Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 липня 2019 р. Справа№200/2410/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружківської міської ради, Виконавчого комітету Дружківської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Дружківської міської ради (Дружківська міськрада, відповідач-1) та Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ОКП «Донецьктеплокомуненерго») про зобов'язання відповідача-1 прийняти рішення, яким дозволити відключення квартири від мережі центрального опалення з влаштуванням індивідуального опалювального пристрою, та зобов'язання ОКП «Донецьктеплокомуненерго» здійснити перерахування за період трирічної давнини з врахуванням обсягу теплопостачання без будь-яких стягнень, до вирішення справи у суді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку ОСОБА_2 , представнику ОСОБА_1 , відповідачем-1 безпідставно відмовлено у влаштуванні індивідуального опалення у квартирі, оскільки відповідно до законодавства позивач має право відмовитись від центрального опалення (ЦО). З урахуванням наведеного, позивач просить у судовому порядку зобов'язати відповідача-1 прийняти рішення, яким дозволити відключення квартири від мережі ЦО з влаштуванням індивідуального опалювального пристрою.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про зобов'язання здійснити перерахування за період трирічної давнини з врахуванням обсягу теплопостачання без будь-яких стягнень до вирішення справи у суді.
10 травня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи, звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання позовної заяви. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Відповідачем-1 позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявний відзив на позов у якому зазначено, що згідно з п. 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.05 року №630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість цього передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування, відповідно до Закону України від 02.06.05 року №2633-ІV «Про теплопостачання», схемою теплопостачання населеного пункту. Крім того, згідно з п. 2.1 та 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, не є можливим відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання для подальшого улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання окремої квартири багатоповерхового житлового будинку, а питання відключення від системи централізованого опалення можуть бути розглянуті комісією тільки по житловому будинку в цілому при наявності оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту. Таким чином, оскільки системи опалення та гарячого водопостачання будинку є спільною власністю всіх власників приміщень у багатоквартирному будинку, то власник окремого приміщення не має права самовільно змінювати ці системи та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до ч. 2 ст. 369 Цивільного кодексу України, розпорядження майном, що є у спільній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, а тому на думку Відповідача-1 позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Виконавчий комітет Дружківської міської ради (надалі - Виконком, відповідач-2).
У визначений судом строк відповідач-2 відзив на позовну заяву не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Представник позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до міського голови із заявою щодо відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 від мереж ЦО та ГВП з улаштуванням індивідуальної (автономної) системи теплопостачання (а.с. 121).
05.02.2019 року Виконкомом Дружківської міської ради надіслано на адресу ОСОБА_2 Витяг з протоколу від 31.01.2019 №1 засідання комісії по відключенню окремих приміщень житлових будинків територіальної громади м. Дружківка від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, згідно якому відмовлено позивачу у наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання для подальшого улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання окремої квартири багатоповерхового житлового будинку, з посиланням на п. 2.1 та 2.2 «Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання». Як вказано у наведеному вище протоколі, питання відключення від системи централізованого опалення можуть бути розглянуті тільки по житловому будинку в цілому при наявності оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та відповідно до неї (а.с. 24, 25).
Також ОСОБА_2 зверталась до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», на що отримала лист від 17.01.2019 року №3-42, в якому зокрема зазначено, що в 2009 році співробітниками ВО «Дружківкатепломережа» складено акт про самовільний демонтаж приладів опалення, на основі якого 09.09.2012 року було видано припис на відновлення самовільно переобладнаної системи опалення, який гр. ОСОБА_1 не виконано (а.с. 19, 22-23).
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право, зокрема: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, в силу ч.6 ст.26 вищезазначеного Закону, у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
В свою чергу, ст.24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач теплової енергії має право, серед іншого, на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила № 630).
Відповідно до пункту 25 зазначених Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
На виконання приписів пункту 25 зазначених правил, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 затверджено Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. Цим порядком визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку (секції, під'їзду) або його окремих приміщень при відмові споживачів від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання були внесені зміни, загальний зміст яких зводиться до можливості відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води лише цілого житлового будинку, а не його окремих приміщень.
Так, відповідно до пункту 2.1 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.
До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Згідно пункту 2.2 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.
Пунктом 2.2.2 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання передбачено, що підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку.
Таким чином, зі змісту вказаних норм слідує, що необхідною умовою для прийняття Комісією рішення про відключення багатоквартирного будинку від мереж ЦО і ГВП є наявність протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП.
Як вбачається з технічної довідки на житловий будинок по АДРЕСА_2 , житловий будинок складається з двох під'їздів по п'ять поверхів з кількістю квартир - 60 (а.с. 101).
Отже, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , тобто власником окремого приміщення (квартири) у багатоквартирному будинку.
При розгляді постійно діючою міжвідомчою комісією з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення заяви ОСОБА_2 від 18.12.2018 року про надання дозволу на відключення між мереж централізованого опалення та постачання гарячої води для встановлення індивідуального опалювального приладу в квартирі було відсутнє рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення, підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку по АДРЕСА_2 .
При цьому, відповідно до п.п.2.2.2 Порядку №4 підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку.
Отже, враховуючи, що підтриманого всіма власниками рішення про відключення будинку по АДРЕСА_2 а від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення до Комісії не було надано, підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 у Комісії не було.
Вищенаведена позиція суду співпадає з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в рішенні від 19.06.2018 року у справі № 766/13874/17.
На підставі викладеного суд вважає, що рішення відповідача-2 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_2 на відключення від мереж ЦО та влаштування індивідуальної системи опалення є правомірним.
На думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв без порушення меж повноважень, визначених Законами України, законно та обґрунтовано, а отже не порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надані, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дружківської міської ради, Виконавчого комітету Дружківської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судове рішення складене 29 липня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.М. Чучко