Справа № 687/1077/18
Головуючий у І інстанції: Борсук В.О.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
31 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 04 червня 2019 року (повний текст якого складено в смт. Чемерівці 12 червня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Дунаєвецькому, Кам'янець-Подільському, Новоушицькому, Чемеровецькому районах та м. Кам'янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Іванової Олени Віталіївни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
у вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Дунаєвецькому, Кам'янець-Подільському, Новоушицькому, Чемеровецькому районах та м. Кам'янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Іванової Олени Віталіївни в якому просив:
-поновити строк на оскарження постанови №269/91-17 від 20.06.2017 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову №269/91-17 від 20.06.2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., передбаченого ст. 53-1 КУпАП України.
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 04 червня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, 16 червня 2017 року ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки за участю Летавського сільського голови та заступника голови правління СВК "Летава" Чорного В.В., про що складено акт №261/91-17
У ході проведеної перевірки встановлено, що земельна ділянка, яка згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставлялись на земельні торги (наказ №22-9021-СГ від 12.05.2017 року), розташована за межами населених пунктів Летавської сільської ради Чемеровецького району, площею 37,9447 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , перебуває у державній власності, засіяна кормовою культурою люцерною, пошкодження родючого шару ґрунту не виявлено.
Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 16.06.2017 року №260/91-17 під час проведення перевірки за участю Летавського сільського голови та заступника голови правління СВК "Летава" ОСОБА_1 було обстежено земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 37,9447 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Летавської сільської ради Чемеровецького району, та встановлено, що на час перевірки земельна ділянка вільна від забудови, не порушено родючий шар ґрунту, земельна ділянка засіяна кормовою культурою - люцерною.
Крім того, 16 червня 2017 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Дунаєвецькому, Кам'янець-Подільському, Новоушицькому, Чемеровецькому районах та м. Кам'янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Івановою О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №263/91-17, яким встановлено, що 16.06.2017 року при перевірці дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1 заступник голови СВК «Летава» самовільно зайняв земельну ділянку площею 37,9447 га, а саме: засіяв її кормовою культурою (люцерною), що є порушенням ст. ст. 125, 126, 211 ЗК України та ст. 53-1 КУпАП України.
Також, відповідачем 16.06.2017 року складено припис №262/91-17 про усунення порушень вимог земельного законодавства у 30-денний строк.
20 червня 2017 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Дунаєвецькому, Кам'янець-Подільському, Новоушицькому, Чемеровецькому районах та м. Кам'янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Івановою О.В. винесено постанову №269/91-17 якою визнано ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП України та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Не погоджуючись з такою постановою позивач оскаржив її до суду.
Задовльняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскарженої постанови діяв не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Перевіряючи правомірність розгляду даного адміністративного спору, колегія суддів дійшла висновку щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , прийняття рішення по суті, в той час, як позивачем грубо порушено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Так, ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Предметом оскарження по даній справі є рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а відтак застосуванню підлягає спеціальна норма.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Колегія суддів враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після спливу таких строків відносини вважаються стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Крім того, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Так, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив про те, що йому не було відомо про винесення відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення, а про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо коли його викликали в судове засідання по справі №687/444/18 за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури, в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Летавська сільська рада Чемеровецького району до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, коли його представник ознайомився з матеріалами справи, а саме 17.08.2018 року.
Однак, суд першої інстанції належної оцінки обставинам на які посилається позивач не надав, поверхнево підійшов до перевірки доводів, викладених в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, що свідчить про формальне вирішення даного питання.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що копії акта перевірки, припису, протоколу про адміністративне правопорушення вручено ОСОБА_1 16.06.2017 року, про що свідчить його особисті підписи на вказаних документах (а.с. 41, 42, 45).
Крім того, 16.06.2017 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на адресу ОСОБА_1 надіслало повідомлення про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбудеться 20.06.2017 року о 10:00 год в приміщенні ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області за адресою: м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, каб. 302, яке отримане ним 17.06.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 48 -49).
Згідно супровідного листа №0-22-0.46-25/90-17 від 21.06.2017 року оскаржувана постанова направлена на адресу ОСОБА_1 та отримана ним 24.06.2017 року, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 50-51).
Більше того, в матеріалах справи міститься платіжне доручення від 26.06.2017 року про сплату СВК "Летава" штрафу в розмірі 340,00 грн. «Призначення платежу - Адміністративне стягнення з ОСОБА_1 від 20.06.2017 р. №269/91-17» (а.с. 47).
Також, на момент розгляду господарським судом Хмельницької області справи №924/897/17 ОСОБА_1 було відомо про винесення щодо нього постанови про накладення адміністративного стягнення №269/91-17 від 20.06.2017 року, оскільки позивач посилається на вказану пстанову у своєму відзиві, датованому 18.10.2017 року.
Таким чином, вказане вище свідчить про те, що ОСОБА_1 було відомо про наявність оскаржуваної постанови ще у червні 2017 року.
Твердження позивача про те, що штраф був сплачений не ним особисто, а СВК "Летава" і тому він не міг дізнатися про існування оскаржуваної постанови, суд розцінює критично, оскільки останній займає керівну посаду у вказаному підприємстві і призначення платежу саме за стягнення накладене на нього.
Крім того, посилання позивача на те, що він дізнався про існування оскаржуваної постанови 17.08.2018 року і це є достатньою підставою для поновлення йому строку на її оскарження, не є грунтовними, оскільки позов подано лише 12.09.2018 року, тобто з недотриманням 10-денного строку звернення до суду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про прийняття рішення по сутті позовних вимог, не вирішивши попередньо питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, не встановив обставин, які б свідчили про поважність причин звернення із даним позовом поза межами встановленого Кодексом адміністративного судочинства строку, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Заслуговує на увагу також і порядок прийняття судом вказаного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Встановлено, що провадження по даній справі відкрито 12.09.2018 року, однак адміністративну справу вирішено лише 04.06.2019 року, тобто з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 286 КАС України.
За приписами ч.1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
В порушення вказаних вимог, суд першої інстанції 04.06.2019 оголосив вступну та резолютивну частину рішення, дату виготовлення повного тексту суд першої інстанції вказав 12.06.2019 року.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що за подачу апеляційної скарги ГУ Держгеокадстру у Хмельницькій області сплачено судовий збір в розмірі 1152,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15 липня 2019 року №1184.
Відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Верховний Суд України у постанові від 13 грудня 2016 року по справі № 306/17/16-а зазначив, що у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень.
Згідно із постановою Пленуму ВАСУ №2 від 23.01.2015 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється при поданні позовів про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" в редакції № 2147-VIII від 03.10.2017.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Враховуючи те, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області звільнене від сплати судового збору, а тому надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі в розмірі 1152,60 грн. необхідно повернути.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 132, 240, 243, 250, 271, 286, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задовольнити частково.
Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 04 червня 2019 року, - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Дунаєвецькому, Кам'янець-Подільському, Новоушицькому, Чемеровецькому райо про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без розгляду.
Повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області сплачений судовий збір в розмірі 1152,60 грн. відповідно до платіжного доручення №1184 від 15 липня 2019 року.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.