31 липня 2019 року
Київ
справа №1540/3451/18
адміністративне провадження №К/9901/17725/19
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б.,
перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі № 826/13553/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахара Інтернешнл» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
20 червня 2019 року Державна фіскальна служба України звернулася до Верховного суду з касаційною скаргою на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі № 826/13553/18.
Верховний Суд ухвалою від 4 липня 2019 року касаційну скаргу залишив без руху, оскільки відповідачем не обґрунтувано вимоги касаційної скарги та не надано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
У межах строку, встановленого судом, скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, не навів обґрунтувань вимог касаційної скарги, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм процесуального права та не надав документ про сплату судового збору.
Водночас, скаржник звернувся з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, яке обґрунтовує тим, що на його адресу надійшли листи із повідомленням про наявність значної заборгованості, у зв'язку з чим, він позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Державна фіскальна служба України та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Суд вважає, що обставина, на яку посилається скаржник не є поважною причиною для продовження строку для усунення недоліків, оскільки наявність заборгованості є результатом упущень у плануванні та організації фінансування установ (організацій) з Державного бюджету України, а не наслідком певних подій, скаржник не посилається на те, що протягом нового строку судовий збір ним буде сплачено.
За правилами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - повернення касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.
2. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України повернути.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
4. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду М.Б. Гусак