Справа № 127/15947/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайленко А.В.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
30 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 червня 2019 року (рішення ухвалено у м.Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції Ковальця Юрія Валерійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забежпечення безпеки дорожнього руху серії НК №530607 від 28.05.2019 року та закриття провадження по справі,
06.06.2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти 1 БУПП у Тернопільській області Ковалець Ю.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК №530607 від 28.05.2019 року та закриття провадження по справі. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Просив суд визнати дії інспектора роти 1 БУПП у Тернопільській області Ковалець Ю.В. щодо складання постанови серії НК №530607 від 28.05.2019 року про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за порушення ст.122 ч.2, ст.126 ч.1 КУпАП, незаконними, визнати постанову серії НК №530607 від 28.05.2019 року протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 червня 2019 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Постанову інспектора роти 1 БУПП у Тернопільській області Ковалець Ю.В. серії НК №530607 від 28.05.2019 року - скасовано.
Закрито справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам КУпАП, поліцейський при її винесенні діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 28 травня 2019 року інспектором роти 1 БУПП у Тернопільській області Ковалець Ю.В. винесено постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. В обґрунтування постанови зазначено, що 28.05.2019 року о 16.42 год. на а/д М-12, 162 км, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мерседес Бенс Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в межах дії дорожнього знаку 5.45 з швидкістю 93 км/год, чим перевищив швидкість на 43 км/год, чим порушив п.12.9 б ПДР України та у нього при перевірці документів був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1. г ПДР України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні постанови інспектором не доведено вини позивача у вчиненні правопорушення; не враховано пояснень позивача, який свою вину не визнав.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч.1 ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки, зокрема, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п.п.2.1.«Ґ» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
За змістом п.15 ст.1 та п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» причіп є наземним транспортним засобом, який підлягає державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України, а відтак, водій, який користується вказаним транспортним засобом, повинен мати при собі чинний страховий поліс на вказаний транспортний засіб згідно вимог п.п.2.1.«Ґ» ПДР України.
Відповідно до змісту ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, позивач на вимогу поліцейського пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/2811709, яка діє на території України, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Згідно ч.1 ст.122 КУпАП Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Тобто, дана норма передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа УПП у Тернопільській області, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення. Разом з тим, доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи долучено не було та суду, на час розгляду справи - не надано.
Згідно із п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Згідно із ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП, та як наслідок, не доведено факту порушення позивачем правил дорожнього руху.
Отже, колегія суддів вважає, що суд дійшов правомірного висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Таким чином, враховуючи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд враховує положення ч.3 ст.272 КАС України, відповідно до якої зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 червня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 липня 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Охрімчук І.Г. Смілянець Е. С.