закону № 1875 визначено: - комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; - споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Правилами № 630 встановлено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Тобто, зазначеними нормами була визначена обов'язкова ознака Споживача послуг, а саме: Споживачем послуг може бути фізична/юридична особа, відповідне обладнання приміщення якої приєднане, або має технічні можливості для приєднання до відповідних внутрішньобудинкових систем.
Слід зазначити, що внутрішньобудинкові системи не відносяться до місцевої (розподільчої) теплової мережі, що ще раз підтверджує те, що постачальник теплової енергії не здійснює постачання теплової енергії власникам жилих/нежилих приміщень, обладнання яких приєднані до відповідних внутрішньобудинкових систем, а надає послуги з централізованого опалення.
Застосування зазначених норм законодавства підтверджені позицією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, викладеної у листі від 08.04.2015 № 3295/15/61-15, розміщеному на офіційному сайті НКРЕКП.
Актом перевірки встановлено, що на цокольному поверсі п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться юридичні особи (Дитяча стоматологічна поліклініка, Дитяча музична школа № 2), що позивачем не заперечується.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону №1875 виконавець зобов'язаний підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.11.2005 № 2129, з 01.11.2005 по 01.09.2014 ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» виконувало функції постачальника теплової енергії населенню м. Миколаєва.
Зі змінами, внесеними у статтю 19 Закону № 1875, з 22.10.2014 по теперішній час позивач виконує функції виконавця послуг з централізованого опалення та послуг зцентралізованого постачання гарячої води споживачам -фізичним особам, мешканцям житлових будинків.
Як вбачається з позовної заяви, взаємовідносини зі споживачами фізичними особами, в тому числі з мешканцями будинку по АДРЕСА_1 здійснюється у відповідності з договорами про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, розроблених на підставі Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води водовідведення - затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 933).
Жодних доказів про укладання договорів про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання з юридичними особами, які знаходяться/перебувають на цокольному поверсі будинку по АДРЕСА_1 позивачем не надано.
Позивач щодо пункту 3 оскаржуваного припису, в якому вимагається розподіляти обсяг комунальної послуги між споживачами пропорційно до опалювальної площі таких споживачів у відповідності до п. 12 Правил № 630, зазначив, він є необґрунтованим та безпідставним, оскільки Закон 2119 не набрав чинності та методику такого розподілу не розроблено.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 2 Закону № 2119 цей закон регулює відносини щодо комерційного обліку комунальних послуг і розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг.
Даний Закон не регулює відносини, які виникають при обліку теплової енергії за угодами купівлі-продажу теплової енергії, тому його застосування на інші правовідносини не є вірними.
У роз'ясненнях Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 17.10.2017 року №7/10-11031 зазначено, що до приведення нормативно правових актів у відповідність до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», є чинними положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтею 32 якого передбачено, що плата за житлово- комунальні послуги нараховується щомісячно до умов договору в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснює розподіл теплової енергії для централізованого опалення між юридичними та фізичними особами пропорційно максимальному тепловому навантаженню. При наданні послуги, законодавство не передбачає розподілу спожитого тепла за тепловим навантаженням. Теплове навантаження застосовується при здійснені купівлі продажу теплової енергії, що не є послугою. Для даного будинку, вузол комерційного обліку теплової енергії обліковує теплову енергію як товар та як послугу. Тобто, у разі розподілу теплової енергії для централізованого опалення між юридичними та фізичними особами пропорційно максимальному тепловому навантаженню вузол комерційного обліку теплової енергії обліковує теплову енергію і як товар, і як послугу одночасно.
Тобто, такий розподіл здійснено не у спосіб передбачений чинним законодавством на момент проведення перевірки, а саме п. 12 Правил № 630.
Стаття 32 ч. 1-2 Закону № 1875 передбачає, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку (п. 12 Порядку № 630).
Таким чином, за умови наявності в будинку засобів обліку теплової енергії, до розрахунку повинні братись тільки показники такого приладу на кінець розрахункового періоду, яким, за приписами п. 18 Порядку № 630, є календарний місяць.
Законодавець окремо врегульовав випадок, який має місце в даному спорі - якщо будинок обладнаний засобами обліку теплової енергії, то до розрахунку приймаються тільки його показники, а в іншому випадку взагалі втрачається сенс встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії.
Доводи позивача про те, що спірний Припис не містить відомостей про наявність заперечень позивача та доводів на їх спростування, помилкові, так як припис і не повинен містити таких даних - він є актом суб'єкта владних повноважень, який вимагає усунення виявлених порушень, а не документом, який містить розгляд зауважень.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають. З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати позивачу не присуджуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (вул. Каботажний узвіз, 18, м.Миколаїв,54020 КОД 30083966) до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (пр. Центральний,288,Миколаїв,54003 КОД 40327023) про визнання протиправним і скасування припису № 002 від 12.04.2018 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін-відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник