Справа № 216/4118/19
Провадження 1-кс/216/4241/19
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
30 липня 2019 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке подав слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП України в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_6 , у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230001105 від 20 червня 2019 року, -
29.07.2019 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження за №12019040230001105 від 20.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.03.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12019040230000457 було повідомлено про підозру за вчинення 07.03.2019 кримінальних правопорушень передбачених ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 2, ст. 263 ч. 2 та за вчинення 14.03.2019 кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України. 28.03.2019 обвинувальний акт відносно останнього, в рамках кримінального провадження № 12019040230000457 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 2, ст. 263 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України, направлено до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу, розгляд якого на даний час триває.
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимий, останній раз 06 червня 2019 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 309 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці з відстрочкою виконання покарання з іспитовим строком 1 рік 3 місяці, проте, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий, умисний, корисливий, тяжкий злочин.
Так, 20.06.2019 року ОСОБА_4 , діючи повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, о 10 годинні 43 хвилини підійшов до мотоциклу «Honda Forza», 2001 року випуску, він код НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , який був припаркований на стоянці поблизу магазину «Фокстрот», що за адресою місто Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вулиця Лермонтова, будинок 26А та не заводячи двигуна вказаного транспортного засобу почав його котити, тим самим незаконно їм заволодів, після чого з місця вчинення правопорушення, разом з викраденим транспортним засобом зник.
Цього ж дня, 20.06.2019 о 11 годинні 05 хвилин ОСОБА_4 , був затриманий поблизу будинку № 152 по вулиці Кобилянського в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу, разом з викраденим транспортним засобом - мотоцикл «Honda Forza», 2001 року випуску, він код НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , який належав потерпілому ОСОБА_7 .
Своїми умисними діями ОСОБА_4 незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 21/12.2-250 від 17.07.2019 на дату вчинення кримінального правопорушення складала 44592,59 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на вказану суму.
Таким чином, встановлена достатність підстав для підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюють:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, утриманців не маючого, невійськовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.12.2015 за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт;
- вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23.04.2019 за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
- вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.06.2019 за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 3 місяці.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, на теперішній час в ході досудового розслідування не встановлені усі ймовірні свідки злочину та не проведені усі необхідні слідчі (розшукові) дії за участю потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені вище обставини свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, тому слідчий просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав та просить його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний, його захисник, кожен окремо, заперечували
щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд обрати запобіжний засіб у вигляді домашнього арешту за місцем його перебування по АДРЕСА_2 .
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. Підозрюваний свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнає, крім того підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується такими доказами: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від гр. ОСОБА_7 від 20.06.2019; показаннями потерпілого ОСОБА_7 , наданими під час допиту від 20.06.2019; протоколом огляду місця події, під час якого було вилучено транспортний засіб «Honda Forza», 2001 року випуску, він код НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 віл 20.06.2019; протоколом огляду відеозапису.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора, суду.
Про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що ОСОБА_4 який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, будучи раніше неодноразово судимий, останній раз 06 червня 2019 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 309 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці з відстрочкою виконання покарання з іспитовим строком 1 рік 3 місяці, проте, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий, умисний, корисливий, тяжкий злочин.
Крім того вказаний ризик підтверджується також довідкою з Саксаганського районного відділу філії ЖУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, про те що, ОСОБА_4 для постановки на облік за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23.04.2019 року, не прибув, з метою уникнення вказаного покарання, не маючи постійного місця роботи, не маючи міцних соціальних зв'язків, утриманців, що у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків досудового розслідування та судового розгляду.
Підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки на теперішній час в ході досудового розслідування не встановлені усі ймовірні свідки злочину та не проведені усі необхідні слідчі (розшукові) дії за участю потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 , не має постійного джерела прибутку, та вчинив новий умисний злочин, будучи раніше звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 3 місяці, згідно вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.06.2019.
При цьому, слідчий суддя відмічає, що підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований у АДРЕСА_3 , однак постійно перебуває у будинку нічного перебування по вул. Сеченова, 50А в м. Кривому Розі. При цьому, в провадженні Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу на теперішній час перебуває кримінальне провадження (справа № 216/3987/19) стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, що дає підстави вважати, що останній не маючи офіційного працевлаштування та постійного місця проживання продовжить свою злочинну діяльність.
У зв'язку з цим є всі підстави вважати, що він може чинити інші кримінальні правопорушення, зокрема корисливі з метою свого матеріального збагачення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Ураховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного, а також характер вчинених злочинів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками в справі, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя погоджується з наведеними слідчим підставами для застосування такого запобіжного заходу, оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші більш м'які запобіжні заходи у даних фактичних обставинах не є достатніми, тому що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням майнового стану ОСОБА_4 , який офіційно ніде не працює, перебивається мінливими доходами та той факт, жодне рухоме або нерухоме майно, яке б належало на праві власності ОСОБА_4 відсутнє, протилежного матеріали клопотання не містять, у зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 193-196, 369-372 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 27.09.2019 року включно.
У порядку ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави - 20 прожиткових мінімумів, тобто в розмірі 40140 грн. (сорок тисяч сто сорок гривень) України.
У разі внесення підозрюваним, обвинуваченим або заставодавцем застави на депозитний рахунок суду застосовується запобіжний захід у вигляді застави.
На випадок застосування запобіжного заходу застава зобов'язати підозрюваного негайно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду та виконувати такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1