Справа № 603/442/19
Провадження №2/603/274/2019
"31" липня 2019 р. м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гудкової Ю. Г.
секретар судового засідання Сандалюк О.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області (далі - Горожанська сільська рада) про визнання права власності на спадкове майно, уточнивши позовні вимоги, просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,36 га, розташовану на території Горожанської сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 . У обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на вищевказане майно, яку позивач прийняла, фактично вступивши в управління спадковим майном, оскільки проживала з спадкодавцем. Однак не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з втратою оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку, що підлягає спадкуванню.
Просить визнати за нею право власності на вказане вище спадкове майно.
Позивач ОСОБА_1 , представник позивача Гнатишин В.В. у судове засідання не з'явилися, представником позивача подано заяву про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримала, просить задовольнити.
Відповідач Горожанська сільська рада не забезпечили в судове засідання явку представника, про розгляд справи у відсутності їхнього представника подали суду письмову заяву, проти позову не заперечили.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.
Судом встановлені такі обставини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 31.05.1963 року батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
При укладенні 4.07.1969 року шлюбу з ОСОБА_6 позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 4.07.1969 року.
Згідно ксерокопії сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 від 16.12.1996 року ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Горожанка» розміром 1,59 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Встановлено, що 10.09.2004 року на вказану земельну частку (пай) виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , про що зазначено позивачем у позовній заяві.
Згідно ксерокопії державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 1,36 га у межах згідно з планом, розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до якої входять земельні ділянки площею 0,89 га, 0,42 га, 0,05 га.
На час розгляду справи даний державний акт втрачено, про що позивачем поданого у районну редакцію газети «Вісті Придністров'я» (№26 (7311) від 14.06.2019 року) оголошення про те, що вважати загублений державний акт недійсним.
Як слідує з даних акта № 165 від 4.07.2019 року, складеного комісією в складі сільського голови ОСОБА_7, депутата сільської ради ОСОБА_8, сусідів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 до дня її смерті та здійснила її поховання.
Відповідно до інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №432/01-16 від 24.07.2019 року, згідно даних спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заведена.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, спадкоємцями спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_11 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 22.11.1994 року ОСОБА_11. помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1179.
У зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на зазначене вище спадкове майно, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що вбачається зі змісту інформаційного листа приватного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори №399/01-16 від 9.07.2019 року.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У силу ст. 529 ЦК УРСР (1963р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР (1963р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.
Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що спадкодавцю ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 1,36 га, розташована на території Горожанської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , який видано після смерті спадкодавця, позивач є спадкоємцем за законом, спадщину прийняла, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 529, 548, 549 ЦКУРСР (1963р.), ст.ст. 81, 131 ЗК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:
- земельну ділянку площею 1,36 га, розташовану на території Горожанської сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач: Горожанська сільська рада Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: с. Горожанка Монастириського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396101.
Суддя Ю. Г. Гудкова