Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа №359/2457/17
адміністративне провадження №К/9901/34749/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2017р. (суддя - Вознюк С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017р. (судді - Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
-визнати дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні у сумі 1197,91 грн. за 2007 рік при призначенні йому пенсії за віком у 2013 році протиправними;
-зобов'язати здійснити обчислення, нарахування та виплачувати йому пенсію за віком у відповідності до ч. 1 ст. 27 та ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010-2012 роки (2368,70 грн.), тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 20.09.2013р.
В обгрунтування заявлених вимог зазначав, що відповідачем протиправно при розрахунку розміру пенсії за віком, застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік, оскільки за призначенням такого виду пенсії він звернувся вперше.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2017р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправними дії Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні сумі 1197,91 грн. за 2007 рік при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у 2013 році.
Зобов'язано Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київській області здійснити обчислення, нарахування та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ч.1 ст. 27 та ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010-2012 роки (2368,70 грн.), тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 20 вересня 2013 року.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробтної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено внески за три календарні роки, а саме 2010-2012рр.) відсутні.
Посилався на те, що судами неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим зроблено помилкові висновки щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається одна пенсія за її вибором.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для визначення заробітної плати для обчислення пенсії використовується, крім інших показників, середня заробітна плата, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 02.04.1996р. отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
20.09.2013р. позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
01.03.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення обчислення його пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2010, 2011 та 2012 роки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 14.03.2017р. №2989/03 відповідач, з посиланням на положення статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії на зазначених в поданій ним заяві умовах, посилаючись на те, що розмір пенсії визначено відповідно до вимог чинного законодавства із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.
Вважаючи, що відповідач при призначенні пенсії за віком невірно визначив показник середньої заробітної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (в рамках цього Закону), на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.
Суд виходив з того, що у вересні 2013 року позивач звернувся до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону, а не за переведенням з одного виду пенсії. Враховуючи, що пенсія позивачу згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, для її розміру мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за цим законом, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при обрахунку пенсії позивача повинен був застосувати показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії у відповідності до ст. 40 Закону №1058-ІV, оскільки пенсія позивачу згідно вказаного Закону України була призначена вперше.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що пенсія позивачу була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше. Отже, в даному випадку має місце призначення пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 22.12.2015р. у справі №21-4071а15 та від 31.03.2015р. у справі №21-612а14. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Верховним Судом у постановах від 05.07.2018р. у справі №565/645/17, від 23.10.2018р. у справі №317/4184/16, від 31.05.2019р. у справах №344/7053/17 та №263/16495/16-а, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
А.А. Єзеров