31 липня 2019 року № 320/5601/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просить суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо не реєстрації податкової накладної №10 від 13.11.2017 та №4 від 03.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих позивачем; - зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 10 від 13.11.2017 та №4 від 03.11.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відмовляючи в реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачка стверджує, що складені нею податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв'язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивачка звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, контролюючому органу було направлено пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких були складені відповідні розрахунки коригування. Як зазначає позивачка, доданих до повідомлень пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваних рішень не врахував, у зв'язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26.11.2018. Судове засідання 26.11.2018 відкладено на 26.12.2018.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 13.02.2019.
Відповідач позов не визнав та подав 13.02.2019 відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем під час звернення до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних №10 та №4 не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій, зокрема не долучено розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків по розрахункам з постачальниками та покупцем по проведеним господарським операціям.
Судове засідання 13.02.2019 знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці та наступне судове засідання призначено на 01.04.2019.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій зазначено, що вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 поновлено провадження у справі.
В судове засідання позивач не прибув повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надав. Представником відповідача 01.04.2019 подано клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
З урахуванням поданого клопотання та на підставі ст. 205 КАС України, суд ухвалою суду від 01.04.2019 вирішив подальший розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Позивач зареєстрований як юридична особа з 20.11.2015.
Профільними видами діяльності підприємства є: - виробництво електророзподільної та контрольної апаратури (основний), (код КВЕД 27.12); - виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів (код КВЕД 27.11); - оброблення металів та нанесення покриття на метали (код КВЕД 25.61); - ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (код КВЕД 33.14); - установлення та монтаж машин і устаткування (код КВЕД 33.20); - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (код КВЕД 46.69).
Специфіка діяльності товариства заключається в виробництві електророзподільної та контрольної апаратури, її продаж та, за необхідності, установлення та монтаж останньої.
Так, в рамках своєї діяльності позивачем (постачальник) та ДП «Адміністрація морських портів України» (замовник) 07.09.2017 укладено договір на закупівлю за ДК 021-2015 31210000-1 Електрична апаратура для комутації та захисту електричних кіл (придбання з монтажем обладнання для ТП 4015 РУ-10 кВ). За умовами якого постачальник зобов'язався поставити замовнику товар та надати послуги з монтажу та пусконалагодження товару, згідно технічного завдання, а замовник зобов'язався прийняти змонтований та налагоджений товар та оплатити його на умовах договору. Згідно п. 1.1. Договору найменування, асортимент, обсяг та ціна Товару визначається Технічною специфікацією, що є невід'ємною частиною Договору на закупівлю № 189-В-1ЛФ-7 від 07.09.2017р. Згідно п.3.1 Договору загальна ціна договору складає - 679 142,00 грн., в т.ч. ПДВ 113 190,33 грн., в т.ч. 625 704,20 грн. в т.ч. ПДВ 104 284,03 грн. за товар та 53 437,80 грн. в т.ч. ПДВ 8 906,30грн - вартість послуг з демонтажу, монтажу та налагодження товару.
На виконання зазначених положень Договору замовником 15.12.2017р було здійснено повний розрахунок за товар у розмірі: 625 704,20грн. (в т.ч. ПДВ - 104 284,03 грн.), що підтверджується випискою (ПАТ «МІБ») по особовим рахункам за платіжним дорученням №2007 від 15.12.2017р.
Наведену господарську операцію у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку підприємства наступним чином: Отримання передоплати (625 704,20грн.) Дт 3 11 Кт 361; Податкові зобов'язання з ПДВ (104 284.03 грн.) Дт 643 Кт 641.
За рахунок коштів Продавця було закуплено матеріальні цінності необхідні для виготовлення виробів згідно договору, а саме: вироби для збірки(показники положення приводу) матеріали (гайки, саморізи, свердла, муфти, хомути, анкери, шпильки, електроди, круги відрізні та інші), пристрої (труби та інші) та відповідні послуги (транспортні, транспортно-експедиторські послуги, послуги прорізки та інші.). За правилом першої події постачальниками ТМЦ було складено та зареєстровано податкові накладні протягом жовтня, листопада 2017р. Зазначені ТМЦ були відразу транспортовані до місця отримання Товару, що підтверджується видатковою накладною.
За правилом першої події ТОВ «ЛК ЕНЕРГІЯ» згідно видаткової накладної № 167 від 13.11.2017р. було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №10 від 13.11.2017р. на суму 625 704.20 грн. в т.ч. ПДВ - 104 284,03 грн.
За результатами обробки 29.11.2018 року реєстрацію податкової накладної № 10 було зупинено, а саме: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН зупинена. ПН не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ №567 від 13.06.2017 року. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8538 та запропоновано ТОВ «ЛК ЕНЕРГІЯ», надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ та/або таблицю» .
ТОВ «ЛК ЕНЕРГІЯ» 07.12.2017 направило до контролюючого органу ДФС повідомлення №2 з поясненнями та копіями документів, що підтверджують реальність здійснених, зокрема: договір на закупівлю № 189-В-1ЛФ-7 від 07.09.2017р. з усіма додатками, рахунок до сплати №157 від 07.11.2017, виписки по особовим рахункам з ПАТ «МІБ» за 03.11.2017р., платіжне доручення № 2007 від 15.12.2017р, видаткова накладна № 167 від 13.11.2017р., ТТН від 13.11.201 7р.№ 167.
Однак, рішенням комісії ДФС від 14.12.2017 року №418312/40132794 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 10 від 13.1 1.2017 року.
Не погодившись із відповідним рішенням, позивач подав скаргу від 28.12.2017 року. Станом на день винесення рішення сторонами до суду не надано жодного рішення з приводу її розгляду.
05 липня 2016 року між ТОВ «ЛК ЕНЕРГІЯ» та ТОВ «СТІКОН» було укладено Договір поставки №27-05/16, за умовами якого ТОВ «ЛК ЕНЕРГІЯ» зобов'язалося передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та своєчасно оплатити його вартість. У відповідності до п. 1.2. Договору поставки найменування, обсяг, асортимент Товару що буде поставлений Покупцю також строки, умови поставки та ціна визначаються Специфікацією, що є невід'ємною частиною Договору поставки. 03.11.2017 року ТОВ «ЛК ЕНЕРГІЯ» за результатами фінансово - господарської діяльності було виписано на покупця ТОВ "СТІКОН» податкову накладну за № 4 на загальну суму 1 300 000,00, в т.ч. податку на додану вартість на суму 216 666,67 грн.
На виконання зазначених положень Договору поставки покупцем 03.11.2017р було перераховано аванс у розмірі: 1 300 000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 216 666.67 грн.), що підтверджується випискою (ПАТ «МІБ») по особовим рахункам за 03.11.2017р, рахунком та платіжним дорученням №52279938 від 03.11.2017р.
Наведені господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку підприємства наступним чином: Отримання передоплати (1 300 000,00грн.) Дт 31 1 Кт 361; Податкові зобов'язання з ГІДВ (216 666,67 грн.) Дт 643 Кт 641.
За результатами господарських операцій позивачем 13.11.2017 року оформлена податкова накладна №4 та була направлена до ДФС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами обробки, 14.11.2017 року реєстрацію податкової накладної № 4 було зупинено, а саме: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН зупинена. ПН не відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРГІН, затверджених Наказом МФУ №567 від 13.06.2017 року. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8438, 8538 та запропоновано ТОВ «ЛК ЕНЕРГІЯ», надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ та/або таблицю» .
ТОВ «ЛК ЕНЕРГІЯ» 07.12.2017 направило до контролюючого органу ДФС повідомлення №1 з поясненнями та копіями документів, що підтверджують реальність здійснених операції по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена.
Рішенням комісії ДФС від 14.12.2017 року №418311/40132794 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 03.11.2017 року.
Не погодившись із відповідним рішенням, позивач подав скаргу від 28.12.2017 року, проте, станом на день винесення рішення сторонами не надано до суду жодних рішень з приводу розгляду вказаної скарги.
В оскаржуваних рішеннях відповідача як підставу для відмову в реєстрації податкових накладних №10 та №4 вказано, надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, у редакції, чинній на час формування та надіслання податкової накладної на реєстрацію) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з наступними змінами, далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на час формування та надіслання податкової накладної на реєстрацію).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податків складеної ним податкової накладної/розрахунку коригування до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться, серед іншого, перевірка відповідності цієї податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації.
Зі змісту Квитанцій про зупинення ПН вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.
У вказаних Квитанціях вказано, що РК відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, на підставі чого було здійснено зупинення реєстрації розрахунків коригування.
Так, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621 (далі - Критерії, у редакції, чинній на момент формування ДФС України Квитанції №1 щодо зупинення реєстрації спірної ПН в ЄРПН).
Цим же наказом затверджений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік №567, у редакції, чинній на момент формування ДФС України Квитанції №1 щодо зупинення реєстрації спірної ПН в ЄРПН).
Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;
3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 Переліку №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Переліку №567 письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
З матеріалів справи вбачається, що після зупинення ПН позивачем були направлені до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрацію яких зупинено, до яких були додані усі первинно-бухгалтерські документи.
Відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про:
- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що в рішеннях в загалі не вбачається які сааме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме докмуентів не вистачає для прийнятття рішення про реєстрацію податкової накладної, в тому числі не вказується про пошкодження докмуентів, неможливість їх відкриття.
Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, визначені Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок роботи комісії).
Згідно з пунктом 7 цього порядку Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.
Відповідно до пункту 14 Порядку роботи комісії члени комісії контролюючих органів мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у їх перевірці; переглядати всю інформацію про платників податку на додану вартість, наявну в ДФС.
Згідно з пунктом 17 Порядку роботи комісії засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.
Засідання комісії контролюючого органу проводиться обов'язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.
Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.
Пунктом 22 Порядку роботи комісії передбачено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:
- доповідь секретаря комісії;
- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);
- внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення;
- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;
- голосування;
- оголошення головою комісії результатів голосування;
- оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.
Таким чином, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування потребує проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Відповідачем не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яких саме документів, окрім тих, що були надані позивачем, не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію розрахунків коригування.
Також, зміст рішень та відзиву на позовну заяву дає підстави стверджувати, що відповідач, розглядаючи подані позивачем документи, не перевіряла їх відповідність вимогам чинного законодавства (наявність обов'язкових реквізитів, дотримання встановленої законом форми тощо), не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Водночас, суд зауважує, що рішення відповідача фактично не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття комісією рішень про відмову в реєстрації ПН, що свідчить про їх необґрунтованість.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваних рішень та неврахування наданих позивачем до контролюючого органу документів, а отже, не довів правомірності своїх рішень.
Таким чином, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентами та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані позивачем, відповідач не мав правових підстав для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим, дії відповідача є протиправними.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо не реєстрації податкової накладної №10 від 13.11.2017 та №4 від 03.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих позивачем.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкових накладних № 4 від 03 листопада 2017 року; № 10 від 13 листопада 2017 року, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм їх подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на ДФС України.
Згідно з п.п.201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічні положення закріплено в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.
При цьому, згідно з нормами п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих розрахункам коригування. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття відповідачем рішень про відмову в реєстрації ПК в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні № 4 від 03 листопада 2017 року; № 10 від 13 листопада 2017 року.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ДФС України щодо не реєстрації податкової накладної №10 від 13.11.2017 та №4 від 03.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ТОВ «ЛК ЕНЕРГІЯ».
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 10 від 13.11.2017 та №4 від 03.11.2017.
Стягнути на користь ТОВ «ЛК ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ40132794) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ - 39292197) судовий збір у розмірі 7048 (сім тисяч сорок вісім) грн. 00 коп..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.