справа№ 1.380.2019.003518
з питань сплати судового збору
01 серпня 2019 рокум.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., перевірив позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій Головного територіального управління юстиції у Львівській області та скасування постанови.
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та скасування постанови від 20.06.2019 ВП № 52980456.
29.07.2019 року позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку із тим, що згідно з ч.1 ст.73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Вказав, що сплата судового збору за подання скарги (позовної заяви) в даному випадку законом України "Про судовий збір" не передбачена, посилається на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц та роз'яснення, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах".
Вирішуючи подане клопотання суд враховує наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів ” від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України “Про судовий збір ”, що набрали чинності 15.12.2017. Відповідно до цих змін Пенсійний фонд України та його органи з 15.12.2017 року виключені з передбаченого статтею 5 Закону переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору.
Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI “Про судовий збір ” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зокрема, звільнення від сплати судового збору відповідних органів сплати судового збору не узгоджується з п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України “Про судоустрій і статус суддів” та у процесуальних кодексах України.
Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі № №552/6814/17 (К/9901/23570/18).
Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 встановлено, що статтями 3 і 4 закону України "Про судовий збір" визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Наведений у пунктах 1, 4 частини 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлені ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині 2 статті 4 закону України "Про судовий збір", не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, а не з скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, тому Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області помилково вважає, що за подання вказаного адміністративного позову сплата судового збору не передбачена.
Разом з тим, Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України стосуються виключно сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в цивільному судочинстві, а не за подання адміністративного позову в адміністративному судочинстві, і такий висновок аргументований відсутністю ставки судового збору, яка підлягає сплаті за звернення із скаргою, тоді як у цій справі позивач звернувся із адміністративним позовом.
Що стосується постанови Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц, то у ній зроблений правовий висновок про те, що не підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Суд звертає увагу на те, що касаційний господарський суд у складі ВС дійшов висновку про необхідність відступити від висновку щодо застосування статей 3, 4 закону України "Про судовий збір" у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Касаційного цивільного суду у складі ВС від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц, тому своєю ухвалою від 15.03.2018 передав справу №915/955/15 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У постанові від 29.05.2018 у справі №915/955/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за подання апеляційних та касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду скарг щодо оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів ДВС, сплачується судовий збір.
Таким чином, предметом розгляду вказаних судових рішень було питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.
Тому доводи позивача про те, що судовий збір за подання позовної заяви про скасування постанови державного виконавця не сплачується, є безпідставними.
Статтею 5 закону України "Про судовий збір" визначений вичерпний перелік осіб, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Позивач до жодної з пільгових категорій не належить.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач не надав достатніх доказів, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище та неспроможність сплатити судовий збір в розмірі, визначеному законом України "Про судовий збір".
Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Позивач просить суд продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви, у випадку відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 133, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-
постановив:
1. У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Коморний О.І.