Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 серпня 2019 р. Справа№200/8360/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Заступника керівника Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 45)
до Соледарської міської ради (ЄДРПОУ 04052873, 84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Паркова, 3а)
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління освіти Соледарської міської ради (ЄДРПОУ 41225596, 84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Паркова, 3а)
Заступник керівника Артемівської місцевої прокуратури Донецької звернувся в інтересах держави до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Соледарської міської ради про визнання протиправною бездіяльність відповідача з питання не проведення паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме спортивного майданчика, розташованого за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Володимирівка, вул. Гагаріна, 135 та зобов'язання відповідача вчинити дії по розробленню технічного паспорту об'єкту благоустрою спортивного майданчика за зазначеною адресою.
5 липня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, задовольнив клопотання позивача та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), залучив у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління освіти Соледарської міської ради (ЄДРПОУ 41225596, 84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Паркова, 3а).
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що загрозою порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства в даному випадку є бездіяльність Соледарської міської ради, що виражається у не проведені паспортизації об'єкта благоустрою, що є компетенцією селищної ради, а саме: спортивного майданчика розташованого за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Володимирівка, вул. Гагаріна, 135. Даний факт негативно впливає на організацію належного утримання територій і споруд, а зважаючи на цільове призначення таких об'єктів, невиконання суб'єктами благоустрою своїх обов'язків у цій сфері може призвести до настання тяжких наслідків або шкоди користувачам, у тому числі дітям.
Суд зазначає, що ухвалою від 5 липня 2019 року суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статтею 162 КАС України, або заяви про визнання позову. Ухвала суду отримана відповідачем 9 липня 2019 року, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, отже, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, 30 липня 2019 року відповідач до суду надав клопотання, в якому просив суд розглянути справу без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.
Третя особа по справі до суду до суду жодних заяв, клопотань, пояснень, тощо до суду не надала.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Судом встановлено, що 22 червня 2019 року за вихідним № 01-38-2282 позивач направив до третьої особи по справі запит, в якому зазначено, що Артемівською місцевою прокуратурою з метою оновлення інформаційного забезпечення вивчається стан розпорядження дитячими майданчиками, розташованими на території навчальних закладів м. Бахмут та Бахмутського району. З урахуванням цього та керуючись частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», просило надати до Артемівської місцевої прокуратури Донецької області у строк не пізніше 29 травня 2019 року інформацію щодо наявності об'єктів для дітей та молоді (дитячі, спортивні майданчики соціальні об'єкти на території учбових закладів) на території м. Бахмут, адреси та дати встановлення вказаних об'єкт, інвентарного номеру, на якому балансі знаходиться кожен із об'єктів та на якій підставі, щодо затвердження плану паспортизації та технічної інвентаризації вказаних об'єктів, наявність паспортів.
27 травня 2019 року за вихідним № 363 третя особа по справі на запит позивача надала відповідь, в які зазначено, зокрема, що спортивний майданчик, розташований за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Володимирівка, вул. Гагаріна, 135 відсутній паспорт.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності, та крім іншого, утворюють, організовують та ліквідують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Пунктом «а» частини 7 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до вимог частини 1 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, повноваження щодо затвердження місцевих програм і заходів з благоустрою населених пунктів. Затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» закріплено обов'язок підприємств, установ та організацій проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин).
Відповідно до пункту а частини 1 статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об'єктів благоустрою населених пунктів відносяться: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово- паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», елементами (частинами) об'єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.
Порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації визначений Інструкцією з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 550 від 29 жовтня 2012 року (далі Інструкція).
Пунктом 1.2 Інструкції зазначено, що Інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам'яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об'єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об'єкти).
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції, паспортизація об'єктів благоустрою - складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; технічна інвентаризація об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.
Пунктами 1.4 та 1.5 Інструкції, технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта благоустрою; закінчення ремонту об'єкта благоустрою; зміни власника (балансоутримувача) об'єкта благоустрою; протиправного знищення чи пошкодження об'єкта благоустрою; надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об'єкті благоустрою; прийняття рішення про її проведення власником (балансоутримувачем) об'єкта благоустрою.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Інструкції, на основі проведеної інвентаризації об'єкта благоустрою складається його технічний паспорт за зразком, наведеним у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - технічний паспорт), який затверджується власником (балансоутримувачем) цього об'єкту благоустрою та підписується представником виконавця. Технічний паспорт долучається до матеріалів інвентаризаційної справи.
Проте, суд зазначає, що в порушення вищевказаних норм законодавства, відповідачем не вжито заходів щодо проведення паспортизації дитячого майданчику, оскільки на даний об'єкт благоустрою відсутній паспорт, що підтверджується інформацією Управління освіти Соледарської міської ради № 363 від 27 травня 2019 року.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
Частиною 2 статті 31 Конвенції про права дитини, прийнятою Резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989, яка набула чинності 02.09.1990, ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27.09.1991 передбачено, що держави-учасниці поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.
Вищезазначене щодо питання забезпечення проведення робіт з технічної паспортизації дитячих та спортивних майданчиків ставить під загрозу закріплені статтями 3, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров'я, грубо порушує вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Заступника керівника Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 45) до Соледарської міської ради (ЄДРПОУ 04052873, 84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Паркова, 3а) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління освіти Соледарської міської ради (ЄДРПОУ 41225596, 84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Паркова, 3а) задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Соледарської міської ради з питання не проведення паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме спортивного майданчика, розташованого за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Володимирівка, вул. Гагаріна, 135.
Зобов'язати Соледарську міську раду розглянути питання щодо розроблення технічного паспорту об'єкту благоустрою спортивного майданчика за адресою Донецька область, Бахмутський район, с. Володимирівка, вул. Гагаріна, 135 .
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 1 серпня 2019 року. Повне судове рішення складено 1 серпня 219 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар