Ухвала
30 липня 2019 року
м. Київ
справа № 760/15925/17
провадження № 61-13771ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, визнання права користування та зміну договору найму,
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 23 липня 2019 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції інстанції.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6 - 8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
У визначеному статтями 353 та 389 ЦПК України переліку ухвал відсутня ухвала про збільшення позовних вимог.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, визнання права користування та зміну договору найму.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар