22 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1296/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
за участю секретаря судового засідання Гуцалюк І.О.,
представника позивача Мельника С.І. ,
представника відповідача Звіра Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,
Державне підприємство «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі - ДП "ЛРЗ "Мотор", підприємство, позивач) звернулося з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2018 №0006324812, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2018 року у сумі 931 719,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 465 859,50 грн.; від 13.07.2018 №0006334812, яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 397 476 ,00 грн.; зобов'язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані щодо відшкодування податку на додану вартість у сумі 931 719,00 грн. за податковою декларацією за березень 2018 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 15.06.2018 №95/28-10-48-12/08029701 документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за березень 2018 року. За висновками акта перевірки позивач допустив порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 та підпункту "б" пункту 200.4, пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 1 303 783,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2018 року на 931 719,00 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 397 476,00 грн.; відмовлено в бюджетному відшкодуванні за березень 2018 року в сумі 931 719,00 грн.
Позивач із податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та вважає їх такими, що суперечать положенням чинного законодавства та фактичним обставинам. Зокрема, безпідставними є висновки відповідача в акті перевірки про те, що господарські операції, за якими сформовано податковий кредит у податковій звітності за березень 2018 року, між ДП "ЛРЗ "Мотор" та ТзОВ "НВП Форсаж плюс", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Імпера Груп", ТзОВ "Компанія Інженерної Взаємодії Авіації", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система", ТзОВ "Промелектрокомплект", ТзОВ "Укрпостач" фактично не відбувалися, оскільки стосовно цих контрагентів наявна негативна інформація та не простежується ланцюг придбання реалізованої позивачу продукції.
Позивач зауважує, що з урахуванням вимог пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України правомірно формував податковий кредит за господарськими операціями із кожним із вказаних контрагентів, реальність яких підтверджується первинними документами, наданими під час проведення перевірки; відповідач не встановив недоліків у оформленні таких документів; ці документи дають можливість встановити зміст відповідної господарської операції та дають право на формування податкового кредиту і відповідно на бюджетне відшкодування ПДВ. Крім того, вид діяльності вказаних контрагентів позивача передбачає поставку відповідного товару (запасних частин та матеріалів для ремонту авіаційних двигунів). Контролюючим органом не заперечується використання у господарській діяльності придбаного підприємством від безпосередніх контрагентів товару.
Поряд з цим акт перевірки не містить жодної інформації про проведення контролюючим органом зустрічних звірок з названими контрагентами та не підтвердження за їх результатами операцій із ДП "ЛРЗ "Мотор". Висновки акта перевірки ґрунтуються лише на припущеннях посадових осіб контролюючого органу. Водночас, в порушення пункту 5 розділу ІІ, підпункту 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, в акті не викладено зміст порушення безпосередньо ДП "ЛРЗ "Мотор" з посиланням на конкретні норми законодавства та первинні документи, що підтверджують ці правопорушення; не наведено доказів про неможливість здійснення господарських операцій з підприємствами-постачальниками з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладеного договору, а також доказів фактичного нездійснення контрагентами-постачальниками господарської діяльності саме в період поставки товару на ДП "ЛРЗ "Мотор", відсутності у контрагентів-постачальників взаємозв'язку між укладеними із ДП "ЛРЗ "Мотор" договорами та господарською діяльністю платника податків; здійснення спірних господарських операцій ДП "ЛРЗ "Мотор" без належної обачливості або при наявності узгоджених дій із контрагентом з метою отримання податкової вигоди. В акті перевірки зазначено лише негативну інформацію, яка міститься у базах даних ДФС та про результати перевірок цих контрагентів зі своїми постачальниками, до яких позивач відношення не має. Водночас, можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства не можуть бути підставою для позбавлення ДП "ЛРЗ "Мотор" як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та його відшкодування.
Позивач також вважає безпідставними посилання контролюючого органу в акту перевірки на Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» оскільки норми даного закону не поширюються на вироби військового призначення.
Також позивач зазначив, що посилання відповідача в акті перевірки на відсутність окремих сертифікатів якості (відповідності), паспортів не може слугувати доказом для висновків про відсутність факту здійснення господарських операцій, оскільки надані для ознайомлення сертифікати якості, паспорти, етикетки, бірки не є первинними документами бухгалтерського обліку і не розкривають зміст господарської операції, а їх перевірка не відноситься до компетенції Державної фіскальної служби. Разом з тим, при вхідному контролі на підприємстві здійснюється обов'язкова перевірка придбаних комплектуючих виробів, сировини та матеріалів.
Щодо ненадання під час перевірки актів приймання-передачі ТМЦ по номенклатурі СПТ-88-2,2Г сигналізатор (ст.29), ХН70ВМТЮФ-вд (ЄИ826-вд), коло 23 мм, ХН70ВМТЮФ-вд (ЄИ826-вд), коло 20 мм (ст.38), позивач звертає увагу, що на дану продукцію оформляються лише видаткові накладні, які були надані позивачем перевіряючим, жодних зауважень щодо яких в акті перевірки не зазначено.
Крім того, позивач вважає, що можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства не можуть бути підставою для позбавлення позивача як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та його відшкодування.
Також позивач вказує, що посадові особи контролюючого органу під час проведення перевірки вийшли за її межі, оскільки згідно з наказом від 15 травня 2018 року №918 предметом перевірки є лише законність декларування від'ємного значення з ПДВ за березень 2018 року, а не достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування цього податку.
З наведених підстав позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою від 22.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (том 3, а. с. 59-64). В обґрунтування своєї позиції вказав, що предметом перевірки є лише законність декларування ДП "ЛРЗ "Мотор" від'ємного значення ПДВ за березень 2018 року. З метою дослідження взаєморозрахунків ДП JIP3 "Мотор" з контрагентами - постачальниками надсилалися запити на проведення зустрічних звірок, їх реєстр відображено в акті перевірки. Проведеною податковою перевіркою встановлено безпідставне формування ДП "ЛРЗ "Мотор" показників податкової декларації з ПДВ за березень 2018 року за господарськими операціями з контрагентами-постачальниками ТзОВ "НВП Форсаж плюс", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Імпера Груп", ТзОВ "Компанія Інженерної Взаємодії Авіації", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система", ТзОВ "Промелектрокомплект", ТзОВ "Укрпостач", які фактично не відбувалися. До таких висновків його спонукало те, що згідно з наявною в автоматизованих інформаційних системах Державної фіскальної служби (ДФС) інформацією стосовно вказаних контрагентів наявна негативна інформація, не простежується ланцюг придбання реалізованої ДП "ЛРЗ "Мотор" продукції, відбувається обрив ланцюга. Проте на підставі договорів купівлі-продажу товарів підприємствами-постачальниками були виписані податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за відповідний період.
Нереальність господарських операцій із вказаними контрагентами-постачальниками призвела до завищення суми бюджетного відшкодування у березні 2018 року на 931 719,00 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на 397 476,00 грн.
Відповідач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є правомірними.
З наведених підстав відповідач у задоволенні позову просив відмовити.
У відповіді на відзив (том 3 а. с. 71-78) позивач заперечує доводи відповідача. Зауважує, що у чинному законодавстві України взагалі відсутній такий термін як "обрив ланцюга" та будь-яка відповідальність за такий "обрив". Відносини між учасниками попередніх "ланцюгів" постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Отримувач послуг на час здійснення господарської операції із придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентом, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та є платником податків, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства; такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Разом з тим, під час проведення перевірки відповідачем не встановлено розбіжності за номенклатурою товарно-матеріальних цінностей безпосередньо між ДП "ЛРЗ "Мотор" та контрагентами-постачальниками ТзОВ "НВП Форсаж плюс", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Імпера Груп", ТзОВ "Компанія Інженерної Взаємодії Авіації", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система", ТзОВ "Промелектрокомплект", ТзОВ "Укрпостач", та розбіжностей між податковими зобов'язаннями контрагентів та податковим кредитом з ПДВ ДП "ЛРЗ "Мотор" за період, що перевірявся.
Заперечує позивач і доводи відповідача про ненадання для перевірки сертифікатів якості на придбаний товар. Зазначає, що такі були надані для перевірки; акти про ненадання документів платником податків контролюючим органом не складалися.
Заперечення на відповідь на відзив від відповідача не надходило.
Ухвалою суду від 24.06.2019 закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив; суду додатково зазначив, що відносини із підприємствами-постачальниками, зазначеними в акті перевірки, є триваючими; судовими рішеннями про оскарження податкових повідомлень-рішень відповідача підтверджено фактичний характер поставок товару цими підприємствами на користь ДП "ЛРЗ "Мотор".
У судовому засіданні представник відповідача позов заперечує та просив у задоволенні позову відмовити з наведених у відзиві підстав.
Заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, яким надано оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, суд встановив такі обставини.
Матеріалами справи підтверджено, що 19.04.2018 ДП "ЛРЗ "Мотор" подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за березень 2018 року (том 1, а. с. 217-226) із зазначенням у рядку 20.2 суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку, 1 774 570,00 грн. (додаток 3 до декларації).
Судом також встановлено, що у період з 18.05.2018 по 08.06.2018 посадовими особами Львівського управління Офісу ВПП ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Луцький РЗ «Мотор» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2018 року, за результатами якої складено акт від 15.06.2018 №95/28-10-48-12/08029701, висновками якого встановлено, що позивачем порушено пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 та підпункту "б" пункту 200.4, пункту 200.14 статті 200 ПК України, в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 1 303 783,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2018 року на 931 719,00 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 397 476,00 грн. Крім того, в акті перевірки зазначено, що відповідно до вимог абзацу четвертого пункту 200.12 статті 200 ПК України сума від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню підлягає зменшенню на 73 264,75 грн. у зв'язку з наявністю податкового боргу за платежем 21081103 (адмін. штрафи на інші санкції) в сумі 73 264,75 грн. (том 1 а. с.59-177).
25.06.2018 позивачем подано заперечення до Офісу ВПП ДФС (том 1, а. с. 178-187), за результатами розгляду яких відповідач листом від 11.07.2018 №29368/10/28-10-48-09-11 зазначив про відсутність податкового боргу за платежем 21081103 станом на 10.07.2018, проте зазначив про правомірність висновків перевірки та про необґрунтованість заперечень (том 1, а. с. 188-195).
На підставі висновків акту перевірки від 15.06.2018 №95/28-10-48-12/08029701 відповідачем 13.07.2018 винесені податкові повідомлення-рішення №0006324812, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2018 року у сумі 931 719,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 465 859,50 грн. та №0006334812, яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 397 476,00 грн. (том 1, а. с. 197, 198).
26.07.2018 ДП «Луцький РЗ «Мотор» подано скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення до ДФС України (том 1, а. с. 200-211).
Рішенням про результати розгляду скарги від 24.09.2018 ДФС України залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 13.07.2018 №0006324812, №0006334812, а скаргу без задоволення (том 1, а. с. 212-217).
Податкові повідомлення-рішення, що є предметом спору, підлягають оцінці на відповідність критеріям правомірності рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), а предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій з поставки товару, а як наслідок - обґрунтованість податкового кредиту, від'ємного значення з ПДВ та суми бюджетного відшкодування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.
Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов'язання та податкового кредиту.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.
Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов'язань).
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.10.2015 № 21-1555а15 та від 22.09.2015 № 21-1526а15 та узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №814/328/15.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів відповідача судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій з названими контрагентами-постачальниками.
З матеріалів справи вбачається, що 24.01.1992 ДП «ЛРЗ «Мотор» зареєстроване як юридична особа; є платником ПДВ, що підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, статутом підприємства, а також витягом з реєстру платників ПДВ. Підприємство є суб'єктом літакобудування, відноситься до літакобудівної промисловості, створене з метою ремонту військової авіаційної техніки за державним замовленням для потреб Міністерства оборони України, зарубіжних замовників, засноване на державній формі власності, включено до «Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, відноситься до підприємств оборонно-промислового комплексу згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 №70-р, а також включено до складу Державного концерну «Укроборонпром» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221.
Відповідно до Статуту, затвердженого наказом Генерального директора ДК «Укроборонпром» від 16.01.2017 №14, підприємство здійснює капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та технічне обслуговування авіаційних двигунів (їх вузлів та агрегатів) для військових літаків-бомбардувальників: Су-22, Су-24, Су-27, Су-30, літаків - винищувачів Міг-29.
На виконання статутних завдань у межах видів діяльності позивач уклав ряд договорів щодо поставки матеріалів та запасних частин для ремонту авіаційних двигунів.
Під час проведення перевірки позивач надав посадовим особам відповідача первинні документи для підтвердження фактів здійснення господарських операцій із кожним контрагентом, а саме: договори з додатками, видаткові накладні, податкові накладні постачальників, документи про транспортування, акти прийому-передачі, документи, що підтверджують оплату позивачем придбаного товару. При цьому під час проведення перевірки відповідач не зазначав про відсутність будь-яких первинних документів, які є обов'язковими для певного виду господарської операції, акт про ненадання позивачем документів під час проведення перевірки також не складався.
Судом встановлено, що 01.03.2018 між ТзОВ «НВП Форсаж плюс» та ДП «Луцький РЗ «Мотор» укладено договір поставки №125, на виконання умов якого ТзОВ «НВП Форсаж плюс» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» катоди трубні литі СДП-2 ТУ 1-92-113-87 - 3 шт. згідно видаткової накладної №Ф-00000002 від 02.03.2018 (том 1, а. с.230-236, 240).
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №179 (том 1, а. с. 242).
Постачальником була виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №1 від 02.03.2018 на загальну суму 481 140,00 грн. (в т. ч. ПДВ 80 190,00 грн.) (том 1, а. с. 237).
За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №756 від 21.03.2018 на загальну суму 481 140,0 грн. (в т. ч. ПДВ 80 190,00 грн.) (том 1, а. с. 239).
На вказані ТМЦ Постачальником було надано сертифікат якості №2 від 01.03.2018 (том 1, а. с. 241).
Факт транспортування ТМЦ підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника ТОВ «ТК «САТ» №0070035925 від 02.03.2018 (том 1, а. с. 243).
Як слідує з матеріалів справи, загальна інформація про здійснення вищевказаних господарських операцій, формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ, наведена у довідці щодо оплати та оприбуткування ТМЦ по ТзОВ «НВП Форсаж плюс» за березень 2018 року (том 1, а. с. 245).
Судом також встановлено, що 17.10.2017 між ТзОВ «Промелектроніка» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір поставки №684/кт, на виконання умов якого ТзОВ «Промелектроніка» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» СПТ-88-2,2 л сигналізатор помпажа в кількості 7 шт. згідно актів приймання-передачі ТМЦ б/н від 09.01.2018 в кількості 5 шт. та б/н від 11.01.2018 в кількості 2 шт. (том 1, а. с. 246-253, том 2, а. с. 6, 10).
Однак, після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №3545/1841 в кількості 4 шт., оскільки 3 шт. не пройшли вхідний контроль на підприємстві та були повернуті постачальнику згідно акту повернення некондиційної продукції №01/02-3 від 01.02.2018 та експрес-накладної №59998058556668 від 06.02.2018 (том 2, а. с. 13, 14-15, 16, 17, 18).
Як вбачається з матеріалів справи, постачальником була виписана видаткова накладна №РН-0000371 від 01.03.2018, також Постачальником була виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №14 від 01.03.2018 на загальну суму 1 151 229,02 грн. (в т. ч. ПДВ 191 871,50 грн.) (том 2, а. с. 1, 3); за вказані ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №772 від 21.03.2018 на загальну суму 1 151 229,02 грн. (том 2, а. с. 4)
Крім того, на вказані ТМЦ постачальником були надані сертифікати якості вих. 0901 від 09.01.2018 та вих. 1101 від 11.01.2018 та (том 2, а. с. 7, 11).
Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладними перевізника ТзОВ «Нова Пошта» № 59000309603892 від 09.01.2018 та № 59000310133538 від 11.01.2018 (том 2, а. с. 5, 9).
Також між ТзОВ «Промелектроніка» та ДП «ЛРЗ «Мотор» 06.12.2017 укладено договір поставки №818/кт, на виконання умов якого ТзОВ «Промелектроніка» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» СП - 20 У свеча в кількості 21шт. згідно актів приймання-передачі ТМЦ б/н від 09.01.2018 - в кількості 20 шт., б/н від 24.01.2018 - в кількості 1шт.
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №1855.
Постачальником була виписана видаткова накладна №РН-0000370 від 01.03.2018, а також виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №15 від 01.03.2018 на загальну суму 435 960,00 грн. (в т. ч. ПДВ 72 660,00 грн.).
За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №716 від 19.03.2018 на загальну суму 435 960,00 грн. (в т. ч. ПДВ 72 660,00 грн.).
На вказані ТМЦ постачальником були надані сертифікати якості вих.0901 від 09.01.2018 та вих.2401 від 24.01.2018.
Крім того, факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладними перевізника ТзОВ «Нова Пошта» № 59000309603892 від 09.01.2018 та № 59000312896400 від 24.01.2018 (том 2, а. с. 19-40).
22.06.2017 між ТзОВ «Промелектроніка» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір поставки №390/кт, на виконання умов якого ТзОВ «Промелектроніка» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» 99.12.90.034.865.16 3Ч ексцентрик в кількості 36 шт. згідно акту приймання-передачі ТМЦ б/н від 25.01.2018; 0101.0225 вставка в кількості 4 шт. згідно акту приймання-передачі ТМЦ б/н від 20.12.2017, які після проходження вхідного контролю були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картках складського обліку матеріалів підприємства №1457 на ексцентрик - 36 шт. та №1006 вставка - 4шт.
Як вбачається з матеріалів справи, постачальником була виписана видаткова накладна №РН-0000369 від 01.03.2018, виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №16 від 01.03.2018 на загальну суму 147 351,84 грн. (в т. ч. ПДВ 24 558,64 грн.), а також надано сертифікат якості вих.2501 від 25.01.2018.
За поставлені ТМЦ були здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №715 від 19.03.2018 на загальну суму 147 351,84 грн. (в т. ч. ПДВ 24 558,64 грн.).
Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладними перевізника ТзОВ «Нова Пошта» № 59000305417623 від 20.12.2017 та № 59000313166092 від 25.01.2018.
Загальна інформація про здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ наведені у довідці щодо оплати та оприбуткування ТМЦ по ТзОВ «Промелектроніка» за березень 2018 року (том 2, а. с. 41-67).
Як встановлено в ході судового розгляду справи, 06.02.2018 між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТзОВ «Імпера Груп» укладено договір поставки №71, на виконання умов якого ТзОВ «Імпера Груп» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» канат 12Х18Н10Т 2,5 мм Гост 2172-80-500 м. згідно видаткової накладної №Б294 від 06.02.2018. Після проходження вхідного контролю, вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №636. Постачальником була виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №63 від 06.02.2018р. на загальну суму 323 436,00 грн. (в т. ч. ПДВ: 53906,0 грн.) та надано сертифікат якості №14240 від 06.02.2018. За поставлені ТМЦ здійсненні розрахунки у безготівковій формі згідно платіжного доручення №688 від 19.03.2018 на загальну суму 323 436,00 грн. (в т. ч. ПДВ 53906,0 грн.). Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладною перевізника ТзОВ «Нова Пошта» № 59000316363163 від 08.02.2018.
20.02.2018 між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТзОВ «Імпера Груп» укладено договір поставки №96, на виконання умов якого ТзОВ «Імпера Груп» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» кільце розкатне ХН77ЮРУ-ВД ф 427*398*120 ТУ 14-1-684-73 в кількості 2шт. згідно видаткової накладної №Б534 від 23.02.2018; кільце розкатне ХН77ЮРУ-ВД 386*358*120 ТУ 14-1-684-73 в кількості 3 шт. згідно видаткової накладної №Б533 від 23.02.2018.
Після проходження вхідного контролю, вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картках складського обліку матеріалів підприємства №1963 та №1964 відповідно.
Постачальником були виписані та належним чином зареєстровані у ЄРПН податкові накладні №318 від 23.02.2018 на загальну суму 524 718,26 грн. (в т. ч. ПДВ 87 453,04 грн.) та №319 від 23.02.2018 на загальну суму 793 753,34 грн. (в т. ч. ПДВ: 132 292,22 грн.).
На вказані ТМЦ постачальником було надано виписку із сертифіката якості №28/02-18 від 23.02.2018 та №29/02-18 від 23.02.2018 відповідно.
За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжних доручень №752 від 21.03.2018 на загальну суму 524 718,26 грн. (в т.ч. ПДВ 87 453,04 грн.) та №754 від 21.03.2018 на суму 793 753,34 грн. (в т. ч. ПДВ 132 292,22 грн.).
Факт транспортування ТМЦ підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника ТОВ «ТК «САТ» №005004755 від 23.02.2018.
Також 22.02.2018 між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТзОВ «Імпера Груп» укладено договір поставки №106 від 22.02.2018, на виконання умов якого ТзОВ «Імпера Груп» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» коло ХН70ВМТЮФ-вд (ЄИ826-вд) 20 мм в кількості 24,9 кг та ХН70ВМТЮФ-вд (ЄИ826-вд) 23 мм в кількості - 25,1 кг. згідно видаткової накладної №Б704 від 13.03.2018.
Після проходження вхідного контролю, вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картках складського обліку матеріалів підприємства №1967 на ХН70ВМТЮФ-вд (ЄИ826-вд) 20 мм та №1966 на ХН70ВМТЮФ-вд (ЄИ826-вд) 23мм.
Постачальником була виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №120 від 13.03.2018 на загальну суму 164232,60 грн. (в т. ч. ПДВ: 27372,10 грн.) та надано виписку з сертифіката якості №18/03427 від 13.03.2018.
За поставлені ТМЦ були здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №1467 від 29.05.2018 на загальну суму 164 232,60 грн. (в т.ч. ПДВ 27372,10 грн.).
Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладною перевізника ТзОВ «Нова Пошта» № 20450066314312 від 13.03.2018.
Загальна інформація про здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ, наведена у Довідці щодо оплати та оприбуткування ТМЦ по ТзОВ «Імпера Груп» за березень 2018 року (том 2 а. с. 68-76).
На виконання статутних завдань 22.12.2016 ДП «ЛРЗ «Мотор» (Зберігач) та ТзОВ «Компанія Інженерної Взаємодії Авіації» (Поклажодавець) було укладено Договір відповідального зберігання від 22.12.2016 №872.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору, Поклажодавець передає, а Зберігай приймає на відповідальне зберігання запчастини для авіаційних двигунів та їх агрегатів (надалі майно) для проведення вхідного контрою. Згідно п.1.3 Договору, закупівля Зберігачем майна, що пройшло вхідний контроль та визначене кондиційним здійснюється партіями за окремими договорами.
У зв'язку з цим, між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТОВ «Компанія Інженерної Взаємодії Авіації» було укладено договір поставки №150 від 12.03.2018, на виконання умов якого ТзОВ «Компанія Інженерної Взаємодії Авіації» було поставлено ДП «ЛРЗ «Мотор» підшипник 5-272822Рз в кількості 5 шт. згідно акту приймання - передачі ТМЦ б/н від 16.01.2018. Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №215/2275. Постачальником була виписана видаткова накладна №25 від 13.03.2018, виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №4 від 13.03.2018 на загальну суму 858 000,0 грн. (в т. ч. ПДВ: 143000,00). За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №667 від 19.03.2018 на загальну суму 858 000,0 грн. (в т. ч. ПДВ 143 000,0 грн.). Вказані ТМЦ були наручно доставлені представниками Постачальника на ДП «ЛРЗ «Мотор». Загальна інформація про здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ, зазначених у податкових повідомленнях - рішеннях наведені у Довідці щодо оплати та оприбуткування ТМЦ по ТОВ «Компанія Інженерної Взаємодії Авіації» за березень 2018 року (том 2, а. с. 77-92).
28.02.2018 між ТзОВ «Рейлсервіс» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір поставки №121, на виконання умов якого ТзОВ «Рейлсервіс» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» порошок 53/150 із сплава ЖС-6К по ОСТІ 90126-85 в кількості 10,45 кг згідно видаткової накладної №Б11 від 02.03.2018. Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №451 у кількості 4,0 кг, оскільки 6,45 кг порошку визнано некондиційним та було повернуто постачальнику згідно видаткової накладної №20 від 16.05.2018.
Крім того, постачальником була виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №1 від 02.03.2018 на загальну суму 33 356,40 грн. (в т. ч. ПДВ 5559,40 грн.).
У зв'язку з поверненням постачальнику порошку в кількості 6,45 кг, ДП «ЛРЗ «Мотор» було виписано та зареєстровано у ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №25 від 16.05.2018 до податкової накладної №1 від 02.03.2018, згідно якого скориговано податковий кредит з ПДВ на «- 3431,40 грн.».
За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №1294 від 10.05.2018 на загальну суму 33 356,40 грн. (в т. ч. ПДВ 5559,40 грн.).
На вказані ТМЦ Постачальником було надано виписку із сертифіката якості №34/16-03-18. Факт транспортування ТМЦ підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника ТзОВ «ТК «САТ» №005007266 від 01.03.2018 (том 2, а. с. 93-118).
28.02.2018 між ТзОВ «Рейлсервіс» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір поставки №120, на виконання умов якого ТзОВ «Рейлсервіс» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» коло: ф 40 мм - 71,8кг., ф 24мм - 7 кг, ф 28 мм - 10 кг, ф 12 мм - 26 кг , ф 10 мм - 14,8 кг, ф 16 мм - 90,6 кг, ф 22 мм - 41,4 кг, ф 40 мм - 20,6 кг, ф 34 мм - 52,6 кг, ф 15 мм - 11,0 кг, ф 24 мм -17 кг згідно видаткової накладної №Б12 від 05.03.2018 (том 2, а. с. 130).
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картках складського обліку матеріалів підприємства: №658, №1643, №300, №832, №155, №856, №182, №450, №642, №236, №1288 (том 2, а. с. 131-140).
Постачальником була виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №2 від 05.03.2018 на загальну суму 399 344,50 грн. (в т. ч. ПДВ: 66 557,42 грн.).
За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №1295 від 10.05.2018 на загальну суму 399 344,50 грн. (в т. ч. ПДВ: 66 557,42 грн.), а також надано і документи, які підтверджують якість та походження продукції: документ про якість №161402, виписка із сертифіката якості №12/07-15, сертифікат якості №540-14, сертифікат якості №02728, документ про якість №8-3218, документ про якість №127453, документ про якість №103658.
Факт транспортування ТМЦ, підтверджується товарно-транспортною накладною №Б2 від 05.03.2018 (том 2, а. с. 119-151).
22.02.2018 між ТзОВ «Рейлсервіс» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір поставки №107, на виконання умов якого ТзОВ «Рейлсервіс» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» лента 0,4 мм х ХН60Вт - 28,85 кг згідно видаткової накладної №Б21 від 29.03.2018.
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №305.
Постачальником була виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №8 від 29.03.2018 на загальну суму 134 367,14 грн. (в т. ч. ПДВ 22 394,52 грн.).
За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №1067 від 23.04.2018 на загальну суму 134 367,14 грн. (в т. ч. ПДВ 22 394,52 грн.) та надано сертифікат якості №50513.
Факт транспортування ТМЦ, підтверджується експрес-накладною перевізника ТзОВ «Нова пошта» № 59998060846192 від 29.03.2018 (том 2, а. с. 152-165).
21.03.2018 між ТзОВ «Рейлсервіс» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір поставки №181 від 21.03.2018, на виконання умов якого ТзОВ «Рейлсервіс» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» коло Д 16 Т 200 мм в кількості 52,54 кг згідно видаткової накладної №Б14 від 21.03.2018.
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №226.
Постачальником була виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №9 від 21.03.2018 на загальну суму 11 871,94 грн. (в т. ч. ПДВ 1978,66 грн.).
За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі згідно платіжного доручення №1145 від 25.04.2018 на загальну суму 11 871,94 грн. (в т. ч. ПДВ: 1978,66 грн.), надано сертифікат якості №102226/06.17.
Факт транспортування ТМЦ, підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника ТОВ «ТК «САТ» №005006861 від 21.03.2018 (том 2, а. с. 166-179).
26.03.2018 між ТзОВ «Рейлсервіс» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір поставки №194, на виконання умов якого ТзОВ «Рейлсервіс» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» Коло ХН78Т(ЄИ435) 140 мм в кількості 131 кг, лєнта ХН78Т 0,2 мм в кількості 47,2 кг згідно видаткової накладної №Б17 від 26.03.2018 та коло ХН73МБТЮ-вд (ЄИ698-вд) ф 17 мм в кількості 73 кг, ф 16 мм в кількості 127 кг., ф 15 мм в кількості 100 кг згідно видаткової накладної №Б16 від 26.03.2018.
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картках складського обліку матеріалів підприємства №1968, №75, №303, №325, №663.
Постачальником була виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №11 від 26.03.2018 на загальну суму 442 920,36 грн. (в т. ч. ПДВ 73820,06 грн.) та податкова накладна №13 від 26.03.2018 на загальну суму 667 206,0 грн. (в т. ч. ПДВ 111 201,0 грн.).
За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжних доручень №1202 від 02.05.2018 на загальну суму 442 920,36 грн. (в т. ч. ПДВ 73 820,06 грн.) та №1491 від 29.05.2018 на загальну суму 667 206,0 грн. (в т. ч. ПДВ 111 201,0 грн.).
На вказані ТМЦ Постачальником було надано наступні документи які підтверджують якість та походження продукції: документ про якість №:161456, сертифікат якості №237, документ про якість №131743, документ про якість №2721, виписка із сертифіката якості №12023.
Факт транспортування ТМЦ, підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника ТзОВ «ТК «САТ» №005007321 від 26.03.2018 (том 2, а. с. 180-204).
26.03.2018 між ТзОВ «Рейлсервіс» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір поставки №191, на виконання умов якого ТзОВ «Рейлсервіс» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» Коло 38Х МЮА 56 мм в кількості 47,33 кг згідно видаткової накладної №Б18 від 26.03.2018.
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №1970.
Постачальником була виписана та належним чином зареєстрована у ЄРПН податкова накладна №12 від 26.03.2018 на загальну суму 50 851,73 грн. (в т. ч. ПДВ 8475,29 грн.).
За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №1492 від 29.05.2018 на загальну суму 50 851,73 грн. (в т. ч. ПДВ 8475,29 грн.) та надано сертифікат якості №05/2035.
Факт транспортування ТМЦ підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника ТзОВ «ТК «САТ» №005007321 від 26.03.2018.
Крім того, загальна інформація про здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ наведені у Довідці щодо оплати та оприбуткування ТМЦ по ТзОВ «Рейлсервіс» за березень 2018 року (том 2, а. с. 205-225).
Судом встановлено, що 05.07.2016 між ДП «ЛРЗ «Мотор» (Зберігач) та ТзОВ «НВК «ВК Система» (Поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання майна.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання запчастини для авіаційних двигунів та їх агрегатів (надалі майно) для проведення вхідного контролю (том 2, а. с. 227-229).
Так, 27.06.2017 між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТзОВ «НВК «ВК Система» укладено договір поставки №413/кт, на виконання умов якого ТзОВ «НВК «ВК Система» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» ролікопідшипник 5-272822РЗ в кількості 2 шт згідно актів приймання передачі ТМЦ №84 від 20.03.2017 в кількості 1 шт. та №86 від 23.03.2018 в кількості 1 шт.
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №215/2275.
Постачальником були виписані видаткові накладні №РН-010 від 26.03.2018 та №РН-016 від 30.03.2018 та податкові накладні №4 від 26.03.2018 на загальну суму 125 400.00 грн. (в т. ч. ПДВ 20 900,0 грн.) та №5 від 30.03.2018 на загальну суму 125 400,00 грн. (в т. ч. ПДВ: 20 900,0 грн.)
Матеріалами справи підтверджено, що за поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі згідно платіжних доручень №848 від 30.03.2018 на загальну суму 125 400,00 грн. (в т. ч. ПДВ: 20 900,0 грн.) та №851 від 30.03.2018 на загальну суму 125 400,00 грн. (в т. ч. ПДВ: 20 900,0 грн.)
Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладною перевізника ТзОВ «Нова Пошта» № 59000325495179 від 20.03.2018 згідно акту приймання передачі ТМЦ №84 від 20.03.2017; згідно акту приймання передачі ТМЦ №86 від 23.03.2018 ТМЦ були нарочно доставлені на ДП «ЛРЗ «Мотор» представниками постачальника.
Також, на виконання умов вказаного Договору, ТОВ «НВК «ВК Система» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» Шарикопідшипник 65-1000095К в кількості 35 шт згідно акту прийому-передачі ТМЦ №81 від 19.12.2017.
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №227 в кількості 27 шт., оскільки 8 шт. не пройшли вхідний контроль на підприємстві та були повернуті постачальнику згідно акту повернення некондиційної продукції №01/02-2 від 01.02.2018 та експрес-накладної №59000315116939 від 03.02.2018.
Постачальником була виписана видаткова накладна №РН-009 від 05.03.2018, податкова накладна №2 від 05.03.2018 на загальну суму 5 508,0 грн. (в т. ч. ПДВ 918,00 грн.).
За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №669 від 19.03.2018 на загальну суму 5 508,0 грн. (в т. ч. ПДВ 918,0 грн.).
Факт транспортування ТМЦ, підтверджується експрес-накладною перевізника ТзОВ «Нова Пошта» № 59000305800461 від 21.12.2017.
Загальна інформація про здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ наведені у Довідці щодо оплати та оприбуткування ТМЦ по ТзОВ «НВК «ВК Система» за березень 2018 року (том 2, а. с. 230-250, том 3, а. с. 1-9).
Як встановлено судом, 27.06.2017 між ТзОВ «Промелектронкомплект» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір поставки №409, на виконання умов якого ТзОВ «Промелектронкомплект» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» сигналізатор перепаду тиску СП-0,6ЄТ1 в кількості 5 шт. згідно акту прийому - передачі ТМЦ №1 від 12.02.2018.
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів підприємства №3792/18213.Постачальником була виписана видаткова накладна №250 від 27.03.2018, податкова накладна №95 від 27.03.2018 на загальну суму 113 250,60 грн. (в т. ч. ПДВ 18875,10 грн.). За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №849 від 30.03.2018. на загальну суму 113 250,60 грн. (в т. ч. ПДВ 18875,10 грн.) та надано сертифікат якості вих.104 від 12.02.2018. Факт транспортування ТМЦ підтверджується експрес-накладною перевізника ТзОВ «Нова Пошта»: № 59000317067149 від 12.02.2018.
Загальна інформація про здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ наведені у Довідці щодо оплати та оприбуткування ТМЦ по ТОВ «Промелектронкомплект» за березень 2018 року (том 3, а. с. 10-26).
Також, 06.03.2018 між ТзОВ «Укпостач» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір поставки №144, на виконання умов якого ТзОВ «Укрпостач» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» стрічка кремнеземна КЛ-11-1,5 мм в кількості 2000 м згідно видаткової накладної №377 від 07.03.2018; стрічка кремнеземна КЛ-11-3,5 мм в кількості 2000 м згідно видаткової накладної №378 від 07.03.2018 та стрічка кремнеземна КЛ-11-5 мм в кількості 2000 м згідно видаткової накладної №379 від 07.03.2018.
Після проходження вхідного контролю вказані ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картках складського обліку матеріалів підприємства №8, №81, №82. Постачальником були виписані та належним чином зареєстровані у ЄРПН податкові накладні №31 від 07.03.2018 на загальну суму 119 400,00 грн. (в т. ч. ПДВ 19 900,00 грн.); №32 від 07.03.2018 на загальну суму 119 400,0 грн. (в т. ч. ПДВ 19 900,00 грн.) та №33 від 07.03.2018 на загальну суму 119 400,00 грн. (в т. ч. ПДВ 19 900,00 грн.). За поставлені ТМЦ були повністю здійсненні розрахунки у безготівковій формі, згідно платіжних доручень №666 від 19.03.2018 на загальну суму 119 400,00 грн. (в т. ч. ПДВ 19 900,00 грн.); №676 від 19.03.2018 на загальну суму 119 400,00 грн. (в т. ч. ПДВ 19 900,00 грн.) та №668 від 19.03.2018 на загальну суму 119 400,00 грн. (в т. ч. ПДВ 19 900,00 грн.) На вказані ТМЦ Постачальником було надано Паспорти. Факт транспортування ТМЦ, підтверджується експрес-накладною перевізника ТзОВ «Нова Пошта» № 59998059849361 від 07.03.2018.
Загальна інформація про здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ, наведені у Довідці щодо оплати та оприбуткування ТМЦ по ТзОВ «Укрпостач» за березень 2018 року (том 3, а. с. 28-53).
На думку суду, подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із придбання позивачем у ТзОВ "НВП Форсаж плюс", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Імпера Груп", ТзОВ "Компанія Інженерної Взаємодії Авіації", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система", ТзОВ "Промелектрокомплект", ТзОВ "Укрпостач" товарів за договорами поставок, які мають тісний взаємозв'язок із господарською діяльністю позивача. При цьому вказані первинні документи досліджувалися під час проведення перевірки, про що зазначено в акті, недоліків в їх оформлені відсутні, що не заперечує відповідач. Розрахунки між сторонами проведені у повному обсязі, що підтверджує в акті перевірки і сам відповідач, тобто спір з цього приводу відсутній. Позивач суму ПДВ, сплачену продавцям-контрагентам в ціні товару, відніс до податкового кредиту, як це визначено правилами ПК України.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність наявності сертифікатів, які підтверджують якість поставленої продукції на кожну партію товару, адже, наявність чи відсутність документів, що посвідчують якість товару жодним чином не впливає на відображення у бухгалтерському та податковому обліку таких господарських операцій. Тобто, вказані документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання товару. Разом з тим, в матеріалах справи наявні копії сертифікату визнання вимірювальних можливостей від 19.12.2017 №ПТ-298/17, сертифікату схвалення організації з технічного обслуговування та ремонту від 09.12.2016, сертифікату Bureau Veritas Certification, які з огляду на специфіку діяльності позивача свідчать про організацію власного вхідного контролю під час надходження на підприємство запчастин до авіадвигунів з метою їх перевірки на якість (том 1, а. с. 52-55).
Надаючи оцінку доказам, на які посилається відповідач, зокрема, наявність в автоматизованих інформаційних системах ДФС інформації про обрив ланцюга постачання товарно-матеріальних цінностей, які були реалізовані ДП «ЛРЗ «Мотор» його контрагентами - ТзОВ "НВП Форсаж плюс", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Імпера Груп", ТзОВ "Компанія Інженерної Взаємодії Авіації", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система", ТзОВ "Промелектрокомплект", ТзОВ "Укрпостач", а також відсутність можливостей продавців, з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладеного договору, суд не заперечує можливостей використовувати податкову інформацію.
Статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України).
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Як вбачається з акта перевірки, зустрічні звірки або перевірки з питань підтвердження отриманих від ДП «ЛРЗ «Мотор» відомостей щодо відносин з іншими контрагентами, зокрема, ТзОВ "НВП Форсаж плюс", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Імпера Груп", ТзОВ "Компанія Інженерної Взаємодії Авіації", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система", ТзОВ "Промелектрокомплект", ТзОВ "Укрпостач" контролюючим органом не проводились.
У даному випадку відповідач використав інформацію наявну в автоматизованих інформаційних системах ДФС щодо господарської діяльності контрагентів позивача без аналізу первинних документів таких платників податків. Оскільки зустрічні звірки жодного із контрагентів позивача фактично не проводились, тому аналітична інформація автоматизованих інформаційних систем ДФС про відсутність у контрагентів-постачальників необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів не можуть бути підставою для висновку щодо здійснення позивачем правочинів без мети настання реальних наслідків, проведення безтоварних операцій, та, відповідно, однією з підстав для висновку про завищення сум податкового кредиту з ПДВ та в результаті прийняття податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та зменшення розміру від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту. Такі висновки є лише припущенням контролюючих органів.
З наведених підстав суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів-постачальників позивача ТзОВ "НВП Форсаж плюс", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Імпера Груп", ТзОВ "Компанія Інженерної Взаємодії Авіації", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система", ТзОВ "Промелектрокомплект", ТзОВ "Укрпостач" по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Суд звертає увагу, що такий висновок відповідача є лише припущення про ймовірні порушення податкового законодавства учасниками господарських операцій. Проте судом не встановлено, що відомості, які містяться в досліджених судом та податковою перевіркою первинних документах, є неповними, недостовірними та (або) суперечливими, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена в судовому порядку, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. У свою чергу, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спори між сторонами щодо недійсності договорів відсутні. Контролюючим органом також не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та вказаними контрагентами вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Суд також звертає увагу, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання іншими платниками податків податкових обов'язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця - платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення покупця права на отримання податкової вигоди за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента, злагодженість дій між ними або про те, що він діяв без належної обачності у виборі контрагента. Будь-яких доказів, що позивач при здійсненні господарської діяльності із вищезгаданими контрагентами діяв недобросовісно, контролюючий орган не надав суду.
Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №826/6280/13-а, від 27.03.2018 №816/809/17.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі № 3991/03 «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Європейський суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
На момент фактичного виконання господарських операцій усі контрагенти позивача як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, були зареєстрованими платниками ПДВ. В ході судового розгляду факту узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями встановлено не було.
При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.
Крім того, акт перевірки не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов'язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності і які є доведеними у встановленому порядку. Водночас, вироків суду відносно названих контрагентів позивача, які набрали законної сили, під час розгляду справи контролюючим органом не надано. Податковим органом не надано суду доказів того, що авіазапчастини, які згідно з первинними документами придбані, оприбутковані та використані позивачем у своїй господарській діяльності, були отримані незаконним шляхом.
У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.
Водночас, судовими рішеннями від 27.07.2018 у справі №803/872/18, від 10.10.2018 у справі №0340/1470/18, від 15.11.2018 у справі №0340/1814/18 підтверджується систематичний характер взаємовідносин між позивачем та ТзОВ «НВП «Форсаж плюс», ТзОВ «Імпера Груп», ТзОВ «Промелектроніка» за операціями з постачання запчастин до авіадвигунів.
Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Таким чином, суд вважає, що у ході розгляду справи судом досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України є підставою для податкового обліку (договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, документи про оплату) та встановлено реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ "НВП Форсаж плюс", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Імпера Груп", ТзОВ "Компанія Інженерної Взаємодії Авіації", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система", ТзОВ "Промелектрокомплект", ТзОВ "Укрпостач". Вказані документи містять відомості, які повністю відображають суть господарських операцій між позивачем та його контрагентами та у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності позивача.
Натомість відповідачем не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, оскільки він не володіє (чи володіє не у повній мірі) перевіреною, задокументованою та офіційною інформацією. Ним не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки позивача і його контрагентів та злагодженості дій між ними.
Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина друга статті 77 КАС України), який мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит з придбання товарів у його постачальників ТзОВ "НВП Форсаж плюс", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Імпера Груп", ТзОВ "Компанія Інженерної Взаємодії Авіації", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система", ТзОВ "Промелектрокомплект", ТзОВ "Укрпостач" сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались. Таким чином, довести правомірність свого рішення зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність прийнятих Офісом ПП ДФС податкових повідомлень-рішень від 13.07.2018 №0006324812, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2018 року у сумі 931 719,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 465 859,50 грн. та №0006334812, яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 397 476 ,00 грн., з огляду на що останні підлягають скасуванню.
При цьому судом враховано сформовану Європейським судом з прав людини позицію, згідно з якою хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01 липня 2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36). Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. пункт 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Враховуючи наведене, суд вважає недоцільним надавати правову оцінку доводам, які не мають вирішального значення для вирішення.
Відтак, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 13.07.2018 №0006324812 та №0006334812 слід визнати протиправними та скасувати.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання вчинити дії шляхом внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування за декларацією за березень 2018 року у сумі 931 719,00 грн., то суд вважає, що у її задоволенні належить відмовити з таких мотивів і підстав.
Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з пунктом 200.10 статті 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Водночас, пунктом 200.15 статті 200 ПК України передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України обумовлено, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
В силу вимог підпункту 200.7.1 пункту 207.1 статті 207 ПК України, пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Як передбачено пунктом 6 вказаного Порядку, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, яким суд надав правову оцінку. В свою чергу, позивачем не доведено, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі не будуть вчинені дії в межах, встановлених Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, щодо внесення до Реєстру інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню ДП "ЛРЗ "Мотор" як платнику податків.
Таким чином, зазначена позовна вимога є передчасною, спрямована на можливе порушення права позивача у майбутньому, а тому у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання Офісу великих платників податків ДФС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ необхідні дані щодо відшкодування ПДВ за декларацією за березень 2018 року у сумі 931 719,00 грн. слід відмовити.
Відтак, позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки суд задовольняє позов частково, то відповідно до вимог частини третьої статті 139 КАС України слід присудити на користь позивача здійснені ним і документально підтверджені судові витрати (судовий збір, сплачений згідно з платіжним дорученням від 12.04.2019 №2310) у сумі 19 210,00 грн. за вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень. Решта сума судового збору в розмірі 1 921,00 грн. у зв'язку із відмовою в задоволенні позовної вимоги зобов'язального характеру відшкодуванню позивачу не підлягає.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Позов Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 08029701) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 13 липня 2018 року №0006324812 та №0006334812.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 08029701) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11г, ідентифікаційний код юридичної особи 39440996) понесені судові витрати у сумі 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя А.Я. Ксензюк
Повне судове рішення складено 01.08.2019.