30 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6162/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Матвійчук В.А.;
від відповідача - Тістечко Ю.Я.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.05.2019р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: Сорока Ю.Ю., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 14 хв. 03.05.2019р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 06.05.2019р.),-
28.02.2019р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем Волинською митницею ДФС рішення щодо коригування митної вартості товарів № UA 205110/2019/000132/2 від 12.02.2019р.; стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати (а.с.3-19, 74).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.05.2019р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці ДФС № UA 205110/2019/000132/2 від 12.02.2019р.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці ДФС на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. (а.с.104-109).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Волинська митниця ДФС, яка в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.116-118).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно норм чинного законодавства митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.
При цьому, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Волинська митниця ДФС дотрималась усіх законодавчо встановлених процедур, оскільки, аналізуючи подані документи до митного оформлення, виявлено розбіжності в рахунку-фактурі № СА613 від 16.01.2019р., в якому продавцем товару вказано «AI-WA», а в технічному паспорті № НОМЕР_1 від 17.01.2019р. зазначений інший учасник комерційної операції - Landkeis Gralschalt Beniheim.
Вказана розбіжність впливає на визначення митної вартості ввезеного товару, оскільки згідно положень ч.5 ст.58 Митного кодексу /МК/ України митною вартістю є не лише ціна, яка фактично сплачена, а під такою слід розуміти загальну суму всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. В зв'язку з вищевказаними розбіжностями в поданих документах щодо наявності третіх осіб, які можуть впливати на митну вартість, апелянтом заявлено вимогу про надання додаткових документів, які б усунули ці сумніви митного органу.
У зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості товарів, не містили усіх відомостей, що підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, були виявлені розбіжності в них, а також у зв'язку із спрацюванням АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN кодом НОМЕР_2 , валюта- EUR, вартість - 9900», згідно наказу ДФС України № 780 від 28.11.2018р. «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні» та відповідно до ст.ст.53, 54 МК України декларанту запропоновано в 10-денний строк надати додаткові документи.
Однак, декларантом такі документи не були надані, про що останній повідомив митний орган листом № 12/02 від 11.02.2019р.
У зв'язку з неподанням декларантом документів та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, митниця відмовила у визнанні заявленої декларантом митної вартості та прийняла спірне рішення із визначенням митної вартості за резервним методом.
У рішенні про коригування митної вартості вказано митну вартість товару з ідентичним пробігом та VIN-кодом, тобто, з ідентичними характеристиками, які притаманні ввезеному транспортному засобу, при цьому саме по причині відсутності підтвердженням декларантом усіх складових митної вартості ввезеного товару, митну вартість визначено за резервним методом з врахуванням інформації, наданої спеціалізованим підрозділом, отриманої на підставі моніторингу митних оформлень транспортних засобів, бувших у вжитку, підрозділом ДФС.
Митна вартість автомобіля визначена за резервним методом (ст.64 МК України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненадання позивачем всіх підтверджуючих документів на вимогу митниці. Другий-п'ятий методи визначення митної вартості (ст.ст.59-63 МК України) не застосовані у зв'язку із відсутністю інформації щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів (ст.ст.59, 60 МК України) та даних (вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно із методами 4 і 5 (ст.ст.62, 63 МК України).
Також митним органом проведено консультацію з декларантом щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
Відтак, вважає, що відповідачем правомірно застосовано вищевказане джерело інформації при винесенні 12.02.2019р. письмового рішення про коригування митної вартості № UA 205110/2019/000132/2 та використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 11.02.2019р. декларантом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію (МД) № UA205090/2019/022139 з метою декларування товару «легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі GOLF, календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2014, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , об'єм двигуна - 1598 куб.см, потужність двигуна - 81 кВт, тип палива - дизель, колір чорний, тип двигуна - CRKB, колісна формула - 4/2, загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника - 5, категорія транспортного засобу - М1, призначення: для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - виготовлено на базі кузова легкового автомобіля».
Згідно графи 42 поданої МД ціна товару складає 4500 євро, а відповідно до графи 45 митну вартість визначено сумі 137343 грн. 29 коп. (а.с.52).
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: копію технічного паспорту на автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі GOLF, календарний рік виготовлення - 2013, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , об'єм двигуна - 1598 куб.см, потужність двигуна - 81 кВт, тип палива - дизель, колір - чорний, купчу від 16.01.2019р., контракт (купчу) № СА613 від 16.01.2019р., копію довіреності ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 від 02.03.2018р., міжнародну товарно-транспортну накладну (MRN) № 19NLJQYY10ACFWWD55 від 16.01.2019р., копії паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.15-16, 27-29, 32-41, 61-63).
У зв'язку із спрацюванням ризиків АСАУР митницею встановлено, що митна вартість товару є нижчою митної вартості ідентичних товарів. Також враховуючи виявлені розбіжності у доданих до митної декларації документах, відповідач скерував декларанту електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
банківських платіжних документів (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2.4, 2.5 ст.53 МК України);
транспортних (перевізних) документів, що містять відомості про вартість перевезення (п.2.6 ст.53 МК України);
договору (угоди, контракту) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті № FN541853 від 17.01.2019р. (п.1 ч.3 ст.53 МК України);
рахунків про здійснення платежів третім особам (п.2 ч.3 ст.53 МК України);
за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару (п.п.2.4, 2.5 ст.53 МК України);
висновків про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами (п.3.8 ст.53 МК України);
якщо здійснювалось страхування - страхові документи (п.2.8 ст.53 МК України); інші документи, що містять відомості про вартість страхування (п.2.8 ст.53 МК України);
інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).
Декларантом не було представлено додаткових документів, про що останній повідомив митний орган листом № 12/02 від 11.02.2019р. (а.с.60).
12.02.2019р. відповідач прийняв рішення № UА205110/2019/000132/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.12)
Згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість товару «легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі GOLF, календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2014, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , об'єм двигуна - 1598 куб.см, потужність двигуна - 81 кВт, тип палива - дизель, колір - чорний, тип двигуна - CRKB, колісна формула - 4/2, загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника - 5, категорія транспортного засобу - М1, призначення: для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - виготовлено на базі кузова легкового автомобіля» за ціною 9900 євро (замість 4500 євро, що була заявлена декларантом).
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість за резервним методом визначення митної вартості на рівні 4500 євро. Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: в рахунку фактурі № СА613 від 16.01.2019р. продавцем товару зазначено «AL-WA GmbH», а в технічному паспорті № FN541853 від 17.01.2019р. зазначений інший учасник комерційної операції: продавець - «Landkeis Gralschalt Beniheim».
У зв'язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості товарів документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, а саме: «Митна вартість нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN - кодом WVWZZZAUZEP528029, ВАЛЮТА - EUR, вартість товару - 9900» та згідно наказу ДФС України № 780 від 28.11.2018р. «Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів, бувших у використанні» та в зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість також визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС.
Митницею проведено відповідно до положень ст.55, 57 МК України з декларантом письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
Таким чином, рівень митної вартості ввезеного товару становить 9900 євро.
При цьому, декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00131. У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA205110/2019/000132/2 від 12.02.2019р. (а.с.13).
В подальшому товар було випущено у вільний обіг згідно МД № UA205090/2019/024385 від 13.02.2019р. з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України (а.с.53).
Розглядуваний спір стосується правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товарів.
Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000132/2 від 12.02.2019р. використано виключно інформацію, надану у зв'язку зі спрацюванням ризиків АС АУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів». Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому суду не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою.
Відтак, оскаржуване рішення не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
При вирішенні наведеного спору колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин):
ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
ч.2 ст.52 - декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.
ч.6 ст.54 - орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до роз'яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року», факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
В п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як з'ясовано під час судового розгляду справи, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи; оскільки декларантом не було надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 9900 євро.
При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку із наявністю розбіжностей, а саме: в рахунку-фактурі № СА613 від 16.01.2019р. продавцем товару зазначено «AL-WA GmbH», а в технічному паспорті № FN541853 від 17.01.2019р. зазначений інший учасник комерційної операції: продавець - «Landkeis Gralschalt Beniheim».
Ця обставина була покладена в обґрунтування необхідності подання декларантом додаткових документів.
Разом з тим, відповідно до наданого перекладу технічного паспорту автомобіля «Landkeis Gralschalt Beniheim» є Земельним округом графства Бентхайм (а.с.38-41), тобто, органом, що видав технічний паспорт.
Отже, будь-яких розбіжностей щодо продавця товару у поданих документах судом не виявлено.
При цьому, з інших документів, поданих для митного оформлення, однозначно та послідовно слідує, що покупцем товару є декларант, діючий в інтересах позивача, - ОСОБА_2 , а продавцем товару - «AL-WA GmbH». Такі відомості містяться в технічному паспорті на легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі GOLF, календарний рік виготовлення - 2013, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , об'єм двигуна - 1598 куб.см, потужність двигуна - 81 кВт, тип палива - дизель, колір - чорний, де власником транспортного засобу зазначено «AL-WA GmbH», контракті (купчій) № СА613 від 16.01.2019р., міжнародній товарно-транспортній накладній (MRN) № 19.NLJQYY10ACFWWD55 від 16.01.2019р.
Окрім цього. аналіз фактичних обставин свідчить, що в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не зазначено, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові.
Оскільки оскаржуване рішення не містить зрозумілого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тому вказане рішення митного органу відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.55 МК України.
Отже, в наданих декларантом документах немає розбіжностей, останні містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, яка підлягала сплаті за цей товар.
Відтак, у митного органу були відсутніми правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів.
Звідси, декларант позивача одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав до митного органу документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу згідно з ч.2 ст.53 МК України.
Водночас, відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту.
Посилання відповідача на те, що в операції придбання автомобіля приймала участь третя особа, що, у свою чергу, впливає на визначення митної вартості товару, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.
Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного автомобіля, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.
Наведені висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 15.10.2013р. (справа № 21-270а13), від 22.10.2013р. (справа 21-342а13), від 31.03.2015р. (справи № 21-127а15 та № 21-53а15) та від 30.06.2015р. (справа № 21-591а15).
Згідно зі ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст.58 МК України.
Так, відповідно до вказаної норми, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Під час судового розгляду справи з'ясовано, що позивач для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи. При цьому, надані документи не містили розбіжностей, а їх дані підтверджували в повній мірі ціну товару.
Звідси, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом застосування митним органом коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим.
Водночас, представлені для митного оформлення автомобіля документи викладені на іноземній мові, однак такі сторонами повністю ідентифіковані (також під час судового розгляду до справи долучений їх переклад - а.с.32-41), що дозволило об'єктивно встановити дійсні обставини по справі.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
Отже, на підставі наведених норм, у зв'язку із заявленням декларантом достовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також через подання документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом неправомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.
Враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак й покладених в основу спірного рішення про визначення митної вартості товарів, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення.
Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Волинську митницю ДФС.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.05.2019р. в адміністративній справі № 140/531/19 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Волинську митницю ДФС.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
С. М. Кузьмич
Дата складення повного судового рішення: 31.07.2019р.