про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги
31 липня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1821/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 травня 2019 року у справі № 160/1821/19 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року адміністративний позов задоволений.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою у цій справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду оригіналу документу про сплату судового збору та відповідного документу про підтвердження повноважень виконуючого обов'язки начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.
Копію ухвали разом з супровідним листом направлено на адресу апелянта.
На виконання вищевказаної ухвали, на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та продовження строку для виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року.
В обґрунтування вказаного клопотання посилається на заблокування рахунків загального та спеціального фондів. На підтвердження вказаних обставин надає довідку відділу бухгалтерської служби фінансово-ресурсного забезпечення ГУ ДМС у Дніпропетровській області за підписом головного бухгалтера.
Розглянувши доводи наведені заявником клопотання щодо відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З огляду на правову конструкцію статті 133 КАС України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення сплати судового збору є безпосереднім правом, а не обов'язком суду.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору.
Вказаний висновок здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 27.12.2018 року у справі № 812/1570/17.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Розглянувши доводи наведені скаржником у поданому ним клопотанні (заблокування рахунків загального та спеціального фондів), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання апелянта щодо продовження строку для виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 та встановлення йому десятиденного строку з дня отримання копії даної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтею 121 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Клопотання Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про продовження строку для виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року задовольнити.
Продовжити Головному управлінню Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року на десять днів, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянтові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.Ю. Чумак