01 серпня 2019 року Справа № 280/120/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (вул. Перемоги, буд. 129-А, м. Запоріжжя, 69000, код ЄДРПОУ 35258283)
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам 'янсько-Дніпровського району Запорізької області(вул. Каховська, буд. 98, м. Кам'янка-Дніпровська, Кам'Янсько-Дніпровський район, Запорізька область,71304, код ЄДРПОУ 04526928),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Ефективних Технологій-Сателіт" (вул. Сергія Синенка, 65/55, м. Запоріжжя, 69041, код ЄДРПОУ 40805412),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держеокадастру у Запорізькій області(69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Ефективних Технологій-Сателіт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держеокадастру у Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення розгляду проекту містобудівної документації та зобов'язати відповідача розглянути проект містобудівної документації «Детальний план території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області для розміщення, будівництва підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування об'єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання)».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що позивач є власником земельної ділянки площею 26,6 га, розташованої в межах населеного пункту на території Великознамянської сільської ради Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, кадастровий номер НОМЕР_2 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. З метою реалізації інвестиційного проекту щодо встановлення сонячної електростанції, маючи намір оформити всі необхідні документи, позивач 17.05.2018 звернулась до Камянсько-Дніпровської міської ради з заявою про відведення її земельної ділянки у звязку зі зміною її цільового призначення з ведення особистого селянського господарства на розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд обєктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Рішенням від 25.05.2018 № 35 Камянсько-Дніпровської міської ради було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, а розробку цієї документації позивач доручила приватному підприємству науково-впроваджувальна фірма «Земельно-кадастрове бюро».
На цей час проект землеустрою розроблено, обмежень, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд обєктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій не має, що підтверджено висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 22.10.2018.
Однак затвердити цей проект не має можливості, оскільки Генеральним планом с. Велика Знамянка Камянсько-Дніпровського району Запорізької області з розширенням Великознамянської сільської ради від 15.11.2016 № 1 не передбачено використання земель з цільовим призначенням «для експлуатації та обслуговування будівель, споруд обєктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій», Камянсько-Дніпровською міською радою було прийнято рішення про розробку розробки містобудівної документації «Детальний план території для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд обєктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування обєктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання), яка розташована на території с. Велика Знамянка Камянсько-Дніпровського району Запорізької області».
Замовником розробки детального плану виступила Камянсько-Дніпровська міська рада, інвестором являється ОСОБА_1 Розробку детального плану доручено ТОВ «Інститут Ефективних Технологій - Сателіт». Затвердити його не має можливості з тих підстав, що 04.09.2018 за № 02-01-21/3342 Камянсько-Дніпровською міською радою до відповідача було направлено листа про розгляд на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Управлінні проекту містобудівної документації «Детальний план території для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд обєктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування обєктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання), яка розташована на території с. Велика Знамянка Камянсько-Дніпровського району Запорізької області», однак станом на 22.12.2018 копію протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації надано не було. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 14.01.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 28.01.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 25.02.2019.
Ухвалою суду від 25.02.2019 підготовче засідання було відкладено на 25.03.2019.
14.03.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не згодний з позовними вимогами. Посилається на те, що на лист Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 11.09.2018 № 0861/02-02 про розгляд містобудівної документації «Детальний план території для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд обєктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування обєктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання)» Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області була надана відповідь про виявлені зауваження до проекту детального плану та необхідність усунення зауважень. Про це було повідомлено Управління містобудування та архітектури Запорізької ОДА та замовник проекту містобудівної документації, Камянсько-Дніпровська міська рада листом від 26.09.2018 № 13-8-0.11-6042/2-18.
На засіданні архітектурно-будівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Запорізької ОДА протоколом від 04.09.2018 № 10 були затверджені Рекомендації щодо подання проектів містобудівної документації на розгляд архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Запорізької ОДА, відповідно до яких підставою для відмови у внесенні проекту містобудівної документації до порядку денного засідання архітектурно-містобудівної ради та повернення документів, якщо за результатами розгляду проекту містобудівної документації державними органами, які відповідно до закону мають повноваження щодо такого розгляду, надано негативний висновок або зауваження до проекту, які не були усунені до засідання архітектурно-містобудівної ради.
Відповідач листом від 11.10.2018 № 0851/02-02 повідомив замовника, що оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області надано негативний висновок, то це є підставою для відмови у внесенні зазначеної проектної документації до порядку денного засідання архітектурно-містобудівної ради. Станом на 13.03.2019 відповідач не отримав письмових підтверджень щодо усунення зауважень до проекту містобудівної документації, а тому оскільки замовник проектної документації не усунув зауваження та не надав письмові підтвердження щодо усунення зауважень вважає свої дії правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.03.2019 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Держеокадастру у Запорізькій області, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.04.2019.
Ухвалою суду від 26.03.2019 прийнято до розгляду адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача Виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області в обгрунтування своєї позовної заяви посилається на ті ж самі підстави, що і позивач та просить суд визнати погодженим з боку Управління містобудування та архітектури Запорізької ОДА проект містобудівної документації «Детальний план території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування об'єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання)».
02.04.2019 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача Виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, в яких зазначає, що відповідач не вправі був приймати лист ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у якості негативного висновку, який в свою чергу таким не являється.
11.04.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій позивач зазначає, що на її думку висновків в розумінні вимог ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до проекту містобудівної документації не надано, а тому такий проект вважається погодженим з боку відповідача.
Відповідач на адресу суду 16.04.2019 надіслав свої заперечення, в яких просить суд звернути увагу на те, що вимоги до документу, викладеному у формі листа від 26.09.2018 № 13-8-0.11-6042/2-18, було дотримано у відповідності до Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою КМУ від 17.01.2018 № 55. Вважає, що відповідачем було вжито всі необхідні заходи, що передують винесенню проекту Детального плану на засідання архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Запорізької ОДА, але оскільки замовником та розробником Детального плану не виправлено зауваження ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області до проекту Детального плану, відповідно до абз. 9 п. 13 Рекомендацій щодо подання проектів містобудівної документації на розгляд архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Запорізької ОДА, погоджені протоколом засідання архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Запорізької ОДА від 04.09.2018 № 10, у відповідача були відсутні підстави для винесення Детального плану на засідання архітектурно-містобудівної ради.
25.04.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та ухвалою суду від 25.04.2019 підготовче засідання було відкладено на 22.05.2019.
Відповідно до довідки від 20.05.2019 № 02-35/19/41 суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В. був відсутній на роботі в період з 18.05.2019 по 22.05.2019 № 39-в «Про надання відпустки без збереження заробітної плати». У звязку з цим підготовче судове засідання було відкладено на 24.06.2019.
23.05.2019 на адресу суду надійшли пояснення від представника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, в яких він зазначає, що в листі від 26.09.2018 № 13-8-0.11-6042/2-18 ГУ Держгеокадастру було викладено висновки з приводу містобудівної документації. Враховуючи виявлені недоліки Детального плану посадові особи ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області дійшли висновку про відмову у погодженні відповідної документації. Крім того, вважає, що вимоги щодо складання документу у формі листа були дотримані. Звертає увагу суду, що законодавством України не передбачено вимог щодо форми висновків, які стосуються погодження проектів містобудівної документації.
Протокольною ухвалою суду від 24.06.2019 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 23.07.2019.
23.07.2019 представником позивача було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності представника позивача та позивача. Представники третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам 'янсько-Дніпровського району Запорізької області, третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Ефективних Технологій-Сателіт", на стороні відповідача Головне управління Держеокадастру у Запорізькій області проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, надіслав до суду клопотання про перенесення судового засідання, у звязку із перебуванням його у відрядженні.
Стаття 205 ч. 2 КАС України містить вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи.
Як видно зі змісту поданої клопотання, представник відповідача обгрунтовуючи поважність причин неявки та підстави для перенесення судового засідання вказує, що не має можливості з'явитись в судове засідання, оскільки знаходиться у відрядженні.
Оцінюючи вказану причину суд виходить з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа своїх працівників. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Отже, на думку суду, наведені у клопотанні мотиви не можуть вважатись поважними причинами за яких суд зобов'язаний відкласти судове засідання, а тому дане клопотання є необгрунтованим та в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
В силу положень ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. 194 та ч. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - пять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 26,6 га, розташованої в межах населеного пункту на території Великознамянської сільської ради Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, кадастровий номер НОМЕР_2 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням тринадцятої сесії восьмого скликання Камянсько-Дніпровської ради Камянсько-Дніпровського району Запорізької області № 35 від 25.05.2018 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення детального плану території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знамянка Камянсько-Дніпровської міської обєднаної територіальної громади Камянсько-Дніпровського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд обєктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування обєктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання) площею 26,6000 га.
Згідно із п. 2.1 вищезгаданого рішення замовником розроблення детального плану було визначено виконавчий комітет Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області з залученням фінансових джерел організації, зацікавленої у розробці містобудівної документації.
Відповідно до п. 2.2 вищезгаданого рішення відповідальним за розроблення та фінансування детального плану території визначено гр-ку ОСОБА_1
04.09.2018 виконавчим комітетом Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на адресу відповідача було направлено листа за № 02-01-21/3342 з проханням розглянути на черговому засіданні містобудівної ради містобудівну документацію - Детальний план території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування об'єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання).
Відповідачем 11.09.2018 було підготовлено листа «Про розгляд містобудівної документації, який був направлений, в тому числі, на адресу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, з проханням надати свої висновки за результатами розгляду Детального плану.
Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 26.09.2018 за № 13-8-0.11-6042/2-18 повідомило Управління містобудування та архітектури Запорізької ОДА та Кам'янсько-Дніпровську міську раду Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, що при вивченні Детального плану були виявлені ряд недоліків, а тому вони не погоджують проект містобудівної документації.
У зв'язку з цим відповідач надіслав на адресу Кам'янсько-Дніпровського міського голови листа від 11.10.2018 за № 0851/02-02, у якому повідомив, що оскільки ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надано негативний висновок до проекту це є підставою для відмови у внесенні проекту містобудівної документації до порядку денного засідання архітектурно-містобудівної ради. Крім того, відповідач просив надати письмове підтвердження щодо усунення зауважень до проекту містобудівної документації від зазначеної служби та повторно подати на розгляд архітектурно-містобудівної ради в установленому порядку.
У відповідь на зауваження ГУ Держгеокадастру, викладені у листі від 26.09.2018 за № 13-8-0.11-6042/2-18, Кам'янсько-Дніпровська міська рада Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на адресу відповідача 21.11.2018 надіслала свої відповіді на зауваження з додатками, а саме: копія висновку щодо якісної характеристики грунтового покриву ділянки від 14.12.2017 № 283В; копія Акту № 283 відбору проб грунту від 12.12.2017; копія протоколу випробування зразків № 384 від 14.12.2017 ТОВ «Агрохімічна лабораторія»; копія протоколу № 1/16 засідання робочої наради від 08.04.2016; копія листа Управління Держгеокадастру у м. Енергодар від 12.05.2016 № 99-28-99.2-1801/2-16; копія листа Нікопольського РУВР від 19.04.2016 № 288/01-07; лист ПП Науково-впроваджувальна фірма «Земельно-Кадастрове бюро» від 03.10.2018 № 48; копія викопіювання з ТГЗ с. Велика Знамянка; копія виписки з ЄДР ПП Науково-впроваджувальна фірма «Земельно-кадастрове бюро»; копія кваліфікаційного сертифікату на ОСОБА_2 ; копія виписки координат та висот видавник НДІГК; копія списку координат та висот пунктів видавник НДІГК; копія пояснювальної записки до проекту землеустрою; копія документів до повірки вимірювальної техніки; копія листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.
Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначає Закон України «Про основи містобудування» № 2780-XII від 16.11.1992, який спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.
У відповідності до вимог ст. 5 Закон України «Про основи містобудування» № 2780-XII від 16.11.1992 при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:
розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил;
розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів;
раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншою використання земельних ділянок;
охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів;
участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
Статтею 12 Закон України «Про основи містобудування» № 2780-XII від 16.11.1992 визначено, що До компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до закону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компетенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону. Питання у сфері містобудування, віднесені до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, можуть розглядатися на засіданнях громадських та архітектурно-містобудівних рад, утворених відповідно до законодавства.
У відповідності до вимог ст. 14 Закону України «Про основи містобудування» № 2780-XII від 16.11.1992, до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать:
визначення території для містобудівних потреб згідно з рішенням відповідної ради;
встановлення в межах своїх повноважень на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;
надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок;
забезпечення в установленому законодавством порядку розробки і подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній;
надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених законом;
організація охорони культурної спадщини;
організація робіт, пов'язаних із створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;
забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу;
здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності експлуатації будинків і споруд незалежно від форми власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011, встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Статтею 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 визначено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:
1) прогнозування розвитку територій;
2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;
3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;
4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;
5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів;
6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;
7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів;
8) реконструкцію існуючої забудови та територій;
9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;
10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;
101) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
11) проведення моніторингу забудови;
12) ведення містобудівного кадастру;
13) здійснення контролю у сфері містобудування.
Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону №3038 управління у сфері містобудівної діяльності на місцевому рівні здійснюється на органами місцевого самоврядування.
Статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом:
1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;
2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях;
3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації;
4) проведення ліцензування і професійної атестації;
5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів;
6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації. (ст.. 8 Закону №3008).
Відповідно ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011, Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти культурної спадщини.
Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:
1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;
2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;
3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя), щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;
4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;
5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;
6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.
Згідно із ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.
4. Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки.(ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011).
У відповідності до вимог розділу 4 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації», рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Проаналізувавши зазначені норми законодавства, що регулюють спірні відносини, суд зазначає, що чинним законодавством чітко визначено процедуру та умови для затвердження детального плану території земельної ділянки.
Відповідно до п.2.1 Типового положення про архітектурно-містобудівні ради, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011р. № 108 (далі Типове положення), архітектурно-містобудівна рада згідно з наданими чинним законодавством повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну та проектну документацію і надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій відповідному органу містобудування та архітектури.
Пунктом 2.2 Типового положення встановлено, що при розгляді містобудівної та проектної документації рекомендації надаються на підставі їх оцінки відповідно до вимог законодавства, державних будівельних норм, особливостей містобудівної ситуації (архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних показників та архітектурної виразності).
Розділом 5 Типового положення «Організація роботи Ради» визначено, що формою роботи Ради є засідання, що проводяться згідно з планом та порядком денним, які складаються її секретарем та затверджуються Головою Ради. Засідання Ради є відкритими. Рада розглядає питання, включені до порядку денного за поданням замовника проекту. Порядок денний формується за зверненнями замовників (п.5.1).
Засідання Ради веде Голова, а за його відсутності - заступник Голови. Підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях забезпечує секретар Ради. Засідання Ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні більш як половина його членів (п.5.2).
Рада розглядає матеріали проекту, подані за десять робочих днів до її засідання (п.5.4).
На засіданні Ради доповідає автор проекту (п.5.6).
Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів Ради. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні (п.5.9).
Відповідно до пунктів 5.10 - 5.12 Типового положення, за результатами розгляду й обговорення питань секретарем складається протокол, який підписується головуючим на засіданні та секретарем.
До протоколу включаються: поіменний перелік присутніх членів Ради та запрошених осіб; питання, які розглядаються на засіданні; відомості про замовника; дані щодо автора-розробника передпроектної та проектної документації, доповідача, рецензента та тих, хто виступає; у разі необхідності: основні характеристики об'єкта, перелік вихідних даних (основних), рішення про відведення земельної ділянки (для об'єктів будівництва), особливі умови, основні висновки щодо відповідності вихідним даним, стислий зміст обговорень з відображенням позицій, висловлювань щодо питання та остаточними рекомендаціями Ради.
Протокол складається протягом 5 робочих днів з дня проведення відповідного засідання Ради.
Розпорядженням голови облдержадміністрації від 19.10.2018 №559 затверджено Положення про управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації, п.7 якого встановлено, що для колегіального та професійного розгляду містобудівних та архітектурних рішень при Управлінні може утворюватись архітектурно-містобудівна рада, як дорадчий орган, що діє на громадських засадах.
Відповідно до п. 11 вказаного Положення, начальник Управління є головою архітектурно-містобудівної ради, у разі її створення.
Відповідачем до суду не надано Протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради при Управлінні, на якому розглядався проект містобудівної документації - Детальний план території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування об'єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання). Відсутні також результати голосування, відповідно до яких можна вважати схваленими або відхиленими висловлені пропозиції та рекомендації ГУ Держгеокадастру, що на переконання суду не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Слід зауважити, що відповідачем не надано суду плану та порядку денного засідання архітектурно-містобудівної ради, складених секретарем та затверджених Головою, з переліком питань, які підлягали розгляду.
Аналізуючи вимоги чинного законодавства та подані сторонами документи суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано встановленого порядку організації роботи ради та розгляду на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Управлінні детального плану території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.
Водночас, суд зазначає, що на виконання ч.3 ст.20 Закону № 3038-VI та п.5.5 Типового положення про архітектурно-містобудівні ради Управлінням містобудування та архітектури скеровано державним органам, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, два листи від 11.09.2018 № 0851/02-02 щодо розгляду містобудівної документації, та в якій зазначено про надання письмових висновків за результатами розгляду до 09.10.2018.
Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області були надані висновки з зауваженнями та пропозиціями до містобудівної документації до дати вказаної відповідачем. Частиною 3 ст.20 Закону № 3038-VI та п.5.5 Типового положення про архітектурно-містобудівні ради передбачено, що Уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує Рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні Ради проекту містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду органи державної влади, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду проекту містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки. Письмові висновки додаються до матеріалів засідання Ради. У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами. Однак всупереч вказаним нормам права відповідачем план та порядок денний засідання архітектурно-містобудівної ради після 09.10.2018 не складався, будь-які засідання не проводились, а лише повідомлено листом від 11.10.2018 за № 0851/02-02 про відмову у внесенні проекту містобудівної документації до порядку денного засідання ради.
Суду не надано пояснень щодо правового регулювання підстав для відмови у внесенні проекту містобудівної документації до порядку денного засідання архітектурно-містобудівної ради при Управлінні, якими у своїй діяльності керується відповідач.
Крім того, суд критично відноситься до посилань відповідача Рекомендації щодо подання проектів містобудівної документації на розгляд архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації, погоджені протоколом № 10 засідання архітектурно-містобудівної ради від 04.09.2018, оскільки відповідно до п.1.3 Типового положення у своїй діяльності Рада керується Конституцією України та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, актами органів місцевої влади, а також цим Типовим положенням.
Разом з тим вищезгадані рекомендації не відносяться до нормативно-правових актів, не містять підписів осіб, які їх ухвалювали, ні посилань на нормативно-правові акти, на виконання яких вони прийняті, не скріплені підписом та печаткою органу при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада.
Слід зауважити, що згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи вказане, суд приходить до переконання, що відповідачем порушено встановлений порядок розгляду на архітектурно-містобудівній раді Управління Детальний план території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування об'єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання), а тому позов в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незабезпечення розгляду проекту містобудівної документації підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача розглянути на засіданні архітектурно-містобудівної ради проект містобудівної документації Детальний план території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування об'єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання) слід зазначити наступне.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Частиною 3 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідно до частини 4 цієї ж статті, у випадку, визначеному п. 4 ч. 4 ст. 2 цього Кодексу - суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Задовольняючи позовні вимоги у цій частині суд також бере до уваги позицію, викладену у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14, відповідно до якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Крім того, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені ним у рішенні "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988 року, відповідно до яких запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг цих повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування, рішення органу має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій) суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (у тому числі колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Крім того, суд вважає, що в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача розглянути на засіданні архітектурно-містобудівної ради проект містобудівної документації з врахуванням причин не розгляду такої документації, листа від 21.11.2018 з наданням відповідей на зауваження ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з додатками є належним способом захисту права та інтересів позивача, оскільки предметом справи є саме бездіяльність відповідача та порушення встановленого порядку розгляду на архітектурно-містобудівній раді Управління Детальний план території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.
Суд не бере до уваги посилання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на те, що відповідач протиправно прийняв до уваги лист ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у якості негативного висновку, що призвело до безпідставної відмови у внесенні проекту містобудівної документації до порядку денного засідання архітектурно-містобудівної ради, оскільки судом в контексті даної справи досліджувались питання протиправної бездіяльності відповідача щодо нерозгляду та порушення порядку розгляду містобудівної документації, а не причини та підстави для відмови у погодженні містобудівної документації.
Що стосується позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, який просить суд визнати погодженим з боку Управління містобудування та архітектури Запорізької ОДА проект містобудівної документації «Детальний план території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування об'єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання)», то в цій частині позовних вимог слід відмовити із наступних підстав.
Позовна заява третьої особи була подана відповідно до положень частини першої статті 49 КАС України, а саме містила самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі, тоді, коли самостійна вимога була заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами.
Як убачається з матеріалів справи, спір між сторонами за первісним позовом виник із відносин щодо порушення встановленого порядку розгляду на архітектурно-містобудівній раді Управління Детального плану території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, і стосується прав і обов'язків Виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, який являється замовником розроблення даного детального плану.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Враховуючи, що суд при розгляді даної справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю, відтак з урахуванням вимог ч. 1 ст. 49 КАС України у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (вул. Перемоги, буд. 129-А, м. Запоріжжя, 69000, код ЄДРПОУ 35258283) щодо незабезпечення розгляду проекту містобудівної документації «Детальний план території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування об'єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання)» на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації.
Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (вул. Перемоги, буд. 129-А, м. Запоріжжя, 69000, код ЄДРПОУ 35258283) розглянути на засіданні архітектурно-містобудівної ради проект містобудівної документації «Детальний план території земельної ділянки, розташованої у с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації, обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування об'єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії сонячного випромінювання)».
У задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області (вул. Каховська, буд. 98, м. Кам'янка-Дніпровська, Кам'янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71304, код ЄДРПОУ 04526928) - відмовити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (вул. Перемоги, буд. 129-А, м. Запоріжжя, 69000, код ЄДРПОУ 35258283) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2019.
Суддя А.В. Сіпака