01 серпня 2019 року Справа № 160/6286/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» до Головного управління Держановї фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
05.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» до Головного управління Держановї фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому вона просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №Ф-0007191306 від 14.03.2019 року про донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму 500722,11 грн.;
- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу від 13.05.019 року №Ю-27934-50/67 на загальну суму 668681,29 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року вищезазначена позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 17541,05 грн; доказів тяжкого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
30 липня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання вимог означеної ухвали надійшло клопотання ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого позивач посилається на те, що у зв'язку з важким фінансовим становищем установи, а саме через відсутність грошових коштів на рахунках, заборгованості перед іншими суб'єктами господарської діяльності, наразі відсутня можливість здійснити оплату судового збору.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У розумінні приписів вказаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення позивача від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами. Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.
Також суд вважає, що посилання позивача на матеріальний стан є необґрунтованими, з огляду на те, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 815/4575/15 (касаційне провадження № К/9901/47962/18).
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Крім того, суд зазначає, що ухвалою суду від 10.07.2019 року позивач зобов'язаний надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, але станом на 27 липня 2019 року не надав.
За наведених обставин, позивачем не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року про залишення позовної заяви без руху та не усунуті її недоліки, вказані в цій ухвалі суду.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду від 10.07.2019 року та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» і додані до неї документи слід повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» до Головного управління Держановї фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова