01 серпня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3390/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо виконання рішення суду у адміністративній справі № 360/3390/18 за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
29.07.2019 до Луганського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 (далі - позивач) надійшла заява, в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року по справі № 360/3390/18, а саме: невиплата позивачу заборгованості з неотриманої пенсії за віком за період з 01.12.2017 по 30.04.2018, з 01.06.2018 по 30.06.2018.
В обґрунтування заяви зазначено, що 27.11.2018 суд ухвалив рішення по справі № 360/3390/18, яким зобов'язав відповідача виплатити позивачу заборгованість з пенсії за період з 01.12.2017 по 30.06.2018. Рішення суду набрало законної сили 28.12.2018, виконавчий лист пред'явлено до виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ в Луганській області, ВП № 58637817. Станом на сьогоднішній день позивачем отримано пенсію лише у межах суми стягнення за один місяць, в іншій частині рішення залишається невиконаним. Тому позивач вважає, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії за спірний період.
Вивченням заяви ОСОБА_1 , поданої до суду в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та матеріалів справи суд встановив таке.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно з частиною третьою статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Частиною четвертою статті 383 КАС України визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
З матеріалів справи слідує, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 по справі № 360/3390/18 позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код за ЄДРПОУ 41247269, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 77) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправною бездіяльність Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за віком за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня 2018 року; зобов'язано Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком за період з 01 грудня 2017 року по 30 червня 2018 року (арк. спр. 49-53).
Судове рішення набрало чинності 28.12.2018.
Позивач в своїй заяві посилається на те, що станом на сьогоднішній день ним отримано пенсію лише у межах суми стягнення за один місяць, в іншій частині рішення залишається невиконаним.
Як слідує з матеріалів справи, позивач звертався до суду із заявою від 10.01.2019 про направлення копії рішення суду. Листом від 05.02.2019 на адресу позивача було направлено рішення суду, що набрало законної сили, та виконавчий лист, які позивач отримав 26.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 9340209546629 (арк. спр. 58, 60).
Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався 26.02.2019, коли отримав судове рішення, що набрало законної сили, а до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, позивач звернувся лише 26.07.2019 (згідно відтиску штемпеля ВПЗ на конверті), а відтак - поза межами десятиденного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, визначеного імперативним приписом частини четвертої статті 383 КАС України.
При цьому суд зауважує, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка маж бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, № 93).
З огляду на наведене, в даному випадку законодавством визначено саме десятиденний строк звернення до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України позивач звернувся лише 26.07.2019, тобто поза межами десятиденного строку, що є підставою для повернення заяви заявнику у відповідності до абзацу другого частини п'ятої статті 383 КАС України.
Крім того, в порушення частини 2 статті 383 КАС України заявником у заяві не зазначено інформацію про хід виконавчого провадження, що також є підставою для повернення заяви заявнику.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про повернення заяви заявникові.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на таке.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України також встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина п'ята статті 372 КАС України).
Частиною першою статті 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому Законом також визначено наслідки невиконання рішення та передбачено заходи, які вживає державний виконавець у випадку невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Керуючись статтями 241, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо виконання рішення суду у адміністративній справі № 360/3390/18 за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун