Справа №350/394/18
Провадження № 1-кп/345/256/2019
30.07.2019 року м. Калуш
Колегія суддів Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора: ОСОБА_5 , обвинуваченого: ОСОБА_6 , його захисника - адвоката - ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , її представника - адвоката ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016090000000116 по обвинуваченню: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
19.04.2019 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з Івано-Франківського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки розпочате кримінальне провадження не розглянуто, а термін тримання під вартою обвинуваченого спливає 6 серпня 2019 року. Крім цього, слід врахувати тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6 та те, що ризики встановлені судом при обранні запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати. Так, обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, розлучений, на утриманні нікого не має, усвідомлюючи тяжкість та неминучість покарання за скоєний злочин може переховуватись від суду, вчиняти тиск на потерпілих, свідків, вчинити інший злочин, а інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Крім того, прокурор заявив клопотання про застосування приводу до свідка, який не з'явився у судове засідання - ОСОБА_10 .
Потерпіла ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_9 підтримали клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 заперечив проти продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого з тих підстав, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обвинувачений намірів ухилятися від суду не має, вина обвинуваченого ще не доведена, а тому просить суд змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням спеціальних засобів електронного спостереження. Щодо застосування приводу відносно свідка ОСОБА_10 , заперечив.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 04 січня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.05.2019 продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 06.08.2019.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, судом взято до уваги особливу тяжкість обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_6 , а тому об'єктивним є твердження прокурора, що під острахом кримінальної відповідальності останній може ухилятися від суду. Наявність такого ризику узгоджується із рішенням ЄСПЛ у справі від 26.07.2001 «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 п.81, в якому зазначено, що серйозність пред'явленого обвинувачення є тим фактором, який надає можливість продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки це є один із аспектів при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження заняття злочинною діяльністю.
Суд вважає, що ризики, які слугували підставами для обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на даний час не змінилися та продовжують існувати, а тримання його під вартою є виправданим та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.
Водночас, колегія суддів не приймає до уваги твердження прокурора щодо наявності ризику - вчинити інший злочин, оскільки даний ризик не доведений у судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службові особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі, обвинувачений не має постійного місця проживання.
Суд, враховуючи мету та підстави, що стали обставиною для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є й надалі актуальними, слід прийняти висновок про продовження строку тримання під вартою строком на 60 днів.
Крім цього, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що злочин в якому обвинувачується ОСОБА_6 вчинений із застосуванням насильства та спричинив смерть потерпілого, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.
Щодо застосування приводу відносно свідка ОСОБА_10 , суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої ст. 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.
Вимоги ст. 140 КПК України передбачають, що привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи, а під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали. Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.
У судове засідання не з'явився свідок - ОСОБА_10 , зазначений в письмовому клопотанні прокурора, адвоката про судовий виклик осіб для допиту. Проте, в матеріалах справи наявні докази вручення повістки про виклик до суду.
Колегія суддів зазначає, що без участі свідків, які не з'явилися у судове засідання, провести судовий розгляд кримінального провадження неможливо, його слід відкласти та з урахуванням приписів ст. 327 КПК України у контексті з правовими положеннями ст. 140 КПК України, застосувати привід відносно свідка ОСОБА_10 .
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 4 жовтня 2019 року включно.
У задоволенні клопотання захисника обвинувачено ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Застосувати привід відносно свідка ОСОБА_10 , жителя АДРЕСА_2 .
Виконання ухвали стосовно приводу свідка доручити Калуському ВП ГУНП в Івано-Франківській області.
Ухвала суду в частині продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення, а обвинувачений, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :