Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №2а-421/08
провадження №К/9901/6330/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання недійсним рішення, за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В. від 28 січня 2019 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, у якому просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Бабушкінської у місті Дніпропетровську районної ради від 27 березня 2002 року № 418 «Про анулювання документації на домоволодіння» в частині анулювання правовстановлюючої та технічної документації на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Бабушкінської у місті Дніпропетровську районної ради від 27 березня 2002 року № 418 «Про анулювання документації на домоволодіння» в частині анулювання правовстановлюючої та технічної документації на домоволодіння
АДРЕСА_1 . Рішення суду мотивовано тим, виконавчий комітет Бабушкінської у місті Дніпропетровську районної ради, приймаючи спірне рішення, позбавив позивача права власності на домоволодіння, не зазначив на підстав якої норми закону та згідно якого порядку його позбавлено цього права.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року Дніпровській міській раді відмовлено у відкритті апеляційного провадження на постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення.
5. Рішення суду мотивовано тим, що апеляційну скаргу подано після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, а тому незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Зі змісту постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року не вбачається, що судом вирішувалось питання щодо прав та інтересів Дніпровської міської ради як органу, який здійснює правомочності щодо володіння, користування, розпорядження об'єктами права комунальної власності, відповідно, рішення про права та обов'язки Дніпровської міської ради судом не ухвалено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року, Дніпровська міська рада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судом апеляційної інстанції встановлено, що не погодившись із постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року, 17 грудня 2018 року Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
8. Касаційна скарга Дніпровської міської ради обґрунтована тим, що постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року було вирішено питання, що стосується майнових прав та інтересів Дніпровської міської ради як представницького органу територіальної громади без залучення до розгляду справи як третьої особи. Вказує на те, що у зв'язку із загрозою обвалу будинку, оспорюваним рішенням відповідача була анульована правовстановлююча та технічна документація на домоволодіння АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 взамін було надано благоустроєне житлове приміщення з державного житлового фонду - квартира АДРЕСА_1 . Посилається на те, що земельна ділянка, що знаходиться під будинком АДРЕСА_1 , у приватну власність позивача міською радою не передавалась. Вказане свідчить про порушення прав територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на розпорядження земельною ділянкою під будинком, який розташовано в зоні зсуву. Крім того, суд першої інстанції не вирішив питання про повернення позивачем до комунальної власності квартири АДРЕСА_1 . Оскільки предметом спору у справі є рішення виконавчого комітету Бабушкінвської районної у місті Дніпропетровську ради, належним відповідачем у справі є виконавчий комітет Бабушкінська районної у місті Дніпропетровську ради.
9. Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
10. За змістом статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
11. Відповідно до частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
12. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.
13. У пунктах 46, 47 цього ж Рішення Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").
14. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Повноваження державних органів з перегляду власних рішень, включаючи випадки виявлення помилки, які не обмежено жодними часовими рамками, мають суттєвий негативний вплив на юридичну визначеність у сфері особистих прав і цивільних правовідносин, що шкодить принципу «належного урядування» та вимозі «законності», закріпленим у статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
15. Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
16. Між тим, згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09 грудня 1994 року статтю 6 пункту 1 Конвенції з прав людини не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
17. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
18. З урахуванням норм чинного законодавства виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою дії.
19. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
20. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, зі змісту постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року, про перегляд якої Дніпровською міською радою як суб'єктом владних повноважень подано апеляційну скаргу, не вбачається, що судом вирішувалось питання щодо її прав та інтересів як органу, який здійснює правомочність щодо володіння, користування, розпорядження об'єктами права комунальної власності, відповідно, рішення про її права та обов'язки не ухвалено.
21. Мотиви та доводи, наведені Дніпровською міською радою у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що апеляційну скаргу подано відповідачем після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, у якому не вирішувалось питання про його права та (або) обов'язки.
22. Доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до порушення прав територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на розпорядження земельною ділянкою під будинком на домоволодіння АДРЕСА_1 . Питання, повязане із вказаною земельною ділянкою, так само і повернення позивачем до комунальної власності квартири, яка була надана взамін домоволодіння, відносно якого анульовано документацію, у рішенні відповідача не порушувалось. Можливим належним способом порушеного права, про яке йдеться у касаційній скарзі, може бути звернення до суду з відповідним позовом. Щодо залучення до справи відповідачем Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, а не її виконавчого комітету, то вказана обставина не може свідчити про порушення законних прав та інтересів у вказаних правовідносинах саме Дніпровської міської ради.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Керуючись статтями 341,343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис) Н.В. Коваленко
Суддя (підпис) Я.О. Берназюк
Суддя (підпис) І.В. Желєзний
З оригіналом згідно помічник судді: Єрко І.М.