30 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6546/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б.
за участі секретаря судового засідання Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу поліцейського взводу 2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ДПП капрала поліції Семеняка Богдана Любомировича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2019 року (суддя - Бородовський С.О., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу 2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ДПП капрала поліції Семеняка Богдана Любомировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 02.04.2019 звернувся до суду з позовом до поліцейського взводу 2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ДПП капрала поліції Семеняка Б.Л., у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24.03.2019 серії ДП18 №033126 (далі - Постанова), а справу про адміністративне правопорушення - закрити. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана Постанова прийнята відповідачем безпідставно та за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2019 року у справі №344/5711/19 позов задоволено частково.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення, не в повному обсязі з'ясував всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, не надав належної правової оцінки тому факту, що в діях позивача є ознаки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, а тому його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення інспектором патрульної поліції в межах санкції статті, жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, позивачем не надано.
Позивач відзиву на апеляцій скаргу не подав.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 24.03.2019 о 00 год. 20 хв. по вул. Крихівецькій, 57 у м. Івано-Франківську, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21140, державний номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив підпункт «ґ» пункту 2.1 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР).
За цим фактом поліцейським взводу 2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ДПП капралом поліції Семеняком Б.Л. винесено Постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач по справі заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконним та необґрунтованим.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю позовних вимог.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Згідно зі статтею 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною другою статті 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції.
Працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції і у даному випадку не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення. Тому, належним відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Проте, розглядуваний адміністративний позов заявлено до поліцейського взводу 2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ДПП капрала поліції Семеняка Б.Л., тобто до неналежного відповідача.
При цьому підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 КАС України.
За правилами частини першої статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина сьома статті 48 КАС України).
Відтак, оскільки за змістом цієї норми допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, то можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції КАС України не передбачено.
Суд першої інстанції наведених обставин не врахував і всупереч вимогам статті 48 КУпАП не залучив до розгляду справи належного відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду поліцейський взводу 2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ДПП капрал поліції Семеняк Б.Л.є неналежним відповідачем у даному спорі.
Так, як судом першої інстанції вирішено позовні вимоги, які заявлені до неналежного відповідача, а на даній стадії адміністративного судочинства відсутні правові підстави для проведення заміни неналежного відповідача судом апеляційної інстанції, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, які заявлені до неналежного відповідача.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що відповідно до частини першої статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ч.3 ст.243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу поліцейського взводу 2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ДПП капрала поліції Семеняка Богдана Любомировича задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
О. Б. Заверуха
Повне судове рішення складено 31 липня 2019 року.