Ухвала
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 752/16967/15-ц
провадження № 61-13949ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання права на обов'язкову частку у спадщині, визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У липні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року у вказаній цивільній справі.
Скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Так, відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Постанова Київського апеляційного суду прийнята 28 травня 2019 року.
Повний текст постанови виготовлено 30 травня 2019 року.
Встановлено, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана через поштове відділення та згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 17 липня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
Разом із касаційною скаргою, ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому посилається на те, що постанова від 28 травня 2019 року була отримана нею лише 18 червня 2019 року, однак жодних доказів на підтвердження вказаних обставин не надає.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Несвоєчасне отримання копії судового рішення не змінює визначений законом строк і порядок касаційного оскарження, а може бути лише підставою для його поновлення у разі подання відповідної заяви з наданням доказів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Таким чином, заявнику слід надіслати на адресу суду належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
У підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв'язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Також в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01 січня 2015 року мінімальна заробітна плата становила 1218 грн.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до судукасаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 562 грн (1281*200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача:
Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документу, що підтверджує його сплату.
Крім того, вимоги прохальної частини касаційної скарги викладені не чітко.
Так, з матеріалів касаційного провадження вбачається, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково та визнано за ОСОБА_2 право власності на обов'язкову частку 1/8 частину кваритри АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року зазначене рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, не зазначаючи при цьому вимог щодо рішення суду першої інстанції.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги та викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статей 409 ЦПК України.
Отже, особі, яка звернулась із касаційною скаргою, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання права на обов'язкову частку у спадщині, визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.
Надати скаржнику для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко