29 липня 2019 року
Київ
справа №826/9825/18
адміністративне провадження №К/9901/16607/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал Трейд" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Головне управління ДФС у м. Києві 11.06.2019 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2019 касаційну скаргу залишено без руху як таку, що подана з порушенням частини першої статті 329 та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку, є неповажними; до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Згідно з цією ухвалою відповідачу запропоновано усунути недолік касаційної скарги в десятиденний строк з дня вручення її копії.
У межах процесуального строку, наданого для виправлення недоліку касаційної скарги, скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та з клопотанням про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків. Обґрунтовуючи клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліку касаційної скарги, відповідач вказує, що контролюючий орган не має змоги завчасно здійснювати сплату судового збору через відсутність коштів.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним.
З огляду на викладене, клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Продовжити Головному управлінню ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Є.А. Усенко,
Суддя Верховного Суду