пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
01 серпня 2019 р. Справа № 903/384/19
Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни
за відсутності представників сторін у зв'язку з їх неявкою в судове засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватної фірми "Скорпіон-Сервіс", м. Луцьк
до відповідача: Луцької міської ради, м. Луцьк
про визнання поновленим договору оренди землі
Суть спору: Приватна фірма "Скорпіон-Сервіс" звернулась до господарського суду з позовом від 22.05.2019р. до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі, зареєстрованого в Книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі 27.03.2007р. за №040707700089, викладеного у новій редакції згідно додаткових угод про поновлення договору оренди землі від 18.04.2012р. та №2 від 25.12.2013р., вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на новий строк на тих самих умовах, в редакції запропонованій позивачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на укладення 02.02.2007р. між сторонами договору оренди землі з додатковими угодами про поновлення договору оренди землі від 18.04.2012р. та №2 від 25.12.2013р., повідомлення позивачем у строк, встановлений договором оренди землі від 02.02.2007р., відповідача про намір продовжити термін дії договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 02.02.2007р. з додатковими угодами до нього, надіслання одночасно з повідомленням проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, ненадання відповідачем у строк, встановлений ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", заперечення щодо продовження терміну дії договору оренди землі та повідомлення Луцькою міською радою позивача про необхідність надання додаткових документів, порушення відповідачем у зв'язку з цим положень ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".
Ухвалою суду від 24.05.2019р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.06.2019р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.
29.05.2019р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання вих.№75 від 27.05.2019р. про об'єднання в одне провадження справ №№ 903/383/19, 903/382/19, 903/384/19, 903/381/19 та 903/380/19, за якими Господарським судом Волинської області відкриті провадження.
14.06.2019р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з обгрунтовуючими відзив документами та доказами в підтвердження надіслання останнього на адресу позивача у справі, в котрому відповідач позов заперечив та просив суд відмовити в задоволенні останнього з наступних підстав:
Між Луцькою міською радою та ПФ "Скорпіон-Сервіс" було укладено договір оренди землі від 02.02.2007р. площею 82 кв.м., яка знаходиться на АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_1 ), строком на 5 років.
Строк дії договору було поновлено додатковою угодою від 18.04.2012р. № 1 на 1 рік та додатковою угодою від 25.12.2013р. № 2 на 5 років.
06.03.2019р. ПФ "Скорпіон-Сервіс" звернулося з листом до Луцької міської ради, в якому фірма ініціювала питання поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. До листа-повідомлення було додано проект додаткової угоди.
У листі - відповіді від 11.03.2019р. Луцька міська рада повідомила ПФ "Скорпіон-Сервіс" про необхідність подати додаткові документи, передбачені в формулярі заяви Ф-01/ІК-226/29/27.
Необхідність подання орендарем копії договору оренди землі зумовлена тим, що до 01.01.2011р. виконання функцій щодо надання в оренду земельних ділянок комунальної власності та укладення договорів оренди землі забезпечувалося Управлінням Держземагентства у Луцькому районі Волинської області. Згідно розпорядження Луцького міського голови від 19.01.2011р. № 13 зі змінами, внесеними розпорядженням від 03.03.2011р. № 86, повноваження щодо надання в оренду земельних ділянок комунальної власності, поновлення договорів оренди землі та укладення договорів оренди землі були передані Управлінню земельних ресурсів Луцької міської ради.
Згідно вищевказаних розпоряджень, Управлінням Держземагентства у Луцькому районі Волинської області передавалися в Управління земельних ресурсів Луцької міської ради оригінали других примірників договорів оренди землі для їх постійного зберігання.
Оскільки оригінали других примірників договорів оренди землі не були передані в повному обсязі та враховуючи, що Управлінням земельних ресурсів Луцької міської ради неодноразово були виявлені розбіжності в примірниках договорів, які зберігаються в Луцькій міській раді та в примірниках договорів, які зберігаються в орендарів земельних ділянок, то в переліку документів, які необхідні для поновлення договору оренди землі передбачена копія договору оренди землі.
Стосовно необхідності подання орендарем копії рішення Луцької міської ради про надання в оренду земельних ділянок відповідач засвідчив, що оскільки поновлення договору оренди землі громадянам є адміністративною послугою, яка надається департаментом Луцької міської ради "Центр надання адміністративних послуг" в 15-денний строк, а строк видачі архівним відділом Луцької міської ради та департаментом "Центр надання адміністративних послуг" копій рішень міської ради, як структурним підрозділам міської ради, так і громадянам, суб'єктам господарювання, становить 30 днів, то надання орендарями копій вищевказаних рішень міської ради необхідне для дотримання термінів надання Луцькою міською радою адміністративної послуги (поновлення договору оренди землі).
Щодо необхідності подання орендарем додатку до рішення міської ради відповідач зауважив, що згідно статті 33 Закону України "Про оренду землі", у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Для підтвердження того, що межа земельної ділянки на момент поновлення договору оренди землі відповідає межі земельної ділянки, яка передана в оренду по акту приймання-передачі орендарю, згідно договору оренди землі, необхідне розроблення додатку до рішення міської ради на актуальній топографо-геодезичній зйомці з зазначенням межі земельної ділянки, яка була надана в оренду та фактичної межі користування земельною ділянкою.
Необхідність подання орендарем копій документів, які підтверджують право власності особи на нерухоме майно зумовлене тим, що відповідно до пункту 3 статті 124 та абзацу 1 пункту 2 статті 134 Земельного Кодексу України, земельна ділянка, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, може передаватись в користування лише власнику нерухомого майна.
Згідно з пункту 2 статті 120 Земельного Кодексу України, у разі, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Стосовно необхідності подання орендарем витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відповідач засвідчив, що витяг з Державного земельного кадастру містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, відповідно до яких Луцькою міською радою готується проект рішення про поновлення договору оренди землі.
Вимога стосовно подання орендарем довідки Луцької ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області обгрунтована тим, що своєчасне внесення орендної плати за земельну ділянку є однією із істотних умов договору оренди землі. У разі невиконання орендарем даної умови або за наявності заборгованості договір оренди землі поновленню не підлягає.
Також відповідач звернув увагу суду на наявність в Луцької міської ради листа ГУ ДФС у Волинській області від 14.05.2019р. про наявність кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків ПФ "Скорпіон - Сервіс". Враховуючи, що сплату орендної плати за землю, земельного податку у м. Луцьку контролюють органи ГУ ДФС у Волинській області, вимога щодо надання від ПФ "Скорпіон Сервіс" підтвердження сплати орендної плати за землю повністю обгрунтована.
Крім того, відповідач зауважив, що поновлення договору оренди землі є послугою Департаменту ЦНАП, яка в свою чергу, затверджена рішенням Луцької міської ради. Для отримання даної послуги необхідно подати заяву з додатками за формою Ф-01/ІК-226/29/27.
Порядок визнання актів органів місцевого самоврядування такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, визначений законом.
Рішення Луцької міської ради від 07.09.2017р. №30/10 "Про затвердження реєстру адміністративних послуг" є чинним, у встановленому законом порядку не скасоване, тому підлягає до виконання в тому числі всіма суб'єктами господарювання на території м. Луцька.
Позивачем, на переконання відповідача, в позовній заяві не наведено жодної вмотивованої підстави порушення його прав Луцькою міською радою.
Протокольною ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.06.2019р. було відмовлено в задоволені клопотання позивача про об'єднання в одне провадження справ №№ 903/383/19, 903/382/19, 903/384/19, 903/381/19 та 903/380/19, за якими Господарським судом Волинської області відкриті провадження, а також судом було оголошено в судовому засіданні перерву до 18.07.2019р. для надання можливості представнику позивача ознайомитись із відзивом відповідача на позовну заяву та підготувати письмові пояснення.
24.06.2019р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача з описом вмісту цінного листа від 24.06.2019р. в підтвердження направлення відповідних матеріалів на адресу відповідача, в котрій позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та даній відповіді на відзив.
При цьому, позивач засвідчив наступне:
Твердження відповідача стосовно того, що необхідність подання позивачем - ПФ "Скорпіон- Сервіс" документів, зазначених у формулярі заяви Ф-01/ІК-226/29/27, викликана наявністю розбіжностей в примірниках договору оренди землі не відповідають дійсності, оскільки уповноваженими особами Луцької міської ради та ПФ "Скорпіон-Сервіс" підписувались і скріплювалися печатками аналогічні, однакові примірники договору оренди землі.
Крім того, дії Управління земельних ресурсів Луцької міської ради, тобто управління відповідача у справі, які воно вчиняло з примірником договору оренди землі, є діями самого відповідача - сторони у справі. І відсутність інформації у відповідача щодо місцезнаходження свого примірника договору оренди землі, не може бути підставою для вимоги у ПФ "Скорпіон-Сервіс" копії такого договору як підстави для його поновлення.
Твердження відповідача про необхідність дотримання термінів адміністративної послуги в процесі поновлення договору оренди на новий строк є, на думку позивача, необґрунтованим, а така вимога - незаконною, оскільки статтею 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено спеціальний порядок поновлення договору оренди землі, і такий порядок було дотримано ПФ "Скорпіон-Сервіс". Норма цього Закону не передбачає будь яких адміністративних послуг чи інших термінів, ніж вказані в Законі.
Посилання відповідача на необхідність подання додаткових документів з тієї підстави, що поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, що визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі" не можуть бути прийняті до уваги, оскільки частина 12 цієї статті передбачає такий порядок винятково у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки.
ПФ "Скорпіон-Сервіс" не має на меті змінювати межі або цільове призначення земельної ділянки. А за відсутності таких намірів стаття 33 цього Закону не передбачає ніяких додаткових дій, як то здійснення топографо-геодезичної зйомки чи інших, крім укладення додаткової угоди в обов'язковому порядку.
Водночас, позивач звернув увагу, що відповідач зазначив у відзиві норми Земельного кодексу України, зокрема, п.3 ст.124 та абз.1 п.2 ст.134 цього Кодексу, та вказав, що земельна ділянка, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, може передаватися в користування лише власнику нерухомого майна.
Однак, в п.3 ст.124 Земельного кодексу України вказано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою ст.134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. А відповідно до абз.1 п.2 ст. 134 цього Кодексу, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Що саме мав на увазі і що мав намір довести цими нормами відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, позивачу не зрозуміло. Однак, договір оренди землі, поновлення дії якого є предметом позову, поновлювався раніше, а будь-яких об'єктів нерухомого майна на цій земельній ділянці немає. Доказів про таке відповідачем не надано.
Крім того, безпідставним, на думку позивача, є твердження відповідача про те, що орендар зобов'язаний подати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, оскільки 33 Закону України "Про оренду землі" цього не передбачає. А дії, які вчиняє Луцька міська рада під час підготовки проекту рішення про поновлення договору оренди землі, не можуть вчинятися ПФ "Скорпіон-Сервіс".
Безпідставним, на думку позивача, є твердження відповідача і про те, що орендар зобов'язаний подати довідку Луцької ОДПІІ ГУ ДФС у Волинській області про своєчасне внесення орендної плати за земельну ділянку. Відповідач не вказав на конкретну норму договору чи Закону якою подання такої довідки передбачено.
При цьому ПФ "Скорпіон-Сервіс" повідомив про відсутність фактів ухилення від сплати податків. Про такі факти немає жодного судового рішення чи інших належних доказів. До позовної заяви додано копію листа ГУ ДФС у Волинській області від 14.05.2019р. №15436/10/03-20-55-12-08, з якого вбачається, що заборгованість з орендної плати за землю у ПФ "Скорпіон-Сервіс" відсутня.
Крім того, 18.07.2019р. на адресу суду від представника позивача, адвоката Парфенюка А.С. (ордер на надання правової допомоги серія ВЛ №000018793 від 20.06.2019р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №352 від 18.12.2007р.) надійшло клопотання від 18.07.2019р. про проведення судового засідання 18.07.2019р. за відсутності уповноваженого представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.07.2019р. (з врахуванням ухвали від 29.07.2019р. про виправлення описки) було закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 01 серпня 2019 р.
Сторони своїх уповноважених представників в судове засідання 01.08.2019р. не направили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та розгляду справи по суті.
Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Водночас суд зауважує, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.
В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.
Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".
Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Проаналізувавши подані сторонами на обґрунтування позовних вимог та заперечень докази, беручи до уваги те, що сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу по суті, за наявними у справі матеріалами.
В даному аспекті судом також береться до уваги й та обставина згідно котрої відповідач скористався наданим йому законом правом та надав до суду відзив (заперечення) на позовну заяву, а також те, що ухвалою суду від 18.07.2019р. (з врахуванням ухвали від 29.07.2019р. про виправлення описки) явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений позивачем до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення.
Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 02 лютого 2007 року між Луцькою міською радою (орендодавець) та Приватною фірмою "Скорпіон-Сервіс" (орендар) було укладено договір оренди землі (а.с. 13-15), згідно з п. п. 1-6 котрого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування торгових рядів площею 82 кв.м. На земельній ділянці знаходяться торгові кіоски, а також через частину земельної ділянки проходить електрокабель.
У відповідності до пункту 8 договору, цей договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно пунктів 14-15 цього договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування торгових рядів. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.
Передача земельної ділянки здійснюється без розроблення проекту її відведення та на підставі рішення Луцької міської ради №8/61 від 29.11.2006р. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 15-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.п. 17, 19 договору).
Пунктом 42. договору оренди визначено, що договір набуває чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.
Договір оренди землі від 02.02.2007р. був підписаний сторонами та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.03.2007р. за №040707700089.
Відтак, суд зазначає, що строк дії договору встановлений на п'ять років до 27.03.2012р.
Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки від 02.02.2007р. (Додаток №1 до договору оренди землі №040707700089 від 27.03.2007р.) орендодавець передав, а орендар прийняв в користування на умовах договору оренди №040707700089 від 27.03.2007р. для обслуговування торгових рядів земельну ділянку площею 82 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_3 Глушець АДРЕСА_4 кадастровий номер НОМЕР_1 ) (а.с. 16).
18 квітня 2012 року між Територіальною громадою міста Луцька Волинської області, від імені якої діє Луцька міська рада (орендодавець) та Приватною фірмою "Скорпіон-Сервіс" (орендар) було укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.03.2007р. за №040707700089, згідно з якою сторони погодили поновити договір оренди землі, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.03.2007р. за №040707700089 на новий строк з викладенням його у новій редакції.
У відповідності до пунктів 1-4 цієї додаткової угоди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі житлової та громадської забудови площею 0,0082 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Глушець, кадастровий номер НОМЕР_2 . На земельній ділянці розміщені торгові кіоски.
Договір укладено на один рік. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 додаткової угоди).
У відповідності до п. 20 даної додаткової угоди передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі в день державної реєстрації договору оренди землі.
Цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 додаткової угоди).
Дана додаткова угода була підписана сторонами та зареєстрована в Управлінні Держкомзему у м. Луцьку Волинської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2012р. №071010004000599 (а.с. 17-19).
Відтак, суд зазначає, що строк дії договору встановлений (продовжений) на один рік до 25.06.2013р.
25 грудня 2013 року між Територіальною громадою міста Луцька Волинської області, від імені якої діє Луцька міська рада (орендодавець) та Приватною фірмою "Скорпіон-Сервіс" (орендар) було укладено додаткову угоду №2 до договору оренди землі, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.03.2007р. за №040707700089, викладеного в новій редакції згідно додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, зареєстрованої у Державному реєстрі земель від 25.06.2012р. за №071010004000599, згідно з якою сторони погодили поновити договір оренди землі, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.03.2007р. за №040707700089 на новий строк з викладенням його у новій редакції.
У відповідності до пунктів 1-3 цієї додаткової угоди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі житлової та громадської забудови площею 0,0082 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Глушець, кадастровий номер НОМЕР_2 . На земельній ділянці розміщені торгові кіоски.
Договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 додаткової угоди).
У відповідності до п. 20 даної додаткової угоди передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі в день державної реєстрації договору оренди землі.
Цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 додаткової угоди).
Дана додаткова угода була підписана сторонами (а.с. 23-25).
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо земельної ділянки ділянку площею 0,0082 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_2 вбачається, що Державна реєстрація іншого речового права відбулась 11.04.2014р. (номер запису про інше речове право 5319165) (а.с. 29).
Відтак, суд зазначає, що строк дії договору встановлений (продовжений) на п'ять років до 11.04.2019р.
У зв'язку із закінченням строку дії договору, позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.03.2019р. №44, в якій позивач просив поновити договір оренди, зареєстрований у Державному реєстрі земель від 27.03.2007р. за №040707700089, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 0,0082 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_2 на такий же строк і на тих же умовах, які були передбачені додатковими угодами до договору оренди землі про поновлення договору оренди землі від 25.06.2012р. №071010004000599 та №2 від 25.12.2013р. (право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2014р., номер запису про інше речове право 5319165). (а.с. 30). До заяви позивачем було додано проект Додаткової угоди до договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 27.03.2007р. за №040707700089 (а.с. 31).
Вказана заява була отримана Луцькою міською радою 06.03.2019р., про що свідчить відтиск штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції.
У відповідь на заяву Приватної фірми "Скорпіон-Сервіс" від 06.03.2019р. №44 Луцька міська рада надіслала позивачу у даній справі лист від 11.03.2019р. №1.1-16/1294/2019, в якому повідомила, що для розгляду питання поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 27.03.2007р. за №040707700089, поновленого додатковими угодами до договору оренди землі про поновлення договору оренди землі від 25.06.2012р. №071010004000599 та №2 від 25.12.2013р. (право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2014р., номер запису про інше речове право 5319165) Приватній фірмі "Скорпіон-Сервіс" необхідно в терміни, визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" надати в департамент "Центр надання адміністративних послуг" Луцької міської ради документи зазначені у формулярі заяви Ф-01/ІК-226/29/27 (а.с. 32).
Відтак, судом встановлено та засвідчується, що у визначений ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" місячний термін після закінчення строку дії договору оренди землі-11.05.2019р., Луцька міська рада заперечень стосовно користування позивачем спірною земельною ділянкою та поновлення договору оренди землі позивачу не надала, хоча і повинна була вчинити зазначену дію з огляду на положення зазначеної норми Закону.
У зв'язку з виникненням вказаних обставин Приватна фірма "Скорпіон-Сервіс" звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати поновленим договір оренди землі, зареєстрований в Книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі 27.03.2007р. за №040707700089, викладений у новій редакції згідно додаткових угод про поновлення договору оренди землі від 18.04.2012р. та №2 від 25.12.2013р., вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на новий строк на тих самих умовах, в редакції запропонованій позивачем.
Суд, розглянувши дану позовну вимогу, зазначає наступне:
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст.55 Конституції України).
Відповідно до п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі", яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
При цьому суд зазначає, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі суд керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.
У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.
За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктами 8 договору оренди землі від 27.03.2007р. та додаткових угод до договору оренди землі від 25.06.2012р. та від 11.04.2014р. передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк.
Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Згідно статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п'ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Таким чином, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Так, у частинах першій-п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Відтак, суд зауважує, що частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).
При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.
Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015р. у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10.04.2018р. у справі № 594/376/17-ц та від 10.09.2018р. у справі №920/739/17.
Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.
Вказана норма у частині першій регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині шостій-підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.
Законом не встановлений початок перебігу строку для надсилання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи закінчився встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце обґрунтовані заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із закінченням строку дії договору-11.04.2019р., позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.03.2019р. №44, в якій позивач просив поновити договір оренди, зареєстрований у Державному реєстрі земель від 27.03.2007р. за №040707700089, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 0,0082 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_3 : НОМЕР_1 на такий же строк і на тих же умовах, які були передбачені додатковими угодами до договору оренди землі про поновлення договору оренди землі від 25.06.2012р. №071010004000599 та №2 від 25.12.2013р. (право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2014р., номер запису про інше речове право 5319165). (а.с. 30). До заяви позивачем було додано проект Додаткової угоди до договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 27.03.2007р. за №040707700089 (а.с. 31).
Вказана заява була отримана Луцькою міською радою 06.03.2019р., про що свідчить відтиск штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції.
У відповідь на заяву Приватної фірми "Скорпіон-Сервіс" від 06.03.2019р. №44 Луцька міська рада надіслала позивачу у даній справі лист від 11.03.2019р. №1.1-16/1294/2019, в якому повідомила, що для розгляду питання поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 27.03.2007р. за №040707700089, поновленого додатковими угодами до договору оренди землі про поновлення договору оренди землі від 25.06.2012р. №071010004000599 та №2 від 25.12.2013р. (право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2014р., номер запису про інше речове право 5319165) Приватній фірмі "Скорпіон-Сервіс" необхідно в терміни, визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" надати в департамент "Центр надання адміністративних послуг" Луцької міської ради документи зазначені у формулярі заяви Ф-01/ІК-226/29/27 (а.с. 32).
За таких обставин суд вважає, що орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди землі та додаткових угод про поновлення договору оренди землі та не суперечить вимогам ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
В свою чергу, відповідач після отримання листа позивача протягом місяця не узгодив з орендарем істотних умов договору, не прийняв рішення та не уклав додаткової угоди про поновлення договору оренди, або не повідомив орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору.
Судом встановлено, що лист Луцької міської ради від 11.03.2019р. №1.1-16/1294/2019 не містить тверджень щодо відмови позивачу у поновленні договору оренди землі, відтак не може розцінюватися судом як лист про відмову Приватній фірмі "Скорпіон-Сервіс" в продовженні користуванні земельною ділянкою, оскільки у вказаному листі йшла мова лише про необхідність надання позивачем в департамент "Центр надання адміністративних послуг" Луцької міської ради додаткових документів зазначених у формулярі заяви Ф-01/ІК-226/29/27.
В даному випадку, позивач просить поновити договір оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Судом засвідчується, що у встановлений ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" місячний термін після закінчення строку дії договору оренди землі, тобто до 11.05.2019р., Луцька міська рада заперечень стосовно користування позивачем спірною земельною ділянкою та поновлення договору оренди землі позивачу не надала, хоча і повинна була вчинити зазначену дію з огляду на положення ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".
Відповідачем факт продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору не спростовано, доказів направлення відповідачем на адресу позивача заперечення у поновленні договору протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", суду не надано.
Таким чином, на думку суду, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.
За таких обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем місячного строку для повідомлення орендареві про прийняте рішення стосовно поновлення/відмови у поновленні спірного договору оренди землі, що, у свою чергу, дало позивачу підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
За встановлених судом обставин продовження користування позивачем земельною ділянкою під час та після закінчення строку дії договору по даний час, здійснення позивачем орендних платежів за користування земельною ділянкою, а також відсутність протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі заперечень Луцької міської ради стосовно поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання щодо укладення додаткової угоди до договору на тих самих умовах.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем права відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" на поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди до договору на тих самих умовах. Матеріали справи свідчать, що відповідач безпідставно позбавив позивача права скористатись правом на поновлення договору, шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.
Також суд приймає до уваги висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини: за обставинами справи "Стретч проти Сполученого Королівства" вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити терміни його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат; у рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором.
У ході розгляду справи судом був встановлений факт вчинення орендарем конклюдентних дій, які полягають у продовженні користування спірною земельною ділянкою, внесення відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, що свідчить про намір скористатися своїм правом на поновлення договору оренди землі.
Так, позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов'язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір у подальшому нею користуватись, сплачуючи орендну плату. При цьому, відповідач рішення про відмову в поновленні договору в межах вимог та строків, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не приймав.
Крім того, відповідач не спростовував факту продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору.
Отже, вимоги позивача щодо визнання поновленим договору оренди землі, зареєстрованого в Книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі 27.03.2007р. за №040707700089, викладеного у новій редакції згідно додаткових угод про поновлення договору оренди землі від 18.04.2012р. та №2 від 25.12.2013р., вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на новий строк на тих самих умовах, в редакції запропонованій позивачем є правомірними, обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву в обгрунтування своєї позиції щодо безпідставності позовних вимог з посиланнями на те, що позивачем не було надано в департамент "Центр надання адміністративних послуг" Луцької міської ради додаткових документів зазначених у формулярі заяви Ф-01/ІК-226/29/27 спростовуються наступним:
Твердження відповідача про необхідність дотримання термінів адміністративної послуги в процесі поновлення договору оренди на новий строк є необґрунтованим, оскільки статтею 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено спеціальний порядок поновлення договору оренди землі, і такий порядок було дотримано ПФ "Скорпіон-Сервіс". Норма цього Закону не передбачає будь яких адміністративних послуг чи інших термінів, ніж вказані в Законі.
Крім того, відсутність інформації у відповідача щодо місцезнаходження свого примірника договору оренди землі, не може бути підставою для вимоги у ПФ "Скорпіон-Сервіс" копії такого договору як підстави для його поновлення.
Посилання відповідача на необхідність подання додаткових документів з тієї підстави, що поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, що визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі" не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки частина 12 цієї статті передбачає такий порядок винятково у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки.
ПФ "Скорпіон-Сервіс" не має на меті змінювати межі або цільове призначення земельної ділянки, доказів в підтвердження протилежного сторонами, зокрема, відповідачем, суду не надано. Відтак, за відсутності таких намірів стаття 33 цього Закону не передбачає вчинення ніяких додаткових дій, зокрема, здійснення топографо-геодезичної зйомки чи інших дій, крім укладення додаткової угоди в обов'язковому порядку.
Крім того, безпідставним, на думку суду, є твердження відповідача про те, що орендар зобов'язаний подати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, оскільки стаття 33 Закону України "Про оренду землі" цього не передбачає.
Безпідставним, на переконання суду, є твердження відповідача і про те, що орендар зобов'язаний подати довідку Луцької ОДПІІ ГУ ДФС у Волинській області про своєчасне внесення орендної плати за земельну ділянку, оскільки Луцька міська рада не вказала на конкретну норму договору чи Закону якою подання такої довідки передбачено для вирішення питання стосовно продовження договору оренди землі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
За вказаних обставин, враховуючи користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди, відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування, а також те, що позивач належним чином продовжує виконувати свої обов'язки за договором оренди землі після закінчення строку його дії та беручи до уваги законодавчі приписи ч. 6 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договорів оренди землі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
Враховуючи, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 129 ГПК України за рахунок Луцької міської ради, оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що остання безпідставно ухиляється від прийняття пропозиції Приватної фірми "Скорпіон-Сервіс" щодо поновлення договору оренди.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати поновленим договір оренди землі, зареєстрований 27.03.2007р. за №040707700089, укладений 02.02.2007р. між Луцькою міською радою (орендодавець) та Приватною фірмою "Скорпіон-Сервіс" (орендар), викладений у новій редакції згідно додаткових угод про поновлення договору оренди землі №071010004000599 від 25.06.2012р. та №2 від 25.12.2013р. (реєстраційний номер запису 5319165 від 11.04.2014р.) щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , на новий п'ятирічний термін.
Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 27.03.2007р. за №040707700089, укладеного 02.02.2007р. між Луцькою міською радою (орендодавець) та Приватною фірмою "Скорпіон-Сервіс" (орендар) на новий строк на тих самих умовах в наступній редакції:
"Додаткова угода
до договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 27.03.2007р. за № 040707700089
Місто Луцьк Волинської області "___" квітня 2019р.
Орендодавець (уповноважена ним особа): Територіальна громада м. Луцька Волинської області від імені якої діє Луцька міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 34745204, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.11.2006р. за № 1 198 120 0000 003237, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, в особі секретаря міської ради Пустовіта Григорія Олександровича, який діє на підставі статей 42, 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Луцької міської ради від 03.07.2017р. № 26/28 "Про обрання секретаря Луцької міської ради", надалі -Орендодавець з одного боку, та
Орендар: приватна фірма "Скорпіон-Сервіс", ідентифікаційний код юридичної особи 30584471, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13.10.1999р., 15.06.2005р. за № 1 198 105 0012 001172, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Шевченка, 35, в особі директора Мохнюка Віктора ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту, викладеного у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради 06.03.2008р. за № 1 198 105 0012 001172, надалі - Орендар з другого,
у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди землі від 27.03.2007р. № 040707700089 зі змінами, викладеними у новій редакції згідно додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 25.06.2012р. за № 071010004000599 та змінами, внесеними додатковою угодою №2 до даного договору про поновлення договору оренди землі від 25.12.2013р. (право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2014р., номер запису про інше речове право 5319165), які є його невід'ємними частинами, на підставі положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вирішили укласти дану додаткову угоду про наступне:
1. Поновити договір оренди землі на новий строк та внести зміни до п. 8 Договору оренди землі № 040707700089 від 27.03.2007р., викладеного у новій редакції згідно додаткових угод про поновлення договору оренди землі № 071010004000599 від 25.06.2012р. та № 2 від 25.12.2013р. (реєстраційний номер запису 5319165 від 11.04.2014р.), виклавши його в наступній редакції:
"Договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".
2.Решта положень договору оренди землі № 040707700089 від 27.03.2007 року, викладеного у новій редакції згідно додаткових угод № 071010004000599 від 25.06.2012р. та № 2 від 25.12.2013р., залишаються в незмінній редакції.
3.Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі №040707700089 від 27.03.2007р., викладеного у новій редакції згідно додаткових угод № 071010004000599 від 25.06.2012р. та № 2 від 25.12.2013р. і набирає чинності з дати державної реєстрації, складена у трьох примірниках, по одному примірнику для кожної із Сторін і один для органу державної реєстрації.
Орендодавець Орендар
Луцька міська рада Приватна фірма "Скорпіон-Сервіс"
(Керівник, уповноважений підписувати Статут зареєстровано 13.10.1999 року
Додаткову угоду до договору оренди Розпорядженням №498-рв виконкому
землі) Луцької міської ради
м. Луцьк, За №04051327Ю0060338
вул. Б.Хмельницького, 19 м. Луцьк, вул. Шевченка, 35
________________________ Ідентифікаційний код-30584471
(підпис, печатка) ___________________________
(підпис, печатка) "
3. Стягнути з Луцької міської ради (місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19, код ЄДРПОУ 34745204) на користь Приватної фірми "Скорпіон-Сервіс" (місто Луцьк, вулиця Шевченка, будинок 35, код ЄДРПОУ 30584471) 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Наказ на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення
складено 01.08.2019р.
Суддя В. А. Войціховський