Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
30 липня 2019 р. № 520/4751/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 17778,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Ізюмському управлінні ГУ ДФС у Харківській області як платник податків. При цьому, відповідач має податковий борг в загальному розмірі 17778,03 грн., який відповідачем погашений не був, а, відтак, дану суму боргу позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою суду від 30.05.2019 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Ухвалою суду від 02.07.2019 року ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні на 30.07.2019 року о 09:30 год.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надсилалась відповідачеві засобами поштового зв'язку за адресою, що вказана у отриманій судом відповіді Відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області, але до суду повернулися конверти із судовими документами із відміткою "адресат відсутній".
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.
Через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в якій останнім вказано про відсутність заперечень проти розгляду справи в порядку письмового провадження, а також вказано, що позивач позов підтримує в повному обсязі. Крім того, до заяви представником позивача долучено копію інтегрованої картки платника, що підтверджує сплату податку у розмірі 34,19 грн.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяв або клопотань через канцелярію суду не подавав.
Згідно із положеннями п.1 ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Ізюмському управлінні ГУ ДФС у Харківській області як платник податків.
Матеріали справи містять довідку контролюючого органу про наявні у відповідача банківські рахунки.
Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.7, 19-1.1.10, 19-1.1.34, 19-1.1.45, 19-1.1.46 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законами України.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків обтяжені обов'язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що за даними контролюючого органу за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 17778,03 грн., який виник на підставі:
- податкової декларації про майновий стан і доходи (для підприємців та осіб, які припинили підприємницьку діяльність) №1441 від 07.02.2019 у сумі 595,68 грн. та є військовим збором;
- податкової декларації про майновий стан і доходи №1441 від 07.02.2019 року у сумі 7148,16 грн. та є податком на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- декларації з акцизного податку №61642086 від 19.12.2018 року у сумі 34,19 грн. та є акцизним податком з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- рішення про застосування фінансових санкцій №0008034001 від 25.10.2018 року у сумі 10000,00 грн. та є штрафною санкцією за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять та судом самостійно в рамках офіційного з'ясування обставин у справі не встановлено обставин оскарження відповідачем або скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0008034001 від 25.10.2018 року.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів відповідачем не сплачено суми самостійно нарахованого податкового зобов'язання, що підтверджується наданою позивачем обліковою карткою (зворотній бік).
При цьому, матеріали справи свідчать, що відповідачем часткового було погашено заборгованість, а саме сплачено акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 34,19 грн, що виник на підставі декларації з акцизного податку №61642086 від 19.12.2018 року. Вказані обставини підтверджуються даними інтегрованої картки платника.
Приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 59.4-59.5 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом встановленого строку, позивачем винесено податкову вимогу №186-17 від 21.03.2017 року, докази направлення та вручення якої відповідачу містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.176.1е ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На час розгляду справи податковий борг зі сплати самостійно нарахованих сум та штрафних санкцій у розмірі 17743,84 грн., з урахуванням самостійної часткової сплати відповідачем суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, відповідачем не сплачений, доказів самостійної сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, суд зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість його стягнення у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими донараховано позивачу податкове зобов'язання та штрафні санкції, не є предметом вказаного позову, то суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.
За правилами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 17743 (сімнадцять тисяч сімсот сорок три) грн. 84 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення в порядку письмового провадження виготовлено 31 липня 2019 року.
Суддя Мельников Р.В.