29.07.2019 м. Дніпро Справа № 908/533/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання Колесник Д.А.
за участю представника позивача - адвоката Сірик Олени Олександрівни, ордер від 29.07.2019 № АЕ1002157;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.06.2019 у справі № 908/533/19 (суддя Мірошниченко М.В.), повний текст рішення складено 07.06.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива», с. Добропілля, Добропільського району, Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м. Запоріжжя
про стягнення суми, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 163 від 26.02.2019) ТОВ «Перспектива» до ТОВ «Український Рітейл» про стягнення 3022442,08 грн заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем товар.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.06.2019 у справі № 908/533/19 позовні вимоги ТОВ «Перспектива» до ТОВ «Український Рітейл» - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Український Рітейл» на користь ТОВ «Перспектива» 2982149,33 грн - заборгованості та 45336,63 грн - судового збору.
Провадження у справі № 908/533/19 в частині позовних вимог про стягнення суми 40292,75 грн основного боргу - закрито.
Задовольняючи частково позов, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлений товар на умовах договору поставки від 26.09.2011 № 26/09-11. При цьому, суд урахував заяву-повідомлення відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами договору поставки на суму 40292,75 грн, а тому провадження у справі в цій частині закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог відповідач просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, стягнувши з ТОВ «Перспектива» сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 68004,95 грн.
Доводи апеляційної скарги мотивовані необґрунтованістю оскаржуваного рішення суду першої інстанції, з підстав допущених порушень норм матеріального і процесуального права.
Аргументи апеляційної скарги фактично зводяться до неналежного дослідження судом доказів - первинних документів, які оформлено з порушенням приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не у відповідності Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
На думку апелянта, наявні у справі первинні документи не містять всіх обов'язкових реквізитів, не можуть підтверджувати факт здійснення поставки товару, оскільки з видаткових накладних неможливо встановити особу, яка відвантажила та отримала товар, встановити повноваження осіб відповідальних за здійснення господарської операції.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач повністю заперечує проти задоволення доводів викладених відповідачем в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними, а рішення суду законним та обґрунтованим.
Посилаючись на зміст абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», позивач вважає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Всі наявні в матеріалах справи видаткові накладні щодо приймання-передачі товару містять найменування, кількість, ціну, дату поставки товару, а також підписи сторін, які завірені відбитками круглих печаток юридичних осіб.
Позивач звертає увагу колегії суддів, що відповідач в апеляційній скарзі не заперечує здійснених позивачем фактичних поставок товару за переліченими у позові видатковими накладними, доказів відмови від прийняття товару матеріали справи не містять, як і не містять будь-яких претензій відповідача щодо поставленого товару, окрім складених Актів розбіжностей по кількості товару.
Відповідач не заявляв про підробку спірних видаткових накладних та не вимагав призначення відповідної судової експертизи у справі. При цьому, факт схвалення відповідачем господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами про здійснення останнім часткових оплат вартості отриманого товару та підписаними між сторонами Актами звіряння розрахунків за грудень 2018 та січень 2019 років, якими зафіксовано стан розрахунків між сторонами, що відповідає змісту п. 6.7. договору поставки.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
26.09.2011 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива» (постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (покупець) укладено договір поставки № 26/09-11 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар, на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Згідно п. 1.2. договору, найменування, асортимент та ціна товару, що постачається зазначається у додатку № 1 «Специфікація/Прайс-лист», який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору, товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку.
Зобов'язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України (п. 2.6.).
Згідно п. 3.1. приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем у місці поставки товару у момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів.
У розділі 6 договору сторони врегулювали ціну товару та порядок розрахунків. У відповідності до п. 6.1. договору ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами специфікації (прайс-листів) та може бути змінена виключно за попереднім узгодженням з покупцем не менше ніж за 15 робочих днів до змін.
Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 6.5.).
Відповідно до п. 11.1. цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.
Сторони не заперечують факт укладення між ними договору.
Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов вищевказаного договору позивач у період з 19.12.2018 по 22.01.2019 здійснив поставку відповідачу товару за видатковими накладними: № 1106 від 19.12.2018 з актом розбіжностей № 0012003818 від 19.12.2018 - поставка на суму 307666,01 грн; № 1114 від 20.12.2018 з актом розбіжностей № 0012003841 від 20.12.2018- поставка на суму 135326,25 грн; № 1130 від 25.12.2018 з актом розбіжностей № 0012003897 від 25.12.2018- поставка на суму 245122,99 грн; № 1136 від 26.12.2018 з актом розбіжностей № 0012003915 від 26.12.2018- поставка на суму 241860,14 грн; № 1144 від 27.12.2018 з актом розбіжностей № 0012003931 від 27.12.2018 - поставка на суму 137742,75 грн; № 1151 від 28.12.2018 з актом розбіжностей № 0012003952 від 28.12.2018 - поставка на суму 166005,50 грн; № 5 від 04.01.2019 з актом розбіжностей № 0012000036 від 04.01.2019 - поставка на суму 246666,41 грн; № 18 від 08.01.2019 з актом розбіжностей № 0012000065 від 08.01.2019 - поставка на суму 253973,70 грн; № 21 від 09.01.2019 з актом розбіжностей № 0012000084 від 09.01.2019 - поставка на суму 248399,42 грн; № 37 від 12.01.2019 з актом розбіжностей № 0012000126 від 13.01.2019 - поставка на суму 177191,47 грн; № 42 від 13.01.2019 з актом розбіжностей № 0012000125 від 13.01.2019 - поставка на суму 184671,27 грн; № 55 від 16.01.2019 з актом розбіжностей № 0012000163 від 16.01.2019 - поставка на суму 183940,81 грн; № 64 від 18.01.2019 з актом розбіжностей № 0012000189 від 18.01.2019 - поставка на суму 159134,15 грн; № 72 від 19.01.2019 з актом розбіжностей № 0012000203 від 19.01.2019 - поставка на суму 179654,52 грн; № 75 від 22.01.2019 з актом розбіжностей № 0012000228 від 22.01.2019 - поставка на суму 179152,97 грн; № 79 від 22.01.2019 з актом розбіжностей № 0012000227 від 22.01.2019 - поставка на суму 201852,72 грн, а також долученими копіями товарно-транспортних накладних (а. с. 17-70).
Відповідно до товарно-транспортних накладних продукція постачалася за супровідними документами на вантаж (видатковими накладними) разом з сертифікатами якості.
Представник відповідача проти факту отримання товару за вищевказаними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними не заперечував.
У перелічених видаткових накладних у графі «отримав(ла)» містяться підписи представників постачальника та покупця з зазначенням їх прізвищ, які скріплені відбитками круглої печатки юридичних осіб.
У товарно-транспортних накладних у графі «прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» також містяться підписи з зазначенням прізвищ відповідальних представників постачальника та покупця, які скріплені відбитком круглої печатки юридичних осіб.
Оплата за товару здійснювалась відповідачем несвоєчасно та без зазначення, за якою конкретно видатковою накладною здійснюється оплата. У платіжних дорученнях, у призначенні платежу відповідач посилався лише на договір поставки № 26/09-11 від 26.09.2011 (а. с. 72-73).
У пункті 6.7. договору № 26/09-11 сторони визначили, що сторони проводять звірку розрахунків за здійсненими поставками товару, для чого покупець готує Акт звірки та направляє його постачальнику.
Як вбачається з підписаних сторонами Актів звіряння взаємних розрахунків, станом на грудень 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 1822804,64 грн; станом на січень 2019 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 3022442,08 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено здійснення відповідачем поставки товару на загальну суму 3022442,08 грн.
Позивач 12.02.2019 листом з описом вкладення направив відповідачу письмову претензію вих. № 126 від 11.02.2019 про наявність заборгованості за договором поставки на загальну суму 3022442,08 грн, яку вимагав сплатити протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії (а. с. 76-79).
Відповідач заборгованість за поставлений товар не сплатив, відповіді на претензію не надав.
Наявність у відповідача простроченої заборгованості за поставлений позивачем товар і є причиною виникнення спору в даній справі.
Відповідно до наявних матеріалів справи правовідносини сторін у даній справі врегульовані нормами діючого законодавства що регулюють договір поставки.
5. Мотиви з яких суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду та відхиляє доводи апеляційної скарги.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням обставин справи в їх сукупності апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Місцевим господарським судом встановлено наявність в матеріалах справи копії заяви-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог за вих. № 472 від 26.02.2019, яка складена відповідачем та адресована позивачу.
Зі змісту вказаної заяви-повідомлення вбачається припинення зобов'язання ТОВ «Український Рітейл» по сплаті за поставлений товар на користь ТОВ «Перспектива» за договором поставки від 26.09.2011 № 26/09-11 повністю/частково заліком зустрічної однорідної вимоги про оплату грошових коштів ТОВ «Перспектива» на користь ТОВ «Український Рітейл» за договором про надання послуг від 26.09.2011 Додаток № 6 до Договору поставки.
Станом на 25.02.2019 за Договором поставки ТОВ «Український Рітейл» є боржником, а ТОВ «Перспектива» - кредитором на суму 3022442,08 грн. Розмір взаємних вимог, які погашаються заліком, становить 40292,75 грн.
У матеріалах справи містяться докази направлення даної заяви-повідомлення позивачу 02.04.2019 разом із відзивом по справі.
Представник позивача заявив, що отримав дану заяву від відповідача лише 08.04.2019, та саме з цієї дати вважає зобов'язання у сумі 40292,75 грн виконаним.
Питання заліку зустрічних однорідних вимог за вих. № 472 від 26.02.2019, які відбулись на підставі заяви-повідомлення не є предметом спору в суді апеляційної інстанції.
Доказів погашення заборгованості за договором у сумі 2982149,33 грн (з урахуванням заліку) апелянт колегії суддів не представив, матеріали справи таких не містять, а тому колегія суддів вважає законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції, оскільки відповідачем не виконано зобов'язання з оплати поставленої продукції у строки, передбачені договором.
Доводи апеляційної скарги про неналежне дослідження судом першої інстанції доказів - первинних документів, які оформлено з порушенням приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не у відповідність Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Умовами договору поставки № 26/09-11 від 26.09.2011 (п. 2.6.) сторони визначили, що зобов'язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом - є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Пунктом 2 ст. 9 Закону також встановлено, що первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995.
Колегією суддів встановлено, що спірні видаткові накладні дійсно підписані та скріплені печатками відповідача без застережень, і містять зазначення на них прізвищ осіб, яка вчинили дані підписи, хоча й не містять зазначення посади особи підписанта.
Умовами Договору сторони визначили порядок приймання товару.
Як зазначалося вище, згідно п. 3.1. договору, приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у місці поставки товару у момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів.
У відповідності до п. 2.15. підписанням цього договору постачальник підтверджує наявність у особи, яка здійснює фактичну передачу товару покупцю, усіх необхідних повноважень, пов'язаних з передачею-прийманням товару покупцю, у т.ч. права підпису будь-яких актів чи інших документів, пов'язаних з передачею-прийманням товару покупцю, а також право отримання від покупця яких-небудь повідомлень та/чи претензій, які відносяться до даного договору та/чи його виконання.
Відповідно до п. 2.16. договору, постачальник зобов'язався зазначити у всіх документах, пов'язаних з поставкою (у тому числі у товарній накладній, рахунках-фактурах та інших супровідних документах), своє найменування, номер та дату договору, номер та дату замовлення. У податковій накладній постачальник повинен зазначити номер та дату договору.
Згідно з п. 3.2 договору, якщо при передачі товару покупцю виявиться невідповідність товару вимогам даного договору, покупець має право відмовитися від отримання даного товару, зробивши відповідну відмітку у накладній.
Якщо при прийманні товару виявиться невідповідність супровідних документів поставленому товару, умовам договору чи вимогам законодавства (кількість, ціна, інші обов'язкові реквізити первинних документів), покупець вправі відмовитися від приймання товару або прийняти товар, якщо якість товару відповідає вимогам договору (п. 3.4).
Якщо при прийманні товару виявилась невідповідність (помилки) у супровідних документах або невідповідність товару, що приймається, супровідним документам, у момент приймання складається акт розбіжностей за участі представника покупця та особи, яку здійснювала доставку (передачу) товару, у якому зазначаються виявлені при прийманні невідповідності. На товарній накладній ставиться відмітка про складення акта розбіжностей (п. 3.5).
Згідно п. 3.6 разом із товаром постачальник зобов'язаний пред'явити такі супровідні документи: замовлення на поставку з відміткою постачальника (підписом та печаткою) про отримання замовлення; товарну накладну; товарно-транспортну накладну; податкову накладну; посвідчення якості товару; інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України; довіреність на представника постачальника чи перевізника, яка надає право передачі товару, фіксації фактів невідповідності товару та/або супровідних документів умовам договору чи законодавства, отримання листів та документів від покупця.
Якщо супровідні документи не будуть надані разом із товаром, покупець має право відстрочити дату розрахунків з постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів (п. 3.8). У разі відмови від приймання товару складається акт розбіжностей у порядку, передбаченому п. 3.5 даного договору, із зазначенням причини відмови від приймання (п. 3.10).
При цьому, колегія суддів зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію (в первинних документах), зокрема відсутність зазначення посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, за наявності на документі підпису матеріально-відповідальної особи, відомостей про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо, що дозволяє ідентифікувати господарську операцію, не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, що достовірність здійснення господарських операцій за такими первинними документами підтверджена іншими належними доказами у справі, зокрема доказами, які свідчать про відображення здійснення спірних господарських операцій з поставки та отримання товару в податковому обліку господарських товариств.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 908/733/16.
Крім того, колегія суддів враховує, що прийняття товару відповідачем підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, Актами розбіжностей до видаткових накладних, Актами взаємних розрахунків за грудень 2018 та січень 2019 років, платіжними дорученнями про часткову оплату за отриманий товар за договором, а також заявою-повідомленням про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якому є посилання на загальну суму поставленого товару за договором поставки від 26.09.2011 № 26/09-11.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про втрату, підробку чи інше незаконне використання третіми особами печатки відповідача всупереч його волі.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає недоведеним апелянтом факту не підтвердження первинними документами здійснення позивачем поставок товару, оскільки, як правильно зазначено місцевим господарським судом, неістотні недоліки у видаткових накладних, про які зазначив відповідач, не роблять дані накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.
6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна правова оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому місцевий господарський суд дійшов до правильних та обґрунтованих висновків про часткове задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 2982149,33 грн - основного боргу.
Відтак, підстав для скасування або зміни цього рішення, передбачених ст. 277 ГПК України колегією суддів не виявлено.
Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
7. Розподіл судових витрат.
У зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за її подання у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.06.2019 у справі № 908/533/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 01.08.2019.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Л.М. Білецька
А.Є. Чередко