Справа № 11-кп/824/2072/2019 Головуючий у І-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: п.6 ч.2 ст.190 КК України Доповідач: ОСОБА_2
23 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали клопотання засудженого ОСОБА_6 про заміну покарання на більш м'яке, за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2019 року,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8
засудженого - ОСОБА_6
представника ДУ «ІВЦ №132» - ОСОБА_9
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.01.2019 ОСОБА_6 визнано винним за ч.2 ст.190, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України та на підставі ст. 70 КК України призначено покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31.05.2019 замінено невідбуту частину покарання у виді обмеження волі строком 01 рік 09 місяців 19 днів на більш м'яке, а саме: на громадські роботи строком 240 годин.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_6 відбув 1/3 частину строку покарання і своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, як незаконну та таку, що прийнята у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 .
Вказує, що судом 1-ї інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_6 має 6 (шість) судимостей, у тому числі за тяжкі злочини, які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, та вже звільнявся з місць позбавлення волі умовно-достроково, однак висновків для себе не зробив і продовжив вчиняти нові злочини, що свідчить про те, що засуджений не став на шлях виправлення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За приписами ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням за умови, що засуджений став на шлях виправлення і фактично відбув:
1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 визнано винним за ч.2 ст.190, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, тобто за злочини середньої тяжкості, та призначено покарання у виді обмеження волі, строк якого обчислюється з 20.03.2018 і закінчується 20.03.2021, на момент подання клопотання засуджений відбув 1/3 частину покарання.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення клопотання щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, обґрунтував його тим, що ОСОБА_6 відбув 1/3 частину строку покарання і своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду узгоджується з доказами, які містяться у матеріалах клопотання. Суд може дати висновок про виправлення засудженого, ґрунтуючись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, що і було зроблено судом 1-ї інстанції.
Також колегія суддів враховує, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким є дискреційною нормою Кримінального кодексу України, що є не обов'язком суду, а його правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу засудженого для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
Як вбачається з характеристики, затвердженої в.о. начальника ДУ «Ірпінський виправний центр (№132)» ОСОБА_10 від 31.05.2019, засуджений дотримується порядку та умов відбування покарання, немає стягнень, а навпаки: за сумлінне ставлення до праці тричі заохочений, про що додано довідку (а.с. 14). Крім того, ОСОБА_6 був працевлаштований в «Київ-Агро», на даний час - у Київський ДОЗ, безконфліктний у стосунках із засудженими та ввічливий по відношенню до працівників адміністрації, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд, виконує законні вимоги персоналу установи виконання покарань та роботу з самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Зв'язки з близькими та рідними підтримує шляхом телефонних розмов та побачень.
Тобто, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення, суд виходив з аналізу процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування ним покарання, що і було враховано судом 1-ї інстанції при прийнятті рішення, з яким колегія суддів погоджується, як із законним та обґрунтованим, і таким, що не спростовується доводами апеляційної скарги прокурора.
З урахуванням викладеного, ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2019 року має бути залишена без зміни, а відтак апеляційна скарга прокурора про її скасування - без задоволення.
Отже, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2019 року - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4