30 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5102/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2019 року про закриття провадження у справі, ухвалену суддею Мричко Н.І. у м. Львові о 13 год. 38 хв. у справі № 1340/5530/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування наказу,
Під час апеляційного розгляду цієї справи, 30.07.2019 року апелянтом (позивачем) ОСОБА_1 подано письмову заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С.
Вказана заява обґрунтована тим, що щодо судді Хобор Романи Богданівни Громадською радою доброчесності 27.01.2019 року складено висновок про невідповідність кандидатки на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики. Заявниця вважає ці обставини такими, які ставлять під сумнів відповідність головуючої судді критеріям доброчесності і професійної етики та в свою чергу викликають сумніви у неупередженості судді. Крім того, позивачка вважає, що суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С. також слід відвести зі складу колегії при розгляду цієї справи, оскільки на веб-ресурсі «Судова влада» відсутня інформація про визначення складу колегії суддів для розгляді цієї справи у складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С. та проведення авторозподілу.
Заслухавши пояснення та заяву апелянта (позивачки) ОСОБА_1 , думку інших учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про відвід слід задовольнити частково.
Частиною 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності підстав, які визначені статтями 36-38 цього Кодексу, учасниками справи може бути заявлений відвід судді, або суддям, які беруть участь у колегіальному розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Також у справі Гаусшильдта проти Данії (CASE OF HAUSCHILDT v. DENMARK) Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, що можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цієї причини навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань у його неупередженості, повинен заявити відвід.
На неупередженість судді як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у пункті 3 Європейського статуту судді: «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений».
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також у тому випадку, коли у сторони могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Аналізуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з зазначеними нормами, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду будь-яких сумнівів щодо його неупередженості.
Тому, на думку апеляційного суду, якщо в учасника процесу, особа судді викликає несприйняття, неспокій, невпевненість у неупередженості, такий учасник процесу має право на відвід судді.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів при розгляді цієї справи в частині заявленого відводу судді Хобор Р.Б., з метою виключення сумнівів в неупередженості судді, а також відновлення довіри, яка в демократичному суспільстві повинна бути у громадськості до суду.
Згідно з частиною другою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів при розгляді цієї справи в частині заявленого відводу суддям Кухтею Р.В., Попку Я.С. в контексті наведених вище мотивів є необґрунтованою.
Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За таких обставин колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для зупинення провадження у справі та передачі заяви про відвід суддям Кухтею Р.В., Попку Я.С. на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Враховуючи наведене, керуючись п.4 ч.1 ст.36, ст.ст.39, 40, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 321, 325 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С. задовольнити частково.
Відвести суддю Восьмого апеляційного адміністративного суду Хобор Роману Богданівну від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2019 року про закриття провадження у справі № 1340/5530/18.
Справу № 1340/5530/18 передати на повторний розподіл автоматизованої системи документообігу суду для визначення головуючого судді.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С. визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С. передати для вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Зупинити провадження у справі № 1340/5530/18 до вирішення питання про відвід суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Р. В. Кухтей
Ухвала в повному обсязі складена 31.07.2019 року Я. С. Попко