Справа № 226/1744/19
ЄУН 226/1744/19
Провадження № 3/226/528/2019
31 липня 2019 року суддя Димитровського міського суду Донецької області Клепка Людмила Іванівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Костянтинівського відділення Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ОБ №070559 від 20.05.2019 20 травня 2019 року о 09-45 на 44 км автошляху Покровськ - Бахмут - Михайлівка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ-3302, д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) і в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху на вимогу працівника поліції в присутності двох свідків відмовився від продуття алкотеста «Драгер» та проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав і пояснив, що дійсно у зазначені день і час він був зупинений працівниками поліції за підозрою у перебуванні в стані сп'яніння, однак продути на місці зупинки газоаналізатор «Драгер» працівники поліції йому не пропонували, а запропонували одразу поїхати на медичне обстеження, від чого він дійсно відмовився. Свої письмові пояснення викладав власноруч, під диктовку працівника поліції, який під психологічним тиском змусив його написати, що він відмовляється продувати «Драгер» та проходити медичний огляд у медичному закладі. Зазначає, що «Драгеру» взагалі у працівників поліції не було та що свідків вони не опитували. Просить закрити провадження у справі.
На неодноразові виклики за клопотанням сторони захисту посадова особа органу поліції, яка складала протокол, ОСОБА_2 , та свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не з'явилися, жодних заяв до суду не надіслали.
Дослідивши наявні докази у справі - покази ОСОБА_1 та протокол про адміністративне правопорушення із долученими до нього додатками, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з таких підстав.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентовані ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого. Огляд на стан сп'яніння відбувається на місці зупинки водія і лише у разі його відмови від проходження такого огляду або у випадку незгоди з отриманими результатами цей огляд може бути проведений у закладі охорони здоров'я.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та письмовими поясненнями ОСОБА_1 останній відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», так само й від проходження огляду в медичній установі.
За показами ОСОБА_1 , наданими ним в суді, працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на місці, а письмові пояснення складені ним під тиском поліцейських. До того ж, звертав увагу суду на те, що йому невідомі модифікації газоаналізаторів типу «Драгер» та що його модифікацію в своїх поясненнях він написав під диктовку працівника поліції.
Згідно зі ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як виходить із правової позиції ЄСПЛ, що сформульована у п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом», а «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
З огляду на викладене, дослідивши та перевіривши усі наявні в справі докази, суд дійшов переконання, що всі можливості для усунення сумнівів у винуватості ОСОБА_1 були вичерпані, оскільки неодноразово викликані свідки та поліцейський проігнорували судові виклики та не з'явилися для надання пояснень. Наявна ж сукупність зібраних та проаналізованих доказів не дозволяє дійти безсумнівного висновку про дійсну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці. Відтак, є непідтвердженою належними, допустимими і достатніми доказами сама подія адміністративного правопорушення.
Суд не може взяти до уваги на підтвердження винуватості ОСОБА_1 письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки ці пояснення, які викладені в друкованому вигляді, підготовлені працівниками поліції заздалегідь і є шаблонними, повністю ідентичними, без зазначення дати і місця події, з зазначенням у них ознак алкогольного сп'яніння, які не повністю узгоджуються з ознаками сп'яніння, викладеними у протоколі, і суд позбавлений змоги перевірити їх шляхом допиту цих свідків.
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Так як таких доказів судом не здобуто, провадження в даній справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 30-1, 130 ч.1, 284, 287-288, 289 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Димитровський міський суд і набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не подана.
Суддя Л.І.Клепка