Справа № 826/11934/18
29 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Ганечко О. М., Губської Л. В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2018 року.
Апелянтом вдруге подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказавши поважні причини його пропуску з відповідними доказами та сплатити судовий збір.
На виконання ухвали суду апелянтом надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як встановлено, апелянт звернувся вчасно з апеляційною скаргою на вказане рішення суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за її подання.
14.03.2019 ухвалою суду у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено, повернуто апеляційну скаргу на підставі ч. 2 ст. 298 КАС України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 повторно подану апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та несплатою судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали відповідач надав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтовано тим, що у зв'язку із блокуванням рахунків ГУ ДФС у м. Києві, відсутністю коштів на рахунках ГУ ДФС у м. Києві, сплата судового збору за подання апеляційної скарги була унеможливлена. Відповідач звертає увагу, що ним вживались дії, спрямовані на сплату судового збору, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Дослідивши клопотання колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Повернення вперше поданої апеляційної скарги через несплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Обставини, з якими апелянт пов'язує пропуск строку на апеляційне оскарження не є поважними та вагомими для поновлення строку апеляційного оскарження.
Будь-яких інших причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати належним чином оформлену апеляційну скаргу до суду, та які б могли бути визнані поважними апелянтом не наведено.
Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Невиконання вимог щодо належного оформлення апеляційної скарги при її поданні, несплата судового збору, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача, як і тривала процедура отримання платіжного доручення про сплату судового збору, що призвело до повернення вперше поданої апеляційної скарги, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не підлягає задоволенню.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однак, колегія суддів враховує, що скаржник не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Одночасно суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Станом на 30.07.2019 зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 недоліки апеляційної скарги не усунуті, судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачено, однак, минуло достатньо часу з моменту постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними та апелянт не вказав інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 р. у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Вищевикладене перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Л. В. Губська