30 липня 2019 року Справа № 160/5902/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/5902/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
1. 25 червня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 12.07.2019 року, просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову від 24 травня 2019 року Лівобережного відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області в перерахунку пенсії, позивачу, ОСОБА_1 , з 01 жовтня 2017 року, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року, відповідно до ст. 59 п. 3 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, доповненого п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанови КМУ № 851 від 15.11.2017 року та на підставі Рішення Конституційного суду України № 1-р (II)/2019 від 25 квітня 2019 року;
- зобов'язати Лівобережний відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивачу, ОСОБА_1 , з 01 жовтня 2017 року, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року, згідно до ст. 59 п. 3 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, доповненого п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанови КМУ № 851 від 15.11.2017 року та на підставі Рішення Конституційного суду України № 1-р (ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року;
- зобов'язати Лівобережний відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, здійснити розрахунок заборгованості по виплаті пенсії позивачу, ОСОБА_1 , з 01 жовтня 2017 року, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року, згідно до ст. 59 п.3 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ, доповненого п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанови КМУ № 851 від 15.11.2017 року та на підставі Рішення Конституційного суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року та провести відповідну виплату зазначеної заборгованості.
2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 25.06.2019 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.
3. Ухвалою суду від 27.06.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків, з підстав, передбачених ст. 169 КАС України.
4. 11.07.2019 року Позивачем, у строк визначених ухвалою суду від 27.06.2019 року, були усунуті недоліки позовної заяви.
5. Ухвалою суду від 11.07.2019 року відкрито провадження у справі № 160/5902/19 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 263 КАС України на 30.07.2019 року.
6. Ухвалою суду від 11.07.2019 року також замінено первісного відповідача на належного, а саме: Лівобережний відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
7. Ухвалою суду від 11.07.2019 року також витребувано у Відповідача належним чином завірені докази по справі, а саме:
- копію пенсійної справи;
- заяви про здійснення перерахунку від 05.05.2019 року;
- рішення Пенсійного фонду №3762/Б-09 від 24.05.2019 року та всі матеріали щодо суті цього спору.
8. 30.07.2019 року від Відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу.
9. Рішення у цій справі приймається судом 30.07.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
10. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1-ої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку і отримує пенсію по інвалідності у Лівобережному відділі обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та є особою з інвалідністю 1 групи, захворювання та інвалідність пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
11. 05 травня 2019 року позивач звернувся до Лівобережного відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року у відповідності до внесених змін до Закону України №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст. 59 п.3 на підставі Рішення Конституційного суду України №1-р (ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року.
12. 12 червня 2019 року позивач отримав рішення про відмову у здійсненні перерахунку його пенсії у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №851 та рішення Конституційного Суду.
13. Позивач вважає рішення відповідача незаконним, а дії Пенсійного фонду протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
14. Відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що частиною 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни в абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у такій редакції «за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, за формулою».
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» набрала чинності з 01.07.2019 року.
16. Також, відповідач зазначив, що з 01.07.2019 року позивачу проведено перерахунок та обчислено розмір пенсії, яка виплачується з липня 2019 року.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
17. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_1 .
18. Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 позивач є інвалідом першої групи довічно.
19. У відповідності до довідки МСЕК серія МСЕ-ДНА-01 № 395793 від 14.03.2005 року позивачу встановлено першу групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності: захворювання, пов'язане з виконанням обов'язку військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
20. Відповідно до довідки серії ДНА-02 №00591 від 14.03.2005 року ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 50%.
21. Згідно експертного висновку Дніпропетровської спеціалізованої лікарсько-консультаттивною комісією на засіданні №31 від 28.07.1993 року встановлено що захворювання позивача, яке спричинило інвалідність, пов'язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
22. Згідно довідки № 451 від 17.03.1993 року ОСОБА_1 перебував на навчальних зборах з 04.08.1986 року по 11.09.1986 року.
23. З архівної довідки №72934 від 19.03.2012 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, вбачається, що згідно архівних документів військової частини № НОМЕР_3 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 03.08.1986 року (наказ №66) по 11.09.1986 року (наказ №104), доза опромінення не відображена.
24. Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як інвалід I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію відповідно до положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ.
25. Позивач 06.05.2019 року звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розміру п'ятикратної заробітної платина підставі рішення Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019.
26. Листом №3762/Б-09 від 24.05.2019 року Головне управління Пенсійною фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що за даними пенсійної справи ОСОБА_2 проходив дійсну строкову службу у період з 17.05.1983 року по 13.05.1985 року. Участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали з 03.08.1986 року по 11.09.1986 року. Тому відповідач зазначив, що підстави для обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на даний час відсутні.
27. У той же час, Другим сенатом Конституційного Суду України прийнято рішення від 25.04.2019 року № 1 -р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону №796.Оскільки, рішення №1-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, з зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України. Також, Пенсійний фонд повідомив, що після надходження відповіді буде можливо повернутися до вирішення порушеного питання.
28. Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати є неправомірними та такими, що порушують його конституційні права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
29. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Згідно із частиною шостою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
31. Частиною 7 вказаної статті закріплено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
32. При цьому, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796).
33. Положення статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосуються військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
34. Частиною третьою статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року) було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
35. Отже, у частині третій статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року), було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
36. Проте, у частині третій статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року), передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.
37. Таким чином, з 01.10.2017 розширено у межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
38. Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
39. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо застосування вказаної норми права до осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не перебуваючи на дійсній строковій військовій службі.
40. Судовим розглядом встановлено, що позивач в період з 17.05.1983 року по 13.05.1985 року проходив дійсну строкову службу. У подальшому, позивач з 04.08.1986 року по 11.09.1986 року перебував на навчальних зборах та з 03.08.1986 року по 11.09.1986 року приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується архівною довідкою №72934 від 19.03.2012 року.
41. Вирішуючи дану справу, суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019, згідно з яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
42. Словосполучення "дійсної строкової-", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
43. У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут яко. надає їм спеціальний статус.
44. Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
45. Конституційний Суд України звернув увагу, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
46. Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
47. Згідно статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
48. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
49. Відтак, з урахуванням вищевикладеного, з 25.04.2019 р. у позивача виникло право на відповідний перерахунок його пенсії.
50. Проте, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до підсистеми призначення та виплати пенсії ІКІС позивачу здійснено перерахунок з 01.07.2019 року.
51. Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
52. Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
53. Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
54. Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
55. З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 та ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу, суд вважає за можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у не здійсненні перерахунку пенсії у період з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
56. Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивачу, ОСОБА_1 , з 01 жовтня 2017 року, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року, згідно до ст. 59 п. З Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ, доповненого п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови КМУ № 851 від 15.11.2017 року та на підставі Рішення Конституційного суду України № 1-р (ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року та провести відповідну виплату зазначеної заборгованості, слід зазначити про таке.
57. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
58. Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частин другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
59. З огляду на вищезазначене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.
60. Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, здійснити розрахунок заборгованості по виплаті пенсії позивачу, ОСОБА_1 , з 01 жовтня 2017 року, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року, згідно до ст. 59 п.З Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, доповненого п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови КМУ № 851 від 15.11.2017 року та на підставі Рішення Конституційного суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25 квітня 201. року, слід зазначити про таке.
61. Предметом розгляду в даній справі є нездійснення пенсійним органом відповідного перерахунку пенсії позивача.
62. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
63. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
64. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
65. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що після перерахунку пенсії відповідачем буде допущено неправильний розрахунок заборгованості по виплаті пенсії, тобто фактично позовні вимоги спрямовані на недопущення порушення прав позивача в майбутньому, які теоретично може допустити відповідач, а тому права позивача у цій частині позовних вимог на час розгляду справи по суті не є порушеними.
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
66. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
67. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
68. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
69. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".
70. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
71. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).
72. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
73. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
74. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії з 01.10.2017 року, проте відповідачем здійснено перерахунок лише з 01.07.2019 року.
75. Проте, судом встановлено, що з у позивача виникло право на відповідний перерахунок його пенсії з 25.04.2019 року.
76. Отже, з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у нездійсненні перерахунку пенсії у період з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.
77. З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні підстави для розподілу судових витрат
78. Керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
79. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
80. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у нездійсненні перерахунку пенсії у період з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
81. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.
82. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
83. Розподіл судових витрат не здійснювати.
84. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_4 ).
85. Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427).
86. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
87. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
88. Повний текст рішення складено 30.07.2019 року.
Суддя В.В Ільков