Справа № 200/16348/17
Провадження № 2а/200/92/19
30 липня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
за участю секретаря: Стрипи М.П.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Ховрич О.А.
розглянувши у загальному позовному провадженні в залі суду м.Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, -
22 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги наступним.
Позивач та її недієздатна сестра інвалід 2 групи ОСОБА_5 є власниками на праві спільної часткової власності житлового будинку АДРЕСА_1 . Вони не можуть безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном, внаслідок того, що власник сусіднього домоволодіння ОСОБА_4 самочинно реконструювала сарай під житловий будинок, та відстань від стіни її будинку до стіни будинку позивача складає близько 1,5 метра, що порушує вимоги протипожежної безпеки. Позивач 22 квітня 2017 року звернулася до відповідача зі скаргою на незаконне будівництво та просила провести перевірку відповідності реконструкції ОСОБА_4 сараю під жилий будинок вимогам чинного законодавства та місцевим правилам забудови населених пунктів, винести припис про усунення порушень норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, та звернутися з позовом до ОСОБА_4 щодо знесення частини прибудови. Однак відповідач не здійснив перевірку, посилаюсь виключено на те, що ОСОБА_4 не забезпечує йому допуск до свого домоволодіння, а повноваженнями щодо примусового впливу відповідач не наділений. Однак позивач неодноразово зверталася до Новокодацького ВП ДМВ ГУНП України в Дніпропетровській області, де її запевнили, що готові будь-коли забезпечити доступ представникам відповідача до домоволодіння ОСОБА_4 . Але відповідач жодного разу не визначив конкретну дату, коли він просить цей доступ йому забезпечити.
Враховуючи викладене, позивач просив суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії - провести перевірку відповідності реконструкції сараю під житловий будинок, здійсненої гр. ОСОБА_4 у її домоволодінні по АДРЕСА_2 , законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів і винести відповідне рішення за результатами цієї перевірки.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. від 27 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідач 19.06.2018 року надав відзив на позовну заяву, де вказав, що Управлінням неодноразово здійснювались всі можливі заходи для проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування за адресою АДРЕСА_2 , про що були видані накази від 15.12.2016 року, від 23.10.2017 року, від 29.05.2018 року, підставою для видання яких були звернення позивача. Тому факт протиправної бездіяльності в діях посадових осіб відповідача відсутній. Проте посадові особи управління жодного разу не були допущені до проведення позапланової перевірки за зазначеною адресою, необхідна для проведення перевірки документація не надана, що унеможливлює проведення перевірки по суті звернення. Остання позапланова перевірка на підставі наказу від 29.05.2018 року відбувалася в період з 31.05.2018 по 06.06.2018 у присутності представників поліції та представника позивача, що підтверджується фото. Власнику нерухомого майна, що знаходиться за вказаною адресою, направлено листа про допуск посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до проведення позапланової перевірки та надання необхідних документів в строк 30 календарних днів з дня отримання вказаного повідомлення. Вважає, що відповідачем добровільно виконані всі можливі заходи для проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування за адресою АДРЕСА_2 . Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
27 вересня 2018 року позивач надав відповідь на відзив, де наполягав на позовних вимогах та вказав, що чинне законодавство не містить норм про заборону проведення перевірки при невстановленні або відсутності суб'єкта містобудування або його представників та допускає здійснення перевірки у разі виявлення факту самочинного будівництва із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ.
12 грудня 2018 року відповідач надав заперечення проти відповіді на відзив, де вказав, що на домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 оформлено право власності, а відтак зазначена будівля не може бути об'єктом самочинного будівництва.
13 грудня 2018 року позивач надав відповідь на заперечення проти відповіді на відзив, де вказав, що за три перевірки, про які йде мова у відзиві на позов, не було складено актів перевірки, протоколів про виявлення порушень, приписів, що є порушенням норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 13 грудня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_4 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача Ховрич О.А. у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов.
Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про дату судового засідання повідомлялася, причини не явки не повідомила.
Вивчивши надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (в редакції Закону України від 3.10.2017р.) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Управління архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради, до Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю зі скаргами на свою сусідку ОСОБА_4 , будинок якої створю їй та її сестрі ОСОБА_5 , яка є інвалідом з дитинства 2 групи, перешкоди у користуванні власним будинком.
Зі скарг вбачається, що позивач та її сестра є власниками будинку АДРЕСА_1 . У 2005 році їх сусіди ОСОБА_7 , домоволодіння яких знаходиться у АДРЕСА_2 , знесли свій сарай і паркан, що розділяв подвір'я. На цьому місці Боєви самочинно збудували двоповерховий будинок на відстані 1,26 м від будинку позивача та поставили паркан на відстані 30 см від будинку позивача. А також вивели водостічну трубу з даху свого будинку в бік будинку позивача, фундамент якого тепер руйнують дощові стоки.
Вказане підтверджується скаргами позивача до відповідача від 22.11.2016 року, від 27.04.2017 року, а також листами Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю ОСОБА_8 від 12.10.2017 року, від 12.04.2018 року.
На підставі вказаних звернень начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюковим А.М. були видані накази:
- № 58/п від 05.12.2016 року «Про проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування за адресою АДРЕСА_2» ,
- № 399 п від 23 жовтня 2017 року ««Про проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування за адресою АДРЕСА_2, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил»,
- № 231п від 29 травня 2018 року «Про проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування за адресою АДРЕСА_2, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил».
Разом з тим, документів, якими оформлено результати вказаних позапланових перевірок, відповідач не надав.
Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності, врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038), Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі Порядок № 553).
Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п.11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Відповідно до п. 12 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Таким чином, видача відповідачем наказу про проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування ще не означає, що така перевірка фактично була проведена, оскільки результати перевірки повинні бути оформлені відповідним документом (п.16 Порядку № 553). У випадку, коли посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю не було допущено до проведення перевірки, також складається відповідний акт.
Проте, відповідач, на якого в даному випадку законом покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав на підтвердження своїх доводів про недопущення посадових осіб до проведення перевірки ні акту про відмову у допуску, ні вимоги на ім'я власнику нерухомого майна, що знаходиться за вказаною адресою, направлено листа про допуск посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до проведення позапланової перевірки та надання необхідних документів в строк 30 календарних днів з дня отримання вказаного повідомлення, про яку йдеться у відзиві відповідача на позовну заяву.
Суд не може прийняти до уваги в якості доказу щодо проведення відповідачем позапланової перевірки на об'єкті містобудування за адресою АДРЕСА_2 долучену до відзиву фотографію, оскільки Порядком № 553 чітко визначено, якими саме документами повинні оформлюватися результати перевірки або факт відмови суб'єкта містобудування у допуску до проведення перевірки, та фотографія таким документом не є.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді звернень позивача не вчинено дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені та законами України, не використано добросовісно свої повноваження, надані чинним законодавством, та взагалі не надано доказів, що ним було вжито заходів для проведення позапланової перевірки, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо інших доводів, вкладених у позові, відзиві на запереченнях на відзив, а саме щодо самочинного будівництва за адресою АДРЕСА_2 , то суд зазначає, що вказані обставини не є предметом позову, крім того, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 19, 44, 77, 241 - 246, 371 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради вчинити певні дії, а саме - провести перевірку відповідності реконструкції сараю під житловий будинок, здійсненої гр. ОСОБА_4 у її домоволодінні по АДРЕСА_2 , законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів і винести відповідне рішення за результатами цієї перевірки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий-суддя: Е.В. Женеску