справа №1.380.2019.002680
24 липня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,
представника позивача Тунського А.Р. ,
представника відповідача-1 Драчук Ю.О.,
представник відповідача-2 не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом SVD Trans s.r.o до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області про визнання протиправними і скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява SVD Trans s.r.o (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач -1), Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області (далі - відповідач-2), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів серії АО за №№ 098741, 098742, 098743, 098744, 098745, 098746, 098747, 098748, 098749, 098750, 098751, 098752, 098753, 098754, 098755, 098756, 098757, 098758, 098759, 098760, 098761, 098762, 098763, 098764, 098765, 098766, 098767, 098768, 098769, 098770 від 17 січня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.01.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Закарпатській області винесено 30 постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів, з яких 29 постанов накладені за порушення, відповідальність за які передбачена абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та одна - за порушення, відповідальність за яку передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Протиправність постанов серії АО за номерами 098770-098742 позивач аргументує тим, що з їх змісту вбачається, що до нього 29 разів застосовано адміністративно-господарський штраф за вчинення одного і того самого правопорушення, яке мало місце 17.01.2019 о 08:40 год - управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень вантажу без роздруківки даних роботи тахографа. Таким чином, позивач стверджує про порушення відповідачем ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, при цьому в підтвердження своєї позиції покликається на рішення судів у такій категорії справ. Незаконність постанови серія АО № 098741, якою на перевізника накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн за начебто відсутність дозволу України при здійсненні пасажирських перевезень, позивач аргументує тим, що у SVD Trans s.r.o наявний дозвіл серія БВ № 004135 на міжнародні перевезення пасажирів. Разом з цим, позивач покликається на порушення процедури складання оскаржуваних постанов. Зокрема, вказує на те, що відповідачем не було дотримано приписів Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті щодо процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило представника позивача законного права бути присутнім під час розгляду справи, оскільки жодного листа із повідомленням про розгляд справи позивачу не надходило. Крім цього, зазначає, що оскаржувані постанови були винесені у той же день, що і складено Акт перевірки, що виключає можливість участі представника позивача при розгляді відповідного акту та прийняття спірних рішень. За таких умов, позивач вважає, що оскаржувані постанови є протиправними і підлягають скасуванню.
Позиція відповідача-1 Державної служби України з безпеки на транспорті викладена у відзиві на позовну заяву від 25.06.2019 за вх. № 22102, де стверджує, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, зазначає, що під час здійснення заходів державного контролю 17.01.2019 на автодорозі М-09 Київ-Чоп 756 км + 800 м державними інспекторами управління Уктрансбезпеки у Закарпатській області зупинено транспортний засіб SETRA, номерний знак НОМЕР_1 , що належить SVD Trans s.r.o та запропоновано надати документи передбачені вимогами Закону України «Про автомобільний транспорт» і Європейської угоди щодо роботи екіпажів і транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, документи на вантаж міжнародного зразка CMR та документи, які підтверджують діяльність водія протягом 28 днів у зворотньому напрямку до часу перевірки. Однак, водієм документи, що підтверджують його роботу, не були надані для перевірки. Таким чином, відповідач стверджує про допущення позивачем порушень, відповідальність за які передбачена абзац. 6, 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно державними інспекторами управління Уктрансбезпеки складено акт про відсутність дозволу України, який дає право на в'їзд (введення) та рух по території України, а також тахограм за період 28 днів. Відтак, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача, прийнято постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів.
Відповідач-2 правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.
Ухвалою судді від 30.05.2019 відкрито загальне позовне провадження, справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 12.06.2019, яке розглядом відкладено через неявку сторін на 26.06.2019. У підготовчому судовому засіданні 26.06.2019 оголошено перерву до 17.07.2019 для отримання відомостей про особу водія транспортного засобу SVD Trans s.r.o з метою виклику останнього у судове засідання у якості свідка.
Ухвалою суду від 17.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів аналогічних, наведеним у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач-2 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Свідок ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, причини неявку суду не повідомив.
Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Комерційна фірма SVD Trans s.r.o є нерезидентом, товариством з обмеженою відповідальністю, яке зареєстроване на території Чеської республіки, що підтверджується витягом з комерційного реєстру, що ведеться Крайовим судом у Празі, відділ С, запис: 78643, перекладеним 06.09.2018 перекладачем Кісик І.Б. в присутності приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Момот М.О., зареєстрованим в реєстрі за № 1142 (а.с. 44).
17.01.2019 на автодорозі М-09 Київ-Чоп 756 км + 800 м державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Чорней Р.М. , Голиш І.М. зупинено транспортний засіб марки SETRA, номерний знак НОМЕР_1 , що належить SVD Trans s.r.o з метою проведення перевірки транспортного засобу на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Закарпатській області складено акт від 17.01.2019 № 119197 (а.с. 8), в якому зафіксовано відмову водія надати дозвіл України, який дає право на в'їзд (введення) та рух по території України, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, а також доступ до контрольного пристрою (тахографа) для зчитування інформації про режим роботи та відпочинку за 17.01.2019 по 20.12.2018.
У вказаному акті здійснено відмітку про те, що водій з актом ознайомлений від підпису та пояснення відмовився.
17.01.2019 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення Управлінням Укртрансбезпеки у Закарпатській області прийнято постанови про застосування до SVD Trans s.r.o адміністративно-господарських штрафів серії АО за № №: 098742, 098743, 098744, 098745, 098746, 098747, 098748, 098749, 098750, 098751, 098752, 098753, 098754, 098755, 098756, 098757, 098758, 098759, 098760, 098761, 098762, 098763, 098764, 098765, 098766, 098767, 098768, 098769, 098770 (а.с. 9-30) за порушення, передбачене абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (управління транспортним засобом при здійсненні міжнародного автомобільного перевезення без щоденного реєстраційного листка режиму правці та відпочинку), - у розмірі по 680,00 грн за кожен випадок порушення, та постанову № 098741(а.с. 31 )- за порушення, передбачене абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (виконання нерезидентами України міжнародних перевезень без документів, перелік яких визначено ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт"), - розмірі 1700 грн.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач, покликаючись на незаконність та порушення процедури при прийнятті оскаржуваних постанов, вважає, що такі підлягають скасуванню.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).
Згідно з п. п. 2, 3 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Так, відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області.
Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п. 14 Порядку № 1567).
Відповідно до п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Судом встановлено, що позивач є іноземним перевізником, що зареєстрований на території Чеської Республіки.
Відповідно до абз. 5 ст. 53 Закону № 2344-ІІІ при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.
Абзацом 8 ст. 53 Закону № 2344-ІІІ, передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено в пунктах 20-30 Порядку № 1567.
Зокрема, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20).
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22).
Згідно з матеріалами справи, в акті перевірки від 17.01.2019 № 119197 зафіксовано допущення позивачем порушень, відповідальність за які передбачена абз. 6, 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 11), за виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений ст. 53 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 6).
Суд зауважує, що ст. 60 Закону України про «Автомобільний транспорт» передбачає, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
При цьому, зі змісту даної статті не вбачається, що управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є триваючим правопорушенням.
Заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов'язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов'язку проводиться окремо за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом.
Таким чином, у разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов'язку уповноважена особа має право накладати штраф за кожен випадок такого порушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2019 у справі № 816/124/17, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Відтак, твердження позивача, що здійснення автомобільних перевезень без реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - це триваюче правопорушення, а, отже, відповідач протиправно виніс 28 постанов про накладення штрафу за одне і те ж правопорушення, - не знаходить належного правового обґрунтування.
В той же час, оцінивши повідомлені сторонами обставина та долучені до матеріалів справи докази у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем процедури, встановленої Порядком № 1567, що є достатнім для визнання спірних постанов протиправними, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26 Порядку № 1567).
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. (пункти 27, 29).
Втім, належних та допустимих доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи щодо нього, як це регламентовано п. 25 Порядку № 1567, відповідач суду не надав. При цьому, доводи позивача щодо неповідомлення його про розгляд справи відповідачем не спростовані.
Більше того, письмовими доказами долученими до матеріалів справи підтверджується, що розгляд справи Управлінням Укртрансбезпеки у Закарпатській області та прийняття оскаржуваних постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій було здійснено в день складення акту про виявлені порушення - 17.01.2019.
Отже, контролюючий орган створив умови, за яких перевізник з об'єктивних причин не міг дізнатися та взяти участь у розгляді справи про накладення на нього штрафу.
Наведене дає суду підстави для висновку, що справа про притягнення позивача до відповідальності розглядалася без відома та інформування останнього, що позбавило його права бути присутнім під час розгляду справи, висловити заперечення, подати докази на спростування висновків акту перевірки.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд доходить переконання, що оскаржені постанови Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області не відповідають критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті всупереч нормам Порядку № 1567, за обставин відвертого ігнорування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що стосується її прав та інтересів. Тому позовні вимоги SVD Trans s.r.o про визнання протиправними та скасування постанов від 17 січня 2019 року про застосування адміністративно-господарських штрафів є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, у прохальній частині позову позивач просить стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача 1921 грн судового збору та 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
До матеріалів справи долучено платіжне доручення № 125 від 16.05.2019 про сплату судового збору на суму 1921 грн. Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог SVD Trans s.r.o, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору. При цьому, враховуючи, що Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальним органом (без присвоєння ідентифікаційного коду), суд стягує судовий збір з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Що ж до стягнення на користь позивача витрат, понесених ним на правничу допомогу адвоката у сумі 3000 грн, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги № 21 від 16.05.2019 та копія платіжного доручення № 126 від 16.05.2019 про оплату за надання правничої допомоги. Однак, позивачем не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що в силу ч. 5 ст. 34 КАС України слугує підтвердженням розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу не підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
позов SVD Trans s.r.o (місцезнаходження Представництва в Україні: c. Довге-Гірське, Дрогобицький район, Львівська область, 82195; код Представництва в Україні: 26579492) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135; код ЄДРПОУ 39816845), Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Гойди, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання протиправними і скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області від 17 січня 2019 року про застосування адміністративно-господарських штрафів серії АО за № №: 098741, 098742, 098743, 098744, 098745, 098746, 098747, 098748, 098749, 098750, 098751, 098752, 098753, 098754, 098755, 098756, 098757, 098758, 098759, 098760, 098761, 098762, 098763, 098764, 098765, 098766, 098767, 098768, 098769, 098770.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь SVD Trans s.r.o сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривень 00 коп.
У стягненні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 01.08.2019.
Суддя Сидор Н.Т.