Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 липня 2019 р. Справа№200/133/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В.,
при секретарі судового засідання Заїченко Я.В.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача Управління праці та соціального захисту населення у місті Краматорську про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, -
На розгляд Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, в якій позивач просить:
Визнати протиправними дії відповідача за результатами розгляду заяви про призначення житлової субсидії від 21 грудня 2018 року;
Скасувати рішення відповідача щодо відмови у призначенні житлової субсидії позивачу, прийняте за результатом розгляду заяви про призначання житлової субсидії від 21 грудня 2018 року;
Зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву на житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг з 01 листопада 2018 року з урахуванням того, що сестра не є членом сім'ї позивача, ні членом домогосподарства в розумінні вимог Законів України «Про всеукраїнський перепис населення», «Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», Сімейного КУ.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем 21 грудня 2018 року прийнято рішення про відмову у призначенні субсидії з підстав того, що сестра позивача перебувала за кордоном більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії. Вважає, вищевказане рішення протиправним та таким, що порушує його права, оскільки субсидія призначалася з урахуванням фактично проживаючих осіб.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що у складі домогосподарства зареєстрована особа працездатного віку, яка тривалий час перебуває за кордоном на постійному місці проживання і перебування за кордоном такої особи не пов'язане із службовим відрядженням, лікуванням або навчанням.
Ухвалою суду від 11 березня 2019 року відкрито провадження у справі, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
26 червня 2019 року протокольною ухвалою суд на місці вирішив закрити підготовче провадження по справі та призначити до судового розгляду по суті на 11 липня 2019 р. 14:30 год.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи суд встановив наступне.
01 листопада 2018 року гр. ОСОБА_1 який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся із заявою для отримання субсидії, до якої надав декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в якій зазначив осіб, які зареєстровані у вищевказаному житлі, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . У розділі ІІ - відомостей про членів сім'ї осіб зі складу домогосподарства позивач не вносив інформацію про ОСОБА_5 , у зв'язку із тим, що зареєстровані в квартирі особи, в ній фактично не проживають.
Згідно акту № 6708 про обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 16 листопада 2018 року встановлено відомості про сім'ю, з яких вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і є сестрою позивача. З додаткової інформації про обстеження матеріально-побутових умов сім'ї встановлено , що ОСОБА_5 фактично проживає в Італії, де мешкає разом з громадським чоловіком, малолітньою дитиною та на теперішній час вагітна, тому не працює, доходів не отримує.
21 грудня 2018 року відповідачем прийнято рішення, яким позивачу не призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01 листопада 2018 року з підстав того, що сестра позивача перебувала за кордоном більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії, до матеріалів справи надано виписку з протоколу засідання комісії від 21 грудня 2018 року №76.
З приводу встановлених обставин спір відсутній, спір виник з приводу можливості призначення житлової субсидії за умови відсутності більше 60 днів особи (сестри позивача), яка зареєстрована в квартирі позивача, за межами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначає Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 (далі - Положення № 848).
Згідно пункту 2 Положення № 848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Відповідно до пункту 3 Положення №848, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Пунктом 4 Положення № 848 передбачено, що субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу.
На підставі п.7 Положення №848, за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 цього Положення.
Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
У містах Києві та Севастополі, обласних центрах і містах обласного значення у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім'ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення субсидії, є такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли такі особи:
перебувають у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою, що підтверджується висновком (довідкою) лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. При цьому особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію за рішенням комісії може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.
В матеріалах справи міститься акту № 6708 про обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 16 листопада 2018 року встановлено відомості про сім'ю, з яких вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і є сестрою позивача. З додаткової інформації про обстеження матеріально-побутових умов сім'ї встановлено , що ОСОБА_5 фактично проживає в Італії, де мешкає разом з громадським чоловіком, малолітньою дитиною та на теперішній час вагітна, тому не працює, доходів не отримує, що є підставою для відмови у призначенні житлової субсидії згідно внесених 27.04.2018 року змін до порядку призначення субсидії.
Відповідно до п.13 Положення №848, для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (у разі наявності).
Заява та декларація можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) поштою або в електронній формі через офіційний веб-портал Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з накладенням електронного цифрового або електронного підпису, створеного шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків.
Пунктом 14 передбачено, що для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п'ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: склад зареєстрованих у житлових приміщеннях (будинках) осіб - органами місцевого самоврядування або уповноваженими ними органами; забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами - управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг.
Положенням №848 передбачено, що рішення про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії приймається комісією протягом 30 календарних днів з дня прийняття структурним підрозділом з питань соціального захисту населення рішення про подання документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії.
Рішення комісії про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії може бути оскаржено заявником до суду.
Як вбачається з п.7 Положення №848, житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім'ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, зазначеного в абзаці четвертому пункту 7 цього Положення).
До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
А отже, на думку суду відповідачем правомірно відмовлено у наданні субсидії на житлового-комунальні послуги позивачу, оскільки ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою проживання позивача, знаходиться за межами України більше 60-ти днів і, відповідно, не сплачує ЄСВ.
Крім того, суд відзначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч.2 ст. 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
На підставі ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України, судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача Управління праці та соціального захисту населення у місті Краматорську про визнання протиправними дії відповідача за результатами розгляду заяви про призначення житлової субсидії від 21 грудня 2018 року; Скасування рішення відповідача щодо відмови у призначенні житлової субсидії позивачу, прийняте за результатом розгляду заяви про призначання житлової субсидії від 21 грудня 2018 року; Зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву на житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг з 01 листопада 2018 року з урахуванням того, що сестра не є членом сім'ї позивача, ні членом домогосподарства в розумінні вимог Законів України «Про всеукраїнський перепис населення», «Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», Сімейного КУ. - відмовити.
Судове рішення складено та підписано 01 серпня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Шинкарьова