22 липня 2019 р.Справа № 440/4251/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
за участю представника позивача Бехтер Л.В.,
за участю представника відповідача Смородської М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, місце складання м. Полтава, повний текст складено 04.03.19 року по справі № 440/4251/18
за позовом Приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Дарії Василівни
до Міністерства юстиції України третя особа Нотаріальна палата України , Державне підприємство "Національні інформаційні системи"
про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач, Приватний нотаріус Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Береза Дарія Василівна, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Нотаріальна палата України, Державне підприємство "Національні інформаційні системи", в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3304/5 від 23 жовтня 2018 року "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Дарії Василівни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним наказом позивачу протиправно та за відсутності достатніх правових підстав заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців. Позивач наполягає на тому, що нею під час вчинення реєстраційних дій дотримано вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, а відтак вважає спірний наказ безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі № 440/4251/18 задоволено адміністративний позов Приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Дарії Василівни до Міністерства юстиції України, треті особи: Нотаріальна палата України, Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Дарії Василівни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" від 23 жовтня 2018 року № 3304/5.
Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, та посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відзив, в якому вказав, що не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає їх безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, наказом Міністерства юстиції України № 2555/7 від 25 липня 2018 року "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" затверджено перелік державних реєстраторів, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.226-228).
Наказом Міністерства юстиції України № 3386/7 від 20 вересня 2018 року "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області Берези Д.В." відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 та на підставі акта від 31 серпня 2018 року за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області Берези Д.В. наказано: провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області Берези Д.В. з дати реєстрації цього наказу; утворити Комісію для проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області Берези Д.В. (т.1 а.с.234).
09 жовтня 2018 року Комісією складено довідку за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області Берези Д.В., яка містить пропозицію тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області Берези Д.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців (т.1 а.с.236-244).
Наказом Міністерства юстиції України від 23 жовтня 2018 року № 3304/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області Берези Д.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців; виконання пункту 1 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (т.1 а.с.245).
Підставою для винесення оскаржуваного наказу є довідка, складена за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області Берези Д.В.
За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області Берези Д.В. встановлені такі порушення вимог статей 10, 16, 18, 23 Закону № 1952-IV, пунктів 10, 12, 57-1 Порядку № 1127, пунктів 10, 11, 56 Порядку № 1141:
- за заявами № 25489955, № 25576094, № 25576421, № 25652697, № 25653384, № 25850000, № 25854529, № 25862970, № 26025220, № 26028981, № 26029812, № 26030059, № 26092593, № 26093190, № 26108047 у зв'язку із тим, що за зазначеними заявами не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи;
- за заявою №25813102 не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв); не сформовано витяг за результатом проведення державної реєстрації внесення змін до запису Державного реєстру прав;
- зареєстровано заяву № 26025220 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди з одночасною реєстрацією права власності на земельну ділянку за відсутності відповідного запиту у зв'язку із встановленням у відомостях з Державного земельного кадастру неповної інформації; аналогічні порушення виявлено за заявами № 25823934 та № 25576094;
- за заявою № 26091994 не подано документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також не виготовлено та не розміщено у Державному реєстрі речових прав електронної копії довіреності від 26 березня 2015 року № 179; аналогічні порушення виявлені за результатами розгляду заяв № 26092593, № 26108443, № 26028981, № 26092593, № 26093190, № 26108047.
- за заявою № 26029812 про одночасну реєстрацію права власності з одночасною реєстрацією права оренди землі на підставі договору оренди не подано документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб; аналогічні порушення виявлені за результатами розгляду заяв № 26030059 та № 25862970.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом встановлено відсутність у діях приватного нотаріуса Берези Д.В. порушень вимог статей 10, 16, 18, 23 Закону № 1952-IV, пунктів 10, 12, 57-1 Порядку № 1127, пунктів 10, 11, 56 Порядку № 1141.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"№ 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 37-1 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 1 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі - Порядок № 990), моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.
Відповідно до п.п. 4-5 Порядку № 990 моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.
Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.
За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.
У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 990 камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту.
Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.
Пунктом 10 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV визначено, що камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.
Згідно з пунктами 8-10 Порядку № 990 під час проведення камеральної перевірки комісія має право: 1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів; 2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах; 3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень. Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.
Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.
Згідно ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону № 1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб'єкта державної реєстрації прав.
Частиною першою статті 38 Закону № 1952-IV визначено, що державні реєстратори, суб'єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
Згідно вимог частини першої статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
За змістом пункту 10 Порядку № 1127 під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов'язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви. Не підлягають виготовленню та приєднанню до заяви електронні копії документів, що пред'являються заявником з метою встановлення його особи, а також електронна копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, чи документа, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.
Пунктом 57-1 Порядку № 1127 для державної реєстрації прав, що набувається не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, також подаються документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також обсяг повноважень представника фізичної або юридичної особи. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчих документів, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.
Пунктами 10-11, 56 Порядку № 1141 передбачено, що під час формування заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про: 1) тип об'єкта нерухомого майна: земельна ділянка; підприємство; житловий будинок; будівля; споруда; квартира; житлове приміщення; нежитлове приміщення; об'єкт незавершеного будівництва. Під час формування заяви обирається один із передбачених цим підпунктом типів об'єкта нерухомого майна; 2) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу на об'єкт нерухомого майна); 3) кадастровий номер земельної ділянки (необов'язковий у разі формування заяви щодо підприємства, житлового будинку, будівлі, споруди, квартири, житлового чи нежитлового приміщення); 4) адреса об'єкта нерухомого майна (крім випадків формування заяви щодо земельної ділянки). Під час формування заяви про відкликання заяви додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про реєстраційний номер заяви, що відкликається. Відомості з Державного реєстру прав формуються у формі: 1) інформації з ДРРП про: зареєстровані речові права, обтяження речових прав, про об'єкти та суб'єктів таких прав (обтяжень); про осіб, що отримували інформацію з Державного реєстру прав; документи реєстраційної справи; 2) витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав.
Як встановлено з матеріалів справи, формування заяви № 25813102, за результатами перевірки якої відповідач поставив у вину позивачу порушення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв), та неформування витягу за результатом проведення державної реєстрації внесення змін до ДРРП, зумовлене необхідністю виправлення позивачем технічної помилки в ДРРП, оскільки під час первинної реєстрації права власності на земельну ділянку в Реєстрі не були відображені паспортні дані власника земельної ділянки, а лише прізвище, ім'я та по батькові особи-власника.
Оскільки, заява № 25813102 не пов'язана з реєстрацією прав на підставі заяви суб'єкта, формування такої заяви не передбачає дотримання будь-якої черговості прийняття рішення.
Крім того, після виправлення технічної помилки позивачем забезпечено формування витягу за результатом проведення державної реєстрації прав на підставі заяви про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, оскільки витяг за заявою щодо виправлення технічної помилки не відображає повної інформації щодо прав.
Щодо допущення позивачем порушень за заявами № 25489955, № 25576094, № 25576421, № 25652697, № 25653384, № 25850000, № 25854529, № 25862970, № 26025220, № 26028981, № 26029812, № 26030059, 26092593, № 26093190, № 26108047, яке полягало в незабезпеченні пошуку в ДРРП відомостей та ідентифікаційних даних фізичної або юридичної особи, то вищевказані заяви були зареєстровані у період з 04 грудня 2017 року по 27 грудня 2017 року в установленому Законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 29 Закону № 1952-IV державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.
Оскільки у правовідносинах, передбачених заявами № 25489955, № 25576094, № 25576421, № 25652697, № 25653384, № 25850000, № 25854529, № 25862970, № 26025220, № 26028981, № 26029812, № 26030059, 26092593, № 26093190, № 26108047 пріоритетною була реєстрація іншого речового права, то пошуки проводились за об'єктом нерухомого майна (за кадастровими номерами земельних ділянок), а право власності реєструвалось з перенесенням даних щодо власника з Державного земельного кадастру.
Такий алгоритм дій державного реєстратора не суперечить вимогам Закону № 1952-IV, Порядку № 1127 та Порядку № 1141.
Щодо доводів про порушення порядку пошуку у ДРРП відомостей за вищевказаними заявами, то згідно абзацу 12 пункту 11 Порядку № 1141 пошук відомостей у ДРРП для цілей отримання інформації з цього Реєстру здійснюється за принципом повного збігу зазначеного ідентифікатора пошуку або повного збігу усіх чи одного з ідентифікаторів пошуку у разі здійснення пошуку за декількома ідентифікаторами.
Вищевказані дії належним чином виконані позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних документів.
Щодо доводів про порушення позивачем порядку проведення державної реєстрації права оренди за заявами № 26025220, № 25823934, №25576094, яке полягає в неотриманні відповідних запитів у зв'язку із встановленням у відомостях з Державного земельного кадастру неповної інформації, то аналіз норм Закону № 1952-IV, Порядку № 1127 та Порядку № 1141 дає підстави вважати, що направлення додаткових запитів має бути зумовлене неможливістю отримання достовірної інформації з первинних джерел (у разі відсутності відомостей в укладених до 01 січня 2013 року договорах оренди про їх реєстрацію у відділах Держкомзему).
Так, відомості надані на реєстрацію договорів оренди належним чином підтверджували факт та дату їх державної реєстрації у відповідних відділах Держкомзему, а також строк дії зазначених договорів.
Крім того, під час державної реєстрації заяв № 26025220, № 25823934, № 25576094 позивачем отримано всю необхідну інформацію з Державного земельного кадастру щодо об'єктів нерухомого майна (земельних ділянок), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями заяв № 26025220, № 25823934, № 25576094, договорів оренди із відмітками про їх реєстрацію та додаткових угод до договорів оренди, повних та розгорнутих витягів з ДЗК щодо земельних ділянок, зазначених у цих заявах.
Щодо доводів про допущення позивачем під час розгляду заяв про державну реєстрацію інших речових прав (права оренди) з одночасною реєстрацією права власності на земельні ділянки № 26091994, № 26092593, № 26108443, № 26028981, № 26092593, № 26093190, № 26108047 порушень у формі неподанням документів, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичних осіб, а також невиготовлення та нерозміщення в ДРРП електронних копій відповідних документів, то з матеріалів справи встановлено, що представником ТОВ "Агрофірма "Ім. Довженка" Косогором А.В., який діяв на підставі довіреностей від 26 березня 2015 року за реєстровими номерами 148 та 149 позивачу подано заяви про державну реєстрацію інших речових прав (права оренди) з одночасною реєстрацією права власності на земельні ділянки № 26091994, № 26092593, № 26108443, № 26028981, № 26092593, № 26093190, № 26108047.
Так, під час вчинення реєстраційних дій за вищевказаними заявами обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичних осіб приватним нотаріусом ХРНО Полтавської області Березою Д.В. перевірено шляхом отримання безкоштовного пошуку відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Агрофірма "Ім. Довженка", а також вивчено оригінали поданих представником довіреностей.
Щодо доводів відповідача про неправомірність дій позивача щодо невиготовлення та нерозміщення в ДРРП електронних копій довіреностей, на підтвердження повноважень представника ТОВ "Агрофірма "Ім. Довженка", то аналіз положень Закону № 1952-IV, Порядку № 1127 та Порядку № 1141 не дає підстав однозначно стверджувати про те, що документи, якими підтверджуються повноваження представника заявника, належать до документів, на підставі яких було вчинено реєстраційні дії, а відтак, констатувати обов'язковість виготовлення та розміщення в ДРРП електронних копій вищевказаних документів є неприпустимим.
Як підтверджено матеріалами справи, довіреність № 8 від 10 січня 2017 року видана на фірмовому бланку ТОВ "Агрофірма "ім.Довженка" із підписом та печаткою генерального директора ОСОБА_1 .
Даною довіреністю було уповноважено ОСОБА_2 представляти інтереси Товариства в будь-яких державних органах, а також перед приватними нотаріусами з приводу реєстрації речових прав нерухомого майна та їх обтяжень та ін.
Згідно отриманих позивачем відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреність видана керівником ТОВ "Агрофірма "ім.Довженка" Скочко В .М., який діяв на підставі Статуту, затвердженому загальними зборами учасників протоком № 05/18/2016 від 18 травня 2016 року та який на момент видачі довіреності не мав будь-яких обмежень.
Для додаткової перевірки наявності або відсутності в Статуті обмежень керівника, представником позивача був зроблений запит до ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" щодо надання інформації стосовно того, чи відкликалася (скасовувалася) довіреність № 8 від 10 січня 2017 року на ОСОБА_2 на протязі строку її дії; або чи вносилися до неї зміни в частині обмеження повноважень ОСОБА_2
Листом від 29 січня 2019 року надано відповідь, де повідомлено, що на протязі строку дії вищезазначеної довіреності, дана довіреність Товариством не відкликалася та не скасовувалася, будь-яких змін чи обмежень повноважень ОСОБА_2 до неї не вносилось.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі необхідні дії щодо перевірки повноважень та цивільної правоздатності особи заявника були перевірені позивачем під час прийняття рішення про результати розгляду вищезазначених заяв.
Щодо порушень, встановлених відповідачем за заявами № 26029812, № 26030059, № 25862970, в частині відсутності відповідних повноважень у керівника, який надав повноваження на представництво інтересів юридичної особи, то у період з 15 грудня 2017 року по 22 грудня 2017 року представником ТОВ Агрофірма "Хорольська", який діяв на підставі довіреності, приватному нотаріусу ХРНО Полтавської області Березі Д.В. подано заяви щодо вчинення реєстраційних дій № 26029812, № 26030059, № 25862970.
Під час реєстрації вищевказаних заяв обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичних осіб приватним нотаріусом ХРНО Полтавської області Березою Д.В. перевірено шляхом отримання безкоштовного пошуку відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Агрофірми "Хорольська", а також вивчено оригінали поданої представником довіреності.
Так, станом на грудень 2017 року відомості про наявність будь-яких обмежень повноважень керівника ТОВ Агрофірми "Хорольська" Кандиби П.О. були відсутні, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого 21 грудня 2017 року.
При цьому, порушення, яке ставить у вину позивачу Міністерство юстиції України, не мало місця, оскільки обмеження повноважень керівника заявника зумовлені затвердженням нової редакції Статуту ТОВ Агрофірми "Хорольська" (протокол № 02/13/2018 від 13 лютого 2018 року) тобто вже після здійснення державним реєстратором-приватним нотаріусом ХРНО Полтавської області Березою Д.В. реєстраційних дій за спірними заявами.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем спростовано викладені в довідці висновки відповідача про допущення приватним нотаріусом ХРНО Полтавської області Березою Д.В. у своїй діяльності порушень вимог Закону № 1952-IV, Порядку № 1127 та Порядку № 1141 під час вчинення реєстраційних дій.
Крім того, колегія суддів вказує, що застосовуючи до позивача санкцію у формі блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців, Міністерство юстиції України, відповідно до принципу обґрунтованості рішення, мало навести мотиви, з яких воно виходило, обираючи саме такий строк. Оскаржений наказ не містить викладення відомостей про негативні наслідки порушень, а також мотивів застосування саме такої санкції, що не відповідає принципу пропорційності, визначеного статтею 2 КАС України.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловлену, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі № 816/2150/18.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності прийняття рішення про блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі № 440/4251/18 відсутні.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 року по справі № 440/4251/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 31.07.2019 року