31 липня 2019 року
Київ
справа №160/2065/19
адміністративне провадження №К/9901/20695/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду - Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2019, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі №160/2065/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Савчука Сергія Дмитровича про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної шкоди,
22 липня 2019 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 330 КАС України та частини першої статті 331 КАС України касаційна скарга подається у письмовій формі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суд також ураховує норми частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України, якими передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 26.04.2019 №429 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 22.12.2018 №628» з 02.05.2019 у Касаційному адміністративному суді розпочалася тестова експлуатація підсистеми «Електронний суд».
Під час тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» Касаційному адміністративному суду та учасникам судового процесу необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 №17 зі змінами).
Тобто надсилання в електронному вигляді процесуальних документів до суду має здійснюватися з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login.
Для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отож законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі через Електронний кабінет (з обов'язковим скріпленням указаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням указаних документів власноручним підписом учасника справи чи його представника).
З касаційної скарги встановлено, що вона підписана ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису (також касаційна скарга містить відсканований підпис особи) та направлена на електронну поштову адресу суду касаційної інстанції. На підтвердження чинності підпису в касаційній скарзі надано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, виданого Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк». Водночас відомості про те, що процесуальний документ було сформовано в підсистеми «Електронний суд», відсутні.
Таким чином, скаржник подав касаційну скаргу до Верховного Суду у спосіб, який чинним процесуальним законодавством не передбачений.
За таких обставин, з метою забезпечення реалізації права скаржника на доступ до правосуддя відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків: шляхом направлення на адресу Суду касаційної скарги у паперовій письмовій формі або в електронній формі за допомогою сервісу «Електронний суд».
Суд ураховує позицію Європейського Суду з прав людини, згідно з якою право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Golder v. The United Kingdom» («Голдер проти Сполученого Королівства») від 21.02.1975, заява №4451/70; пункт 57 рішення у справі «Ashingdane v. The United Kingdom» («Ашинґдейн проти Сполученого Королівства») від 28.05.1985, заява №8225/78; пункт 37 рішення у справі «Guerin v. France» («Герен проти Франції») від 29.07.1998, заява №25201/94; пункт 96 рішення у справі «Krombach v. France» («Кромбах проти Франції») від 13.02.2001, заява №29731/96; пункти 53, 55 рішення у справі «Воловік проти України» від 06.12.2007, заява №15123/03; пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20.05.2010, заява №24402/02; пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05; ухвала від 08.01.2008 щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» ).
Отже, такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися відповідно до потреб і ресурсів суспільства. Держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі (рішення у справах «Osman v. The United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства) від 28.10.1998, заява №23452/94 та «Kreuz v. Poland» («Креуз проти Польщі») від 19.06.2001, заява №28249/95); умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження у справах здійснюється судом після їхнього розгляд судом апеляційної інстанції (пункт 48 рішення у справі «Levages Prestations Services v. France» («Леваж Престасьон Сервіс проти Франції») від 23.10.1996, заява №21920/93 та рішення у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» («Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії») від 19.12.1997, заява №26737/95).
Таким чином, обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не зашкоджують самій суті права доступу до суду.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2019, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі №160/2065/19 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська