26 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1592/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_4 ,
представника відповідача Михаліка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у місті Луцьку Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській обл., відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у місті Луцьку Волинській області (далі - управління, третя особа) про визнання дій щодо ненадання висновку про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2015 рік органу протиправними, зобов'язання надати висновок про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2015 рік органу, що здійснює казначейське обслуговування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.05.2015 та 10.07.2015 позивачем було сплачено грошове зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік у сумі 25000,00 грн, визначене у податковому повідомленні-рішенні Луцької ОДПІ від 22.06.2015 форми «Ф». В подальшому постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2017, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.06.2015 форми «Ф» про визначення податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 25000,00 грн. У зв'язку з набранням законної сили рішенням суду позивач 30.03.2018 і 28.01.2019 зверталася до відповідача із заявами про повернення сплачених коштів в рахунок транспортного податку з фізичних осіб у зв'язку зі скасуванням податкового повідомлення-рішення. Однак, відповідачем у поверненні коштів відмовлено з тих підстав, що позивачем пропущено строк, необхідний для здійснення повернення сум грошового зобов'язання, а саме 1095 днів. Позивач вважає, що помилково сплачені кошти за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2015 рік підлягають поверненню з дати набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання з транспортного податку, а саме з 12.12.2017, водночас ГУ ДФС у Волинській області протиправно не подало висновок органу, що здійснює казначейське обслуговування.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання (а.с.1-1а).
Відповідач у відзиві на адміністративний позов (а.с.52-53) позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, посилаючись на те, що на момент звернення позивача про повернення надміру сплаченого транспортного податку в сумі 25000,00 грн минув передбачений пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строк 1095 днів від дня надміру сплаченої суми. Крім того, зазначає, що помилково сплачені кошти позивачем в сумі 25000 грн можуть бути зараховані лише в погашення зобов'язань майбутніх звітних періодів. З наведених підстав просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
У поданих до суду поясненнях (а.с.48-50) третя особа посилається на те, що жодних протиправних дій нею не вчинялось. ГУ ДФС у Волинській області до управління Казначейства документи на повернення помилково перерахованих коштів ОСОБА_3 не подавало. Норми діючого законодавства не передбачають повернення помилково або надміру сплачених коштів до державного чи місцевого бюджетів у спосіб судового стягнення. Визначення наявності підстав для повернення з державного та місцевого бюджетів є виключними повноваженнями контролюючих органів.
У відповіді на відзив (а.с.58-60) представник позивача вказує, що право на подання заяви про повернення сум грошового зобов'язання у нього виникло тільки з 12.12.2017, тобто після скасування податкового повідомлення-рішення, а тому не пропущено 1095 днів строку звернення до контролюючого органу. При цьому заяви про повернення коштів неодноразово подавались до ГУ ДФС у Волинській області.
03.07.2019 до суду подані заперечення відповідача з доводами, аналогічними у відзиві на позов (а.с.66).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, наведених у відзиві та запереченнях.
Управління Державної казначейської служби України у місті Луцьку Волинській області свого представника не направило, хоча належним чином було повідомлене про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що 22.06.2015 Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 25000,00 грн, яке було сплачене позивачем в повному обсязі в добровільному порядку, що підтверджується квитанціями від 10.07.2015 та 27.07.2015 (а.с.10, 12).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №803/1260/17, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.06.2015 форми «Ф» про визначення податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 25000,00 грн (а.с.21-27).
30.03.2018 ОСОБА_3 звернулася із заявою до ГУ ДФС у Волинській області про повернення надміру сплачених коштів у сумі 25000,00 грн (а.с.15), у відповідь на яку отримала лист від 13.04.2019 про відсутність підстав для повернення таких коштів (а.с.17).
Позивач 28.01.2019 повторно звернувся із заявою до ГУ ДФС у Волинській області про повернення надміру сплачених коштів у сумі 25000,00 грн (а.с.18-19).
Листом від 15.02.2019 відповідач повідомив, що неправомірним є перерахування сплачених коштів, так як заява подана пізніше 1095 дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (а.с.20).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Водночас підпунктом 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 ПК України та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146.
Так, пунктом 43.1 статті 43 ПК України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 статті 43 ПК України).
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті ПК України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 ПК України).
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З нормами статті 43 ПК України узгоджуються положення Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року №1146 (далі - Порядок №1146).
Даний Порядок №1146 регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 ПК України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.
За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.
Таким чином, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми. Дотримання визначеного строку подання заяви та відсутність у платника податків податкового боргу зобов'язує контролюючий орган вжити заходи до прийняття рішення про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.
Як встановлено судом, грошове зобов'язання по сплаті транспортного податку у розмірі 25000,00 грн нараховане позивачу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22.06.2015 форми «Ф», яке постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі 803/1260/17, що залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, визнано протиправним та скасовано. Вказане судове рішення набрало законної сили 12.12.2017.
Таким чином, сума сплаченого ОСОБА_3 грошового зобов'язання з транспортного податку в розмірі 25000,00 грн набула статусу переплати лише після скасування податкового повідомлення-рішення, а саме з 12.12.2017, тому позивач не пропустила граничного строку звернення із заявою про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
Враховуючи відсутність у позивача на момент звернення з заявою про повернення надміру сплачених коштів податкового боргу та дотримання граничного строку звернення з даною заявою, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позову, а тому дії ГУ ДФС у Волинській області щодо ненадання висновку про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань у розмірі 25000 грн за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2015 рік органу, що здійснює казначейське обслуговування, слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача надати вищезазначений висновок Управлінню державної казначейської служби України в місті Луцьку Волинської області.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768,40 грн., який сплачений згідно з квитанцією від 15.05.2019 №41229548 (а.с.2).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Волинській області щодо ненадання висновку про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань ОСОБА_3 за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2015 рік Управлінню Державної казначейської служби України у місті Луцьку Волинської області.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Волинській області надати Управлінню Державної казначейської служби України у місті Луцьку Волинської області висновок про повернення ОСОБА_3 помилково сплачених грошових зобов'язань за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2015 рік.
Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 00 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Повне судове рішення складено 31 липня 2019 року.