Справа № 202/5151/19
Провадження № 1-кс/202/8232/2019
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
31 липня 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019040630001191 від 11.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 звернувся з погодженим із прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 клопотанням, в якому просить накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві приватній власності належить померлій ОСОБА_4 а саме:
- квартиру АДРЕСА_1 ;
- квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Аналіз наведеної норм свідчить, що арешт у кримінальному провадженні накладається задля забезпечення конкретно визначеної мети (збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди) на майно, щодо якого існують ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.
Частиною другою статті 171 КПК України встановлені вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна.
Зокрема, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету арешту відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Клопотання слідчого про арешт майна вказаним вимогам не відповідає.
Так, у клопотанні слідчий просить накласти арешт для збереження нерухомого майна померлої. При цьому із клопотання слідчого не вбачається, що відносно цього майна існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо та з боку яких осіб.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, клопотання слідчого про арешт майна необхідно повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин.
Керуючись ст. 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна, подане в кримінальному провадженні № 12019040630001191 від 11.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1