ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
30 липня 2019 року м. Київ № 640/13486/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 25.04.2019 року №1150125/НОМЕР_1 (Порядковий номер податкової накладної/розрахунку коригування 134 дата складання 08.04.2019 року) комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо відмови в прийнятті податкової накладної від 08 квітня 2019 року №134.
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 134 від 08.04.2019 року складену ФОП ОСОБА_1 коли вона була надіслана до Державної фіскальної служби України, а саме: 08 квітня 2019 року.
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 20.06.2019 року № 1198592/НОМЕР_1 (Порядковий номер податкової накладної/ розрахунку коригування 136 дата складання 13.04.2019 року) про відмову реєстрації податкової накладної № 136 від 13.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 136 від 13.04.2019 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України 20.06.2019 року № 1198591/НОМЕР_1 (Порядковий номер податкової накладної/ розрахунку коригування 138 дата складання 22.04.2019 року) про відмову реєстрації податкової накладної №138 від 22.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 138 від 22.04.2019 року.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921,00 гривні.
Як вбачається з позовних вимог, позивач звернувся до суду з шістьома вимогами немайнового характеру:
1) визнати протиправним та скасувати рішення;
2) зобов'язати зареєструвати накладну.
Так, згідно з Аналізом практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», що затверджена Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
У цій справі відповідно до наведеної правової позиції суд розглядає пов'язані одна з одною позовні вимоги «про визнання протиправним» та «про скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України» як одну позовну вимогу. Разом з тим, наступна позовна вимога «про зобов'язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН» - вже не є нерозривно пов'язаною з попередніми вимогами.
Суд звертає увагу, що вимоги позивача в розумінні Закону № 3674-VI є самостійними позовними вимогами, за які судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо.
Згідно з вимогами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, на підтвердження сплати судового збору представником позивача було долучено до матеріалів справи квитанцію № TS207133 від 15 липня 2019 року у розмірі 5763,00 грн, тобто лише за три вимоги немайнового характеру. Отже, за решту позовних вимог немайнового характеру судовий збір не сплачено.
З урахуванням часткового сплаченого судового збору, позивачу треба доплатити 5763,00 грн.
Вищенаведене свідчить про недотримання позивачем вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліком позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для розгляду даної справи.
Судовий збір підлягає сплаті на наступні реквізити:
Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Рахунок отримувача - 34310206084021
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)
або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Також, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом частини другої статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог частини другої статті 94 та частини четвертої статті 161 КАС України до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку копії документів, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом:
- подання до суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 5763,00 грн;
- подання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надати належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви.
Зазначені документи подати через канцелярію суду (або надіслати поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
4. Попередити позивача, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.
Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Келеберда