П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/763/19
Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2019р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до МОУ, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом за №104 від 26.10.2018р. в частині відмови у призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до постанови КМУ "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" за №975 від 25.12.2013р. та ст.16-163 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з липня 2005р. по серпень 2018р. він проходив службу в Збройних Силах України.
У серпні 2018р. командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України прийнято наказ за №15, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби у запас за пп. «б» п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положенням про проходження громадянами України військової служби.
У серпні 2018р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до командира військової частини НОМЕР_1 , в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із травмою, яка пов'язана із захистом Батьківщини. Надавши при цьому відповідні документи.
Проте, 26.10.2018р. комісією МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення за №104, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, з підстав встановлення групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.
Позивач вважає вказану відмову протиправною, оскільки протягом двох років після первинного встановлення ступені втрати працездатності без встановлення інвалідності стосовно позивача не здійснювався повторний огляд та не встановлювався більший відсоток втрати працездатності.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 26.10.2018р. №104 в частині відмови у призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зобов'язано МОУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 7.07.2018р. про виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду МОУ подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок комісії МОУ про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з підстав встановлення групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності є протиправним та незаконним, оскільки на момент звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою були відсутні ознаки зміни ступеня втрати працездатності після первинного встановлення інвалідності понад дворічного терміну. З метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 , суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав МОУ повторно розглянути заяву про виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 з липня 2005р. по серпень 2018р. проходив службу в ЗСУ.
3.11.2014р. ОСОБА_1 перебуваючи в зоні АТО під час бойового завдання отримав поранення та чисельні травми.
Згідно Свідоцтва про хворобу ВЛК Центрального регіону МОУ за №1479 від 2.08.2018р., травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини, захворювання, так, пов'язане із проходженням військової служби. ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
27.01.2015р., під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 встановлено 15% втрати працездатності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (довідка МСЕК серія ЖИА № 04069 від 27.01.2015).
У зв'язку з чим ОСОБА_1 була виплачена допомога в сумі 12 889грн..
Згідно Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 026601 від 7.08.2018р. ОСОБА_1 встановлено 30% втрати працездатності з причин травми, так, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №101273 від 7.08.2018р., при первинному огляді ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
За результатом первинного огляду встановлено третю групу інвалідності з 7.08.2018р. внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується Довідкою Житомирського обласного центру МСЕК №2 до акта огляду медико-соціальної експертною комісією серії 12 ААБ №101273
7.08.2018р. ОСОБА_1 звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 із заявою, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із травмою, так, пов'язаною із захистом Батьківщини. До заяви додано: копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №101273; копію свідоцтва про хворобу №1479 від 24.07.2018р.; копію довідки про обставини травми №2075/вос від 19.11.2014р., копію паспорта та ідентифікаційного коду.
26.10.2018р. комісією МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом за №104 від 26.10.2018р. капітану ОСОБА_1 (в/ч НОМЕР_1 ) відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги (п.41).
Відмова обґрунтована посиланням на норми абз.2 п.4 ст.16-3 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " та п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ за №975 від 25.12.2013р., в яких зазначено, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. ОСОБА_1 групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.
Перевіряючи правовірність та законність дій та рішень комісії МОУ, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (ч.5 ст.17 Конституції України).
У відповідності до преамбули ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Положеннями ст.1 цього Закону встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.1-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
За правилами п.3 ч.2 ст.21-4 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті, йому призначається і виплачується одноразова грошова допомога.
Згідно ст.41 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Положеннями ч.1 ст.16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно п.4 ч.2 ст.16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ за №975 від 25.12.2013р. (надалі - Порядок №975) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із довідки до акта огляду МСЕК Серії 12ААБ №2923700, що ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності, причини якої пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (а.с.12).
Отже, за таких обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.
Апеляційний суд вважає помилковими та необґрунтованими посилання апелянта на заборону на виплату одноразової допомоги у разі зміни групи інвалідності, її причин або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності встановлену з 1.01.2017р. вимогами ч.4 ст.16-3 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки вказана норма регулює питання доплати одноразової грошової допомоги.
В даному випадку ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням IIІ групи інвалідності, а не її доплати у зв'язку із встановленням більшого відсотку втрати працездатності.
Отже, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019р. - залишити без змін.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м.Київ, просп.Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.) судовий збір у розмірі 1 152,6грн..
Постанова суду набирає законної сили з дати її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: А.В.Крусян
О.В.Яковлєв