18 липня 2019 року м. Ужгород№ 260/148/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Скраль Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Неміш Т.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - у судове засідання не з'явився,
представник позивача: адвокат Лосяков Геннадій Олександрович,
відповідач: Управління Держпраці у Закарпатській області - представник Фалес Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника Лосякова Геннадія Олександровича ( АДРЕСА_2 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області ( 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними дії посадових осіб, визнання протиправним та скасування припису та постанови, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 18 липня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 29 липня 2019 року.
07 лютого 2019 року, ОСОБА_1 , в особі представника Лосякова Геннадія Олександровича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці служби у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати дії Управління Держпраці у Закарпатській області по проведенню інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) щодо додержання законодавства про працю фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 протиправними; 2) визнати протиправним та скасування припис про усунення порушень № ЗК 674/217/АВ/ПП від 20 грудня 2018 року; 3) визнати незаконною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області від 11 січня 2019 року за № ЗК 674/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-08 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 111 690,00 грн.
26 лютого 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі.
01 березня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.
16 квітня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що інспекційне відвідування проводилось з порушеннями чинного законодавства, оскільки ні позивач, ні інша уповноважена особа при проведенні інспекційного відвідування не була присутньою, належним чином не повідомлені, направлення на його проведення не бачили. Також вказує на те, що контролюючими органами не було встановлено особу, яка назвала себе ОСОБА_3 та не було відібрано від цієї особи письмових пояснень. При прийняті оскаржувальної постанови позивач не був присутній у зв'язку тим, що не був повідомлений у встановлений законодавством термін та спосіб.
21 березня 2019 року представником відповідача подано до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що питання проведення перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю врегульовано Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 26 квітня 2017 року № 295. При проведенні перевірки позивача та оформленні результатів перевірки, зокрема, при винесенні спірної постанови та припису відповідач діяв у спосіб та в порядок передбачений спеціальним законодавством (а.с. 80-90).
15 квітня 2019 року, представник позивача надав до суду відповідь на відзив, де вказує, що інспекційне відвідування було проведено без ФОП ОСОБА_1 , однак в акті зазначено, що ФОП ОСОБА_1 був присутнім та вказує на не належне надсилання акту відповідачем. Вказує на відсутність доказів про факт використання найманого працівника без оформлення трудового договору (а.с. 136-139).
Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
12 грудня 2018 року, Управління Держпраці у Закарпатській області видало наказ № 243 про проведення інспекційного відвідування, зокрема, на підставі рішення колегії ДСУ з питань праці № 1 від 19.10.2018 року, затвердженого 27.10.2018 року та переліку суб'єктів господарювання для проведення спільних перевірок, затверджених ГУ ДФС у Закарпатській області та Управлінням Держпраці у Закарпатській області, скарги ОСОБА_4 від 06.12.2018 року, скарги завідувача Дулівським дошкільним навчальним закладом ОСОБА_2 від 29.11.2018 року, скарги ОСОБА_6 від 05.11.2018 року (а.с. 91 - 92).
12 грудня 2018 року, Управлінням Держпраці у Закарпатській області було видано направлення № 2147 про проведення інспекційного відвідування ФОП ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 23).
20 грудня 2018 року, посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі вищезазначеного направлення (а.с. 13).
За результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № 674/217/АВ від 20 грудня 2018 року (а.с. 13-17).
Зокрема, вказаним актом зафіксовано, що в ході інспекційного відвідування від 20 грудня 2018 року, працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допустив особу до виконання роботи по охороні магазину «Керамічна плитка», за місцем знаходження: АДРЕСА_4 без укладення з ним письмового трудового договору, а відтак порушив вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України (а.с. 13-17). Крім того, даним актом зафіксовано, такий документ складено 20 грудня 2018 року в присутності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 .
20 грудня 2018 року, головним державним інспектором управління Держпраці в Закарпатській області внесено припис відносно ФОП ОСОБА_1 № 674/217/АВ/П, яким позивача зобов'язано усунути вказані порушення в акті інспекційного відвідування до 20.01.2019, (а.с. 18-19). Про виконання цього припису у визначені в ньому строки слід надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за вказаною у ньому адресою
Крім цього, відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення № 674/217/АВ/П/ПТ від 20 грудня 2018 року про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 41 частиною 3 КУпАП, який було направлено для розгляду до Тячівського районного суду (а.с. 20-22).
Разом з тим, судом встановлено в судовому засіданні, що на момент розгляду даної адміністративної справи Тячівським районним судом не було винесено за протоколом про адміністративне правопорушення № 674/217/АВ/П/ПТ від 20 грудня 2018 року.
29 грудня 2018 року, рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу № 674/217/АВ/П/ПТ-ТД, перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В .І . , вирішив, що справа підлягає розгляду відповідно до статті 265 КЗпП України 11 січня 2018 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16, (а.с. 99).
11 січня 2018 року, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № 674/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-08, якою на підставістатті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП Українина ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111 690,00 грн. (а.с. 11-12).
Зокрема, вказаною постановою зафіксовано, що розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування/невиїзного інспектування встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , знаходився громадянин, який назвав себе ОСОБА_3 та повідомив в усному порядку, що за відсутності зятя ФОП ОСОБА_1 та дочки ОСОБА_9 , яка є також підприємцем, приходить охороняти магазин та має доступ в приміщення самого магазину. Трудовий договір або договір цивільно-правового характеру не укладався, він уже пенсіонер і приходить дивитися за магазином за відсутності дочки. Дані твердження усно були підтверджені ОСОБА_9 . Вказано, що ФОП ОСОБА_1 у встановлений час не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про перенесення розгляду справи на інший час не подавав. (а.с. 11-12).
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Що стосується позовних вимоги про визнання протиправними дії Управління Держпраці у Закарпатській області по проведенню інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) щодо додержання законодавства про працю фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , скасування припису судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).
Так, у відповідності до статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
У відповідності статті 259 частини 1 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
В силу положень пункту 6 та пункту 4 Положення Держпраці № 96, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до пункту 7 цього Положення № 96, Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У свою чергу Управління Держпраці у Закарпатській області є таким територіальним управлінням.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 року № 295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок № 295).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 295, інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю УкраїнитаЗакону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Вказаний перелік підстав є вичерпним та має бути підтверджений відповідними доказами.
Відповідно до абзацу 6 статті 3 Закону України № 877-V,державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Судом для встановленням наявності підстав для проведення перевірки ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року було витребувано від відповідача докази на підставі яких було винесено наказ № 243 від 12 грудня 2018 року про проведення інспекційних відвідування, в тому числі позивача.
Однак, дослідивши підстави на основі яких було видано наказ № 243 від 12 грудня 2018 року (а.с.91), рішення колегії Державної служби України з питань праці № 1 від 19.10.2018 року (а.с.94) та переліку суб'єктів господарювання для проведення спільних перевірок, затвердженого ГУ ДФС у Закарпатській області та управління Держпраці у Закарпатській області (а.с.95), судом встановлено, що жодна із підстав не відповідає вимогам пункту 5 Порядку № 295. Тобто, в даному випадку є пряме порушення пункту 5 Порядку № 295 та абзацу 6 статті 3 Закону України № 877-V керівником Управління Держпраці у Закарпатській області.
У той же час відповідно до пункту 6 абзацу 2 Порядку № 295, документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Однак, матеріали інспекційного відвідування відповідача, які надані суду, не містять жодного документу, який би свідчив про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю станом на дату прийняття наказу № 243 від 12 грудня 2018 року.
Крім того, як ствердив представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на адміністративний позов, інспектором помилково зазначено, що інспекційне відвідування здійснювалося в присутності ФОП ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що при проведенні інспекційного відвідування було порушено пункт 16 Порядку № 295, яким передбачено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що під час інспекційного відвідування складено акт у відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої особи. Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних причин не складався.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником, що визначено пунктом 20 Порядку № 295.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту, пункт 24 Порядку № 295. Два примірники ату та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом про вручення. На примірнику акту та припису, що залишається в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів перевірки, що визначено п.26 Порядку № 295.
Такі відмітки на акті (а.с.101) та приписі ( а.с.115) судом не встановлено, однак на (а.с.120) наявний фіскальний чек про надіслання вищевказаних документів ОСОБА_1 03 січня 2019 року, що також свідчить про недотримання відповідачем при проведенні інспекційного відвідування вимог пп. 20, 24, 26 Порядку № 295.
Крім того, пункт 25 цього Порядку, визначає, що стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень. Як судом вже зазначалося, що 20 грудня 2018 року, головним державним інспектором управління Держпраці в Закарпатській області внесено припис відносно ФОП ОСОБА_1 № 674/217/АВ/П, яким позивача зобов'язано усунути вказані порушення в акті інспекційного відвідування до 20 січня 2019 року, (а.с. 18-19).
Однак, контролюючий орган, не дочекавшись виконання вимог припису, як це визначено Порядком № 295, 11 січня 2019 року виносить Постанову про застосування заходів впливу у зв'язку із порушенням законодавства про працю, що не припустимо за змістом Порядку № 295, яким керувався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, (а.с.121).
Щодо повідомлення позивача про час та дату слухання справи, яке відбулося 11 січня 2019 року о 9.00 год. , відповідач підтверджує свої дії фіскальним чеком від 03 січня 2019 року про надіслання на адресу позивача такого повідомлення рекомендованим листом, що зафіксовано на звороті повідомлення № 07-02/16 (а.с.125), та також наявна відмітка про повідомлення позивача ОСОБА_1 телефонограмою 03 січня 2019 року, що узгоджується із вимогами пункту 6 Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверд. Постановою КМ № 509 від 17 липня 2013 року.
Щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення № 674/217/АВ/П/ПТ від 20 грудня 2018 року про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 41 частиною 3 КУпАП, який було направлено для розгляду до Тячівського районного суду (а.с. 20-22) та по якому не прийнято судом рішення на час розгляду даної справи №260/148/19, то суд вважає необхідним зазначити, що Фізичну особу - підприємця не можна притягувати до відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору за КЗпП і КУпАП одночасно. Про це йдеться в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 814/2156/16. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності. Суд підсумував, що за допуск фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору підприємця вже притягнуто до адміністративної відповідальності постановою суду, що набрала законної сили. Тому накладення штрафу за те саме правопорушення також постановою Управління Держпраці є притягненням до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що є порушенням ст.61 Конституції України.
Оскільки у даній справі, хоч і не було винесено рішення Тячівським районним судом за наслідками розгляду адміністративного протоколу, однак такі дії відповідача не можуть бути розцінені судом як добросовісні, розсудливі та вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Статтею 3 абзацом 7 Закону України № 877-V,визначено принцип здійснення державного нагляду (контролю), за яким здійснення державного нагляду (контролю) допускається лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Із врахуванням вказаних норм, суд приходить до висновку, що при призначенні інспекційного відвідування відповідачем не дотримано вищезазначених положень законодавства.
У зв'язку з чим суд констатує, що інспекційне відвідування позивача на підставі наказу № 243 від 12 грудня 2018 року здійснено не на підставах та не у порядку, визначеному законом.
Таким чином у відповідача були відсутні правові підстави та відповідні повноваження на здійснення інспекційного відвідування, які б відповідали п.5 Порядку № 295, а відтак суд погоджується із доводами позивача, що висновки, викладені в акті інспекційного відвідування, не можуть слугувати підставою для винесення припису про усунення виявлених порушень, позаяк такі встановлені з порушенням законодавства.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області від 11 січня 2019 року за № ЗК/674/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-08 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 111 690,00 гривень, судом встановлено наступне.
На підставі акту інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Закарпатській області було складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК/674/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-08 від 11 січня 2019 року у розмірі 111 690,00 грн., якою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допустив до виконання роботи по охороні магазину «Керамічної плитки» гр. ОСОБА_3 без укладення з ним письмового трудового договору (а.с. 11-12), яка оскаржується позивачем у судовому порядку.
В ході інспекційного відвідування, яке проведене 20.12.2018 року, було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у своїй діяльності використовує працю двох найманих працівників ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з якими укладено письмові договори. Під час інспекційного відвідування державним інспекторам були надані копії наказів та трудових договорів на вказаних осіб, (а.с.109-113).
Інспекційним відвідування стверджує відповідач встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , в магазині "Кермічної плитки" знаходився громадянин, який назвав себе ОСОБА_3 , та повідомив в усному порядку, що за відсутності зятя ОСОБА_1 та дочки ОСОБА_9 , яка також є підприємцем, приходить охороняти магазин, та має доступ до самого приміщення. Трудовий договір або договір цивільно-правового характеру з ним не укладався, так як він уже пенсіонер і приходить дивитися за магазином за відсутності зятя і дочки.
Як вказує відповідач, вказаний Акт інспекційного відвідування підтверджує факт використання позивачем найманих працівників без оформлення трудового договору, однак суд вважає таке твердження помилковим, у зв'язку з наступним.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, позивач перебуває в шлюбі з ОСОБА_9 , які проводить господарську діяльність за однією ж адресою, а саме: АДРЕСА_4 , де проводилась перевірка, тобто позивач та ОСОБА_9 здійснюють підприємницьку діяльність в одному приміщенні.
В ході судового розгляду, суд здійснив виклик в якості свідків: головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3
Під час допиту свідка ОСОБА_3 , який відповідно до акту інспекційного відвідування виконував роботу по охороні магазину «Керамічна плитка», ствердив, що позивач ОСОБА_1 є його зятем. Зазначив, що ОСОБА_1 був відсутній під час проведення інспекційного відвідування, знаходився в Румунії. Також звертав увагу суду на те, що тільки один інспектор назвався, при ньому жодних документів інспектори не складали, пояснень у нього не відбирали. Здебільшого задавали питання про робочих, хто працює. Доводи щодо здійснення ним роботи по охороні магазину спростовує, адже є батьком ОСОБА_9 та навідується до неї, як до доньки, оскільки живуть за різними адресами. 20 грудня 2019 року прийшов до доньки за інструментами, які йому були необхідні для роботи по господарству.
Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні пояснила, що 20 грудня 2018 року було здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 який є її чоловіком. Перевіряючі прийшли в магазині «Керамічна плитка», де ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність. Свідок вказала, що під час здійснення інспекційного відвідування, чоловік ОСОБА_1 не був присутнім, так, як перебував за кордоном. Інспектори поводились грубо та не хотіли зачекати ОСОБА_1 для проведення перевірки в його присутності. Вона разом з ними піднялася на другий поверх магазину і надала документи, які могла знайти. До її приходу інспектори вели розмову з батьком, однак вона її не чула.
Що стосується допиту свідка ОСОБА_14 , то представником відповідача було вказано на неможливість його допиту, оскільки останній у травні 2019 року звільнився із Управління Держпраці та виїхав на заробітки.
Крім того, необхідно зазначити наступне. У відповідності до статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України (норма, у відповідності до якої позивач був притягнутий до відповідальності), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Вказану норму законодавцем сконструйовано таким чином, що для того щоб настала відповідальність, у даному випадку фізичної особи-підприємця, необхідно два фактора: перший фактор - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (у спірному випадку) та другий обов'язковий фактор - виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків. Тобто лише при наявності цих двох обов'язкових факторів настає негативний наслідок до такої фізичної особи-підприємця - застосування штрафу у розмірі тридцятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Судом під час допиту свідка ОСОБА_3 , який приходиться батьком (свекром) позивачу по справі, не встановлено факту використання ОСОБА_1 найманого працівника без оформлення трудового договору та як встановлено із аналізу вищевказаних обставин, інспекційне відвідування проведено із порушенням вимог закону, а наявний акт не підтверджує факту виконання трудових функцій ОСОБА_3 на користь позивача будь-яких трудових функцій. Крім того, ФОП ОСОБА_1 використовує працю двох найманих працівників ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з якими укладені трудові договори та такі наявні в матеріалах інспекційного відвідування.
З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи по суті обставин, суд прийшов до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови № ЗК/674/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-08 від 11 січня 2019 року відповідач не діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, а тому позовні вимоги у частині скасування постанови є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3 037, 90 грн., що підтверджено квитанцією від 22.02.19, (а.с. 44).
Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника Лосякова Геннадія Олександровича до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними дії посадових осіб, визнання протиправним та скасування припису та постанови - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Управління Держпраці у Закарпатській області по проведенню інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) щодо додержання законодавства про працю фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним та скасування припис про усунення порушень № ЗК 674/217/АВ/П від 20 грудня 2018 року.
4. Визнати незаконною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області від 11 січня 2019 року за № ЗК/674/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-08 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 111 690,00 гривень (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто гривень, 00 коп.)
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області ( 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) судові витрати у розмірі 3 037, 90 грн. (три тисячі тридцять сім грн. 90 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
СуддяТ.В. Скраль