Справа № 199/4873/19
(2-з/199/53/19)
29.07.2019
року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Руденко В.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння та земельної ділянки, встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу,-
Позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння та земельної ділянки,встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу,а саме просить суд накласти арешт на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 9460643) та заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам провадити будь-які дії, пов'язані з відчуженням вказаних частин житлового будинку та земельної ділянки, а також провадити інші реєстраційні дії, до розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (ч.2 ст. 149 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову, подана позивачем по справі, підлягає частковому задоволенню та позов має бути забезпечений шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження та розпорядження спірного майна, оскільки реалізація майна може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову. Щодо накладення арешту на майно, суд вважає такий захід забезпечення позову є недоцільним, оскільки передбачає неможливість користування майном.
Тому, суд, керуючись ст. 151-152 ЦПК України, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння та земельної ділянки, встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу, - задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду 1/2 частину земельної ділянки та 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 .
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 15-денний термін з дня її проголошення через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги.
Суддя